1. Про Вальтера Скотта

Починаючи з XIX ст. Вальтер Скотт входить до когорти найвидатніших письменників Європи. Всі нові його твори відра­зу перекладалися кількома мовами й публікувались у різних виданнях. Його ім'ям названо цілу добу літературного розвитку.

Газети й журнали постійно друкували статті про письмен­ника;

поети оспівували його твори;

романісти наслідували його;

історики ним захоплювалися;

художники писали картини на його сюжети;

композитори створювали опери...

Мало хто з великих письменників того часу здобув таку славу за життя. Кожна країна очікувала свого Вальтера Скот­та, який зміг би прославити її так, як великий шотландець возвеличив свою батьківщину.

2. Про батьківщину письменника

На початку XVIII ст. Шотландія втратила свою самостійність. Вона стала частиною Об'єднаного Королівства Великої Бри­танії та Північної Ірландії. Про минулу велич країни ще нага­дували палаци шотландських королів, що височіли на пагор­бах, славнозвісний Единбурзький замок, руйновища Голірудсь-кого абатства. Проте Единбург з його архітектурними пам'ят­ками в часи В. Скотта вже не був політичним центром країни. Він залишився історією. Тут усе зберігало пам'ять про славне минуле Шотландії, про героїчні бойовища і народні повстання.

О Головна частина

3. Юність письменника

Вальтер Скотт народився у столиці Шотландії — Един­бурзі, в родині адвоката. Після закінчення школи він працю-

182

посаду секретаря, а згодом — шерифа свого повіту. Батько жартував, що він народжений бути мандрівником-коробейни-ком, а не юристом.

Справді, В. Скотт багато подорожував. Його приваблювали далекі маловідомі куточки своєї країни. Він захоплювався минулим, збирав пам'ятки шотландського фольклору, запису­вав балади й пісні, відвідував місця історичних подій, грун­товно вивчав історію Шотландії. Це захоплення тривало все життя. Пізніше у своєму маєтку Ебботсфорді на березі Твіду — прикордонної річки між Англією та Шотландією — Скотт зібрав цікаву колекцію старовинних речей: зброї, рукописів, книжок, хатнього начиння. Серед особливо цінної зброї в ко­лекції зберігалася шпага Клеверхауза — героя «Пуритан», пістолети Монтроза — героя «Легенди про Монтроза», руш­ниця Роб Роя — героя однойменного роману. Це був незви­чайний замок. Існує легенда, що саме тут В. Скотту вночі при­марився образ Дж. Байрона, якраз у день смерті поета.

4. Світогляд письменника

Світоглядні позиції письменника були вельми суперечли­вими. Він дотримувався консервативних поглядів, був прибічни­ком уряду торі й конституційної монархії. Об'єктивно він визнавав право народу на боротьбу проти гнобителів, але його лякала ідея народовладдя. Консерватизм В. Скотта не був по­слідовним. У своїх кращих романах він відобразив народні погляди на тогочасні події. Письменник краще за будь-кого до нього розкрив роль соціальних конфліктів в історії люд­ства, показав залежність долі окремої людини від загально-історичного розвитку.

5. Літературна творчість письменника відзначалася багатогранністю. Він почав писати наприкінці XVIII ст. Перші спроби в жанрі романтичної балади В. Скотт уміщує в збірни­ ку «Чарівні оповідання», куди ввійшла також романтична балада «Іванова ніч» (переклад В. Жуковського — «Замок Смальгольм»). На початку XVIII ст. вийшли три томи пісень під загальною назвою «Пісні шотландського кордону», де у всій повноті зазвучав голос народу Шотландії. В. Скотт напи­ сав поеми «Пісня останнього менестреля», «Марміон», «Рокбі» та інші, повісті й оповідання, але в історію увійшов як творець жанру історичного роману.

За своє життя він написав близько тридцяти романів, при­свячених:

— історії Шотландії (так звані шотландські романи: «Уеверлі, або Шістдесят років тому», «Пуритани», «Роб Рой» та ін.);

183

— історичному минулому Англії («Айвенго», «Монастир», «Абат» та ін.);

— подіям у Франції під час правління Людовіка XI («Квентін Дорвард»).