9.1. Підготовка до сприйняття

Перший етап вивчення літературного твору в школі — підготовка до сприйняття. Його мета — зацікавити учнів, пробудити в них бажання прочитати певний твір.

Для цього використовуються такі методичні прийоми та форми роботи:

• слово (або лекція) вчителя;

• фронтальна (або індивідуальна) бесіда;

• самостійне читання (вдома чи в класі) запропонованої вчителем додаткової літератури;

• спільна робота учнів та вчителя з картинами, ілюстраціями до творів тощо;

• словникова робота;

• прослуховування музичних творів;

188

Етапи вивчення художнього твору в школі

5 — 6 класи	7 — 8 класи	9—11 класи
	Епічні твори
Підготовка до сприй-	Підготовка до сприй-	Підготовка до
няття твору *	няття твору	сприйняття твору
Читання твору з комен-	Читання твору	Читання твору
тарем	Словникова робота	Підготовка до
Словникова робота	Бесіда за змістом	аналізу
Бесіда за змістом прочи-	прочитаного	Аналіз твору
таного	Використання	Підсумки
Близький до тексту	елементів аналізу	Творчі усні та
переказ	Підсумки	письмові роботи
Використання окремих	Творчі усні та
елементів аналізу	письмові роботи
Підсумки
Творчі усні та письмові
роботи
	Ліричні твори
Підготовка до сприй-	Підготовка до	Підготовка до
няття твору	сприйняття твору	сприйняття твору
Читання твору	Читання твору	Читання твору
Навчальна пауза	Навчальна пауза	Навчальна пауза
Повторне читання	Повторне читання	Підготовка до
Словникова робота	Словникова робота	аналізу
Бесіда за змістом про-	Бесіда за змістом	Аналіз твору
читаного	прочитаного	Підсумки
Використання окремих	Використання	Творчі усні та
елементів аналізу	елементів аналізу	письмові роботи
Повторне читання	Вивчення напам'ять
Вивчення напам'ять	Підсумки
Підсумки	Творчі усні та
Творчі усні та письмові	письмові роботи
роботи
А	'раматичні твори
Підготовка до сприй-	Підготовка до сприй-	Підготовка до
няття твору	няття твору	сприйняття твору
Словникова робота	Словникова робота	Читання твору
Читання твору з комен-	Читання твору з	Підготовка до
тарем	коментарем	аналізу
Бесіда за змістом твору	Бесіда за змістом	Аналіз твору
Використання окремих	твору	Підсумки
елементів аналізу	Використання	Творчі усні та
Підсумки	елементів аналізу	письмові роботи
Творчі усні та письмові	Підсумки
роботи	Творчі усні та письмові роботи

189

• перегляд слайдів, діафільмів, уривків з кіно-, теле- та відеофільмів, які не ілюструють твір, а містять цікавий для учнів додатковий матеріал;

• екскурсії до музеїв, пам'ятників, пам'ятних місць тощо;

• використання Інтернету.

Творчий учитель сам обирає форму та методи, прийоми та способи реалізації мети; враховує кількість часу, необхідного для вступного заняття, вік учнів, особливості кожного окремо­го тексту та характер наявного фактичного матеріалу. Так, на етапі підготовки до сприйняття казок цікаво повернути шко­лярів у світ дещо призабутих казкових героїв. Зробити це ефективно можна під час заочної (або очної!) екскурсії у ма­льовничий куточок України, який міститься на околиці Ялти, неподалік таємничої скелі Ставри-Кая і водоспаду Учан-Су, — Галявину казок. Біля декоративної брами нас зустрічають тридцять витязів прекрасних, а згодом — Царівна-Лебідь, Мауглі та Багіра, Кіт у чоботях, Буратіно, Соловей-розбійник, Хазяйка Мідної гори, з якими разом ми в дитинстві мандру­вали світом, шукали золотого ключика, боролися за справед­ливість, захищали скривджених, відстоювали добро, навчаю­чись відрізняти його від зла. Тож повернемося ще раз до цьо­го дива — казки.

Так, у 5 класі вивчення літературних казок народів світу доцільно розпочати темою «Чарівники приходять до дітей», яка буде своєрідною підготовкою до подальшого сприймання казок учнями. Це заняття проводиться в бібліотеці або вчи­тель запрошує бібліотекаря до класу. Учні заздалегідь готують тематичну книжкову виставку, добірку матеріалів, ілюстрації до улюблених казок тощо.

На цьому уроці доречно ознайомити п'ятикласників з та­кими авторами та їхніми творами:

Ш. Перро («Червона Шапочка», «Ріке з чубчиком», «Попе­люшка, чи Кришталевий черевичок», «Спляча красуня», «Кіт у чоботях»); брати Грімм («Бременські музиканти», «Горщик каші», «Заєць та їжак», «Семеро сміливців»); В. Гауф («Ма­ленький Мук», «Каліф-лелека», «Карлик Ніс»); Е.-Т.-А. Гоф-ман («Лускунчик»); Р. Кіплінг («Мауглі», «Ріккі-Тіккі-Таві», «Цікаве слоненя»); В. Дісней («Білосніжка та семеро гномів»); І. Франко («Лис Микита», «Абу-Касимові капці», «Коли ще звірі говорили»); О. Пушкін («Золотий півник», «Про попа та робітника його Балду», «Про сплячу красуню та сімох богатирів») тощо.

190

Фрагмент уроку

Учитель. Споконвіку розповідачі казок уявлялися ма­люкам добрими та симпатичними: милим білобородим діду­сем з хитруватою усмішкою чи лагідною бабусею, що водночас плете і панчішки, і розповідь... Такий образ казкаря зберігся й донині. Доброта і лагідність, любов до дітей, тиха мудрість і якась відстороненість рід земної суєти — їхні визначальні риси.

Однак письменники-казкарі не уявні, а живі люди, котрі жили в різний час, належали до різних народів, мали різні долі. Об'єднує їх одне — щира любов до маленьких читачів. Діти всього світу віддячують казкарям, будуючи незнищен­ний і величний храм Пам'яті Дитинства у своїх душах.

Сьогодні ви серед будівничих цього величного храму. Країна казок чекає на вашу увагу, творчість і любов.

— А що ви вже знаєте про Країну казок? Які книжки читали? Яких героїв зустрічали раніше на телеекрані?

Учень. Мені дуже подобаються казки Вільгельма Гауфа, зокрема «Холодне серце» та «Карлик Ніс». Я гадаю, він найдобріший з усіх казкарів. Ще я дізнався, що В. Гауф про­жив лише двадцять п'ять років, був домашнім учителем, бага­то писав. Він нічого не залишав на потім, не гаяв часу, працю­вав удень і вночі.

Учителю доречно навести уривок зі спогадів Юрія Нагібіна: «... моя бабуся вірила у Чахлика Невмирущого, і в Бабу Ягу, і в Лісовика, і в Кобилячу голову, що розмовляє. Я розумів, що вона вірить, завмирав від жаху, і в жаху цьому була поезія приналежності до інобуття, вічної таїни. Нині діти рідко по­чують з уст дорослого справжню казку... Справжню казку можна знайти лише у книжці».

Учень. У мене вдома є велика книжка братів Грімм. її читала ще моя бабуся. На першій сторінці там зображено авторів — суворі, похмурі люди. Хіба можуть так виглядати ті, хто написав такі веселі казки, як «Бременські музиканти» чи «Семеро сміливців»?

Учитель. Якоб та Вільгельм Грімм — брати, які щиро любили один одного все життя. Обидва були відомими вче-ними-філологами, захоплювалися народною німецькою пое­зією, збирали фольклор. Удвох видали «Дитячі та сімейні казки», що уславили їхні імена на весь світ. Ми з вами спер­шу прочитаємо чимало казок братів Грімм, а потім подумає­мо: сумні вони чи веселі, похмурі чи привітні, оманливі чи щирі.

191

У ч є н ь. У багатьох казках, які я читав, є «хатинка на куря­чих ніжках». Герой підходить до неї і каже: «Хатинко, хатин­ко, стань до лісу задом, а до мене передом...» І жоден з них не здогадався просто оббігти цю хатинку. Це ж набагато швидше, ніж чекати, доки вона обертатиметься.

Учитель. Таємниця такої дивної поведінки героїв схова­на в давніх віруваннях, сліди яких і досі зберігаються в чарів­них казках. Тут ідеться про ініціацію — обряд посвяти хлоп­чика в чоловіка, повноправного члена общини.

Юнака, котрий уже міг здобувати їжу та одружуватися, відводили в лісову гущавину, де заздалегідь будувалася хиж­ка. Там жорстокими випробуваннями перевірялися його мужність, сміливість, стійкість, витривалість. Слабкодухі та фізично не підготовлені вмирали. Таким чином плем'я прово­дило своєрідний внутрішній добір, забезпечуючи собі вижи­вання у складних умовах тогочасного життя.

Вважалося, що лісова хатина збудована так, що вхід її обер­нено не лише до лісової хащі, а й до «того світу». Щоб не втрапити до нього передчасно, слід було повернути хатку в інший бік. Ось так і з'явилася відома вам усім формула-за-кляття. З часом обряд забувся, а слова-замовляння, як відгомін тих давніх часів, зберегла казка.

У старших класах на етапі підготовки до сприйняття тво­ру вчитель застосовує інші форми роботи. Так, готуючись до вивчення текстів з яскраво вираженим антивоєнним пафосом (Г. Бьолль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...», Я. Гашек «Пригоди бравого вояка Швейка...», А. Ахматова «Реквієм», В. Некрасов «В окопах Сталінграда», Е. М. Ремарк «На За­хідному фронті без змін» тощо), важливо підготувати учнів до сприйняття творів цієї тематики.

Старшокласники замислюються над вічними питаннями сенсу буття, місця людини в ньому, вимогами, які ставлять до себе та інших. Тому важливо, щоб переконливе емоційне слово вчителя навернуло юне серце до книжки, щоб у книжці шука­ли наші діти відповіді на свої запитання, шукали гідний орієнтир, взірець для наслідування.

Ось яким може бути етап підготовки до сприйняття твору про Велику Вітчизняну війну.

Фрагмент уроку

Учитель. Лютим буревієм увірвався 1941 рік у людські долі: падали руїнами міста, чорним димом линули в небеса випалені до тла села, болем утрат згоряли людські серця...

192

Минули десятиріччя. Поросли травами поля битв. Та не гояться душі, не заростає забуттям пам'ять.

Так, у повісті «Поріг любові» П. Проскурін розповідає:

«20 жовтня 1941 року командир ескадрильї капітан Гу-ляєв полетів і назад не повернувся. Його разом з літаком зна­йшли лише через двадцять літ, 1961 року, поблизу села Ше­петівка. Підбитий літак з пілотом засмоктало болото, й пілот пролежав двадцять років у герметично закупореній кабіні, зовсім не змінившись; коли його знайшли меліоратори й ді­стали з кабіни, він був такий самий, як і двадцять років тому в момент смерті: здавалося'; що він зараз здригнеться й роз­плющить очі. На другий похорон приїхали постаріла на два­дцять років дружина і двадцятилітня дочка, і треба було бачи­ти страдницькі очі цих жінок, особливо дружини, котра поба­чила коханого таким, яким він залишився в її пам'яті, не постарілим... На кладовищі, в момент поховання пілота, стояла жахлива тиша, жінки вголос не плакали...»

Бувають хвилини, коли розум безсилий будь-що пояснити: ні, ніхто і ніколи не має права порушити природного плину життя, ось так трагічно ламати людські долі!

Та війна не має законів — вона безжальна у своїй байдужості до людини.

Аби застерегти нас від повторення цього кривавого жаху, письменник П. Проскурін у повісті «Поріг любові» приво­дить своїх героїв до Дятьківського музею на Брянщині, до стен­ду, присвяченого Василеві Дмитровичу Гуляєву. Зовсім юне, красиве обличчя на фото, годинник, пістолет, логарифмічна лінійка, планшет, гімнастерка, польовий лист... і скупі рядки завдання на ньому: «Переліт з Тарасівни до місця бою у складі пари ведучих».

Побуваєте ви зі своїми учнями на заочній екскурсії чи прийдете до Обеліска Слави у своєму селі, відвідаєте музей чи запросите живого свідка тих часів — головне, щоб школярі почули «попередження з минулого», аби воно відгукнулось у їхніх юних серцях тривогою за майбутнє.

Як засвідчує досвід кращих учителів, потрібний матеріал збирається й систематизується роками. Найзручніше робити це за персоналіями:

а) ілюстрації до твору; портрети письменників; обкладин­ ки різних видань однієї і тієї ж книжки; фото чи картини із зображенням людей та місць, змальованих у творі;

б) листи, спогади, уривки з художніх творів, матеріали з періодики тощо;

в) платівки, діафільми, аудіо- та відеозаписи тощо.

193

Сьогодні збирання потрібної інформації може бути наба­гато швидшим, якщо використовувати комп'ютерні технології. Засоби та види отримання інформації за використання ком­п'ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літера­тури подаємо у схемі, яку розробила О. Ісаєва [1].

Використання комп'ютерних технологій під час вивчення зарубіжної літератури

ч	> Засоби отримання інформації
"			1		■і
Інтернет	■		СБ-диски		Власні комп'ютерні бази

І

Види отриманої інформації

X

Навчальні програми

АЛЛ

І

Літературні бази даних

Каталоги

а	А	а	а	а
ггематичні	онологічні	жанрові	лфавітні	ематичні
я	а,		ге	и
о	X

І

Вид використання

І

Опорні схеми

Таблиці

Пакети ключових слів

Доцільність використання на уроці певного матеріалу визна­читься у процесі роботи. З часом відсіється другорядне й зали­шиться те, що викликає інтерес у школярів, заохочує до чи­тання творів.

194