
- •1.Державні орієнтири виховної роботи у внз
- •Мета і завдання виховної роботи у вищій школі
- •3. Методологічні засади та принципи виховної роботи у внз
- •4.Умови організації виховної роботи
- •5. Основні учасники виховного процесу у внз
- •6.Організація виховної роботи, критерії її успішності
- •7. Технологія організації студентського конкурсу, присвяченого в.О.Сухомлинському
4.Умови організації виховної роботи
Для вирішення вищевказаних задач по вихованню молоді та формуванню постаті майбутнього вчителя створюються сприятливі умови, серед яких визначальними є наступні:
наявність педагогічного виховного середовища, як найважливішого фактора формування професійної орієнтації особистості студента, формуванню і розвитку професійних навичок майбутнього вчителя, його захоплення професією, прагненням до саморозвитку і самовизначення;
чітка організація виховного процесу, де кожний учасник з відповідальністю відноситься до своєї ділянки і де власна праця є частинкою загальної справи;
стабільна і систематична координація всіх ділянок роботи згідно поставлених завдань;
своєчасне, розумне, цілеспрямоване та дієздатне планування виховної роботи;
організація вільного часу студента та розширення кола його спілкування.
Ефективність виховання на факультеті значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, дієздатності всіх його ділянок, та вдалому вибору форм і методів його організації. Серед останніх пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний та колективний пошук ефективного результату і сприяють формуванню ініціативи, творчості. До таких методів відносяться: колективні пошукові справи (“Історія факультета та його будівлі”), організація традиційних свят (перший дзвоник, посвята в першокурсники, День вчителя, День юриста, різдв'яних зустрічей, свята Святого Валентина, Міжнародного жіночого свята, квітневого свята гумору, весняних оглядів художньої самодіяльності, останнього дзвоника), виставок, змагань, ігор КВК, конференцій; трудових , екологічних, спортивних десантів, шефської роботи тощо.
Велику роль в організації виховного процесу на історичному факультеті відіграє індивідуальний підхід до виховання особистості студентів, стимулювання їх внутрішніх зусиль до саморозвитку і самовиховання, духовного пошуку, тому що, на думку Пєхоти О.М. “індивідуалізація професійно-педагогічної підготовки вчителя заключається в створенні такої системи умов, в рамках якої буде здійснюватись не стихійне, а ціленаправлене формування... професійної індивідуальності вчителя” (4,С.37)
Увесь освітній процес на історичному факультеті (Інституті історії та права) насичений різними аспектами виховання. Особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу та їх викладачам, як головним джерелам виховної інформації.
Специфікою навчально-виховного процесу на факультеті є наявність і глибоке вивчення предметів виховної направленості – історія, право, етнографія та інші. Це зумовлює особливий склад студентської молоді. Студенти історичного факультету – політично зрілі, активні, знають і вміло користуються правами людини, студента; вивчають і цінують національні цінності; не допускають авторитарно-командних методів вирішення питань.
Внаслідок територіальної “відірваності» від головного навчального корпусу, у студентів історичного факультету загострено почуття корпоративності та внутрішньої факультетської особливості, унікальності і оригінальності. Оригінальність, на думку Сисоєвої С.О. « характеризується незвичайністю, дотепністю, самостійністю та унікальністю винаходу». (3,С.151), отже, елементами творчості. Це, в свою чергу, зумовлює специфіку соціально-психологічного клімату: швидку загальну студентську інформованість про стан подій на факультеті, взаємодопомогу, почуття причетності до загальної справи факультету, бажання внести свій внесок, цінування історії факультету, потяг до традиційності в проведенні заходів, прагнення до покращання життєдіяльності в стінах, де відбувається формування постаті вчителя історії.