2. Поглиблене

засвоєння

змісту

твору

Побудова системи запитань, бесіда за прочитаним, словникова робота, побу­дова систе­ми завдань, постановка проблеми, проведення диспуту, порівняння творів

3. Аналіз

твору.

Самостійна

творча

робота

Побудова си­стеми запитань, постановка проблемних запитань, поста­новка дослід­ницьких за­вдань (аналіз, синтез, порів­няння, узагаль­нення, оцінка художнього твору або критичної лі­тератури, до­ведення факту наслідування, порівняння творів), визна­чення тем для повідомлень, доповідей

185

4. Свідоме

засвоєння

набутих

знань

X

Слово, роз­повідь, лекція вчителя, за­вдання за підручником, самостійний добір на­вчального матеріалу

Види навчальної діяльності

Читання вдо­ма і в класі, заучування напам'ять, активне слу­хання під час художнього читання, по­шук слів, які вказують на національну специфіку твору, ілю­стрування прочитаного та ін.

т

Близькі до тексту пере­кази, перека­зи з елемен­тами порів­няння, скла­дання плану, читацьких відгуків, ху­дожні пере­кази, ство­рення сце­наріїв, твір з елементами порівняння, структурне порівняння творів, по­рівняння підрядника, перекладу й переспіву та ін.

т

Аналіз худож­нього тексту різними шля­хами, порів­няльний аналіз, порівняння творів у тема­тичному, проб­лемно-ідейному, історико-літе-ратурному планах, аналіз двох точок зору, порівняння літературного твору з його екранізацією, самостійна оцін­ка вистави, кіно­фільму, твору живопису та ін.

Уважне слу­хання роз­повіді, лек­ції вчителя, запис пла­ну, тез або конспекту лекцій учителя, складання плану, таблиці, підготовка усних відпо­відей, пові­домлень, до­повідей, на­писання різ­них видів творі

ня та мотивації навчання, методи контролю и самоконтролю за ефективністю навчання» [6]. Адже, як зазначали психологи О. Леонтьєв, П. Гальперін та Д. Ельконін: «...оцінка результат тів застосування того чи того методу не може зводитися до врахування тільки освітнього ефекту й повинна містити також визначення його ефективності в психологічному розумінні, тоб­то з погляду просування учнів у їхньому розумовому розвит­ку. Залежно від умов та методів навчання інтелектуальний розвиток учнів може бути вищим або нижчим» [7].

Методи навчання багатофункціональні. Вони скеровані на те, щоб озброювати учнів глибокими й міцними знаннями, формувати в них позитивні мотиви навчальної діяльності, ви­робляти вміння самостійно набувати нових знань, орієнтува­тися в бурхливому потоці наукової інформації. З найголов-, ніших функцій навчальних методів можна виокремити та­кі: освітню, виховну, розвивальну, спонукальну, а також кон-трольно-корекційну.

Триває науковий пошук учених-методистів, дидактиків, пси­хологів, педагогів щодо вирішення проблеми методів навчан­ня та їхньої класифікації. Однак теоретичні знання в цій га­лузі будуть ефективними лише в тому разі, якщо вони знай­дуть творче застосування у практичній діяльності вчителя.

186

_В

ідомі слова видатного поета Т. Шевченка спо­нукають учителя-філолога до творчої праці з художнім текстом світової класики.

Вивчення художнього твору в школі — незалежно від його обсягу, змісту, кількості відведених програмою годин — по­діляється на етапи. Враховуючи жанр твору та вікові особли­вості учнів, їх можна розмістити в тій послідовності, що зазна­чена в таблиці (див. с. 189).

Учитель має творчо опрацювати запропонований варіант послідовності вивчення художнього твору, внести корективи, продиктовані конкретними умовами його роботи. Головне — не втратити внутрішньої логіки твору як єдиного компози­ційного цілого, де кожен елемент має своє місце і своє завдання.