
- •12. Вивчення біографії письменника
- •12.1. Розгляд біографічних фактів письменника у середніх класах
- •1. Ернест Сетон-Томпсон (1860 — 1946)
- •2. Астрід Анна Емілія Ліндгрен (1907 — 2002)
- •1. Оскар Вайльд (1854-1900)
- •2. Джеральд Даррелл (1925 — 1995)
- •12.2. Специфіка вивчення біографії письменника у старших класах
- •1. Ганс-Крістіан Андерсен (1805 — 1875)
- •2. Адам Міцкевич (1798-1855)
- •3. Едгар Аллан По (1809-1849)
- •Встреча в Копенгагене
- •Портрет як жанр живопису
- •Звернення до теми та епіграфа.
- •Створення усного роману «Сцени приватного життя месьє Оноре де Бальзака».
- •Підбиття підсумків уроку.
- •Йоганн-Вольфганг Ґете
- •13. Розвиток мовлення учнів у системі літературної освіти
- •Класифікація учнівських текстів художніх жанрів за ю. Холодною
- •14. Позакласна робота з літератури
- •План-конспект літературної екскурсії за творчістю в. Некрасова (11 клас)
- •План-конспект екскурсії-зустрічі за творчістю а. Азімова
14. Позакласна робота з літератури
Позакласна робота з літератури —
це застосування системи заходів
(які проводяться в позаурочний час) з певною
навчально-виховною метою, завданнями
і науково-методичним забезпеченням.
Микола Костянтинович Реріх — відомий російський живописець, археолог, письменник XX ст. писав: «Заклик про культуру, заклик про світ, заклик про творчість і красу досягне лише вуха, укріпленого істинними цінностями». Під істинними цінностями він розумів духовні цінності, які в суспільстві завжди існують як цілісна система.
Аксіомою визнано твердження про те, що однією з головних цінностей світової культури є класична література. Вона ефективно бере участь у формуванні активної життєвої позиції вчителя, його етичних переконань, естетичних поглядів і смаків, емоційного світу. Всі перелічені постулати увійшли до основних державних документів (до Конституції України, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, Програми середньої загальноосвітньої школи та ін.), проте це не вирішило проблеми підвищення якості вивчення літератури в школі.
Одним з ефективних способів розв'язання проблеми може стати повернення до активної методики позакласної роботи з літератури. Цій проблемі приділили неабияку увагу вчені-методисти: Д. Білецький, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Л. Мірошниченко, В. Неділько, Р. Токмань, Ю. Холодна та ін.
Праці цих учених призначені для вчителів-словесників, методистів, студентів філологічних факультативів. Аналіз таких праць дає змогу стверджувати, що позакласна робота з літератури — це система заходів з певною навчально-виховною метою, завданнями і науково-методичним забезпеченням, які проводяться в позаурочний час.
Позакласна робота як складова шкільного літературного курсу успадкувала від нього ті самі принципи, вимоги і завдання, однак виконує і власні функції, а саме:
підвищує інтерес учнів до світової літератури;
надає допомогу під час підготовки до уроку або є його продовженням;
допомагає глибше зрозуміти твір, що вивчається;
розвиває творче мислення і грамотну мову;
активізує інтереси і творчі можливості учнів;
розширює світогляд школярів;
задовольняє духовні потреби;
допомагає ефективно використовувати дозвілля.
Позакласна робота з літератури відрізняється від класної
безліччю своїх форм. Серед них: вечори, диспути, інтерв'ю (з письменниками, літературними героями та ін.), ігри, клуби, гуртки, лекторії, журнали, зустрічі (з письменниками, композиторами, артистами та ін.), літературні кафе, університети культури, читацькі конференції, олімпіади, відвідування виставок, кінофільмів з подальшим обговоренням, краєзнавство, екскурсії (зокрема й заочні) та ін.
Важливо зазначити, що форми позакласної роботи з літератури — не самоціль, вони можуть взаємодіяти з іншими наявними методичними формами. Наприклад, до засідання гуртка можна підготувати літературну газету, виставку, а на самому засіданні провести евристичну бесіду, диспут або літературну гру.
К
ожна
форма має свої методичні спектри
ефективної реалізації. Наприклад,
літературна гра може розвивати загальні
вміння, необхідні для названих творчих
професій і ролей, а саме:
Д
освід
позакласної роботи виявив і різні
методичні аспекти шкільних гуртків,
наприклад:
Головне завдання вчителя — залучити до позакласної роботи учнів за їхніми здібностями, допомогти розвивати їх, щоб школярі могли легко і правильно визначатися у своїх бажаннях, здійснити своє покликання. А зробити це й учителю, й учню допоможе звернення до книжки, до кращих творів світової літератури. Читання класичного роману — це банкет, гідний богів. Допомогти учням взяти в ньому участь — покликання вчителя.
Не вважатимемо себе і наших учнів зайвими на банкеті мудреців, визначимо на ньому і свої місця, і тоді відкриються нам безмежні можливості спілкування з прекрасними творіннями письменників, учених, істориків усіх часів і народів. Наші учні правильно оцінять свої здібності, їхнім очам відкриються нові невідомі горизонти.
Як приклад позакласної роботи наведемо літературні екскурсії «Київ Віктора Некрасова» та «У гості до Айзека Азімова».