Тема 4. Організація процесу запозичення коштів

1. Офіційним агентом Уряду, що відповідає за розміщення ОВДП виступає:

1) Національний банк України;

2) Міністерство фінансів України;

3) Державне казначейство України;

4) Укрексімбанк.

2. Державні облігації використовуються для залучення ресурсів для фінансування:

1. кредитних проектів міжнародних фінансових організацій;

2. бюджетного дефіциту, обслуговування витрат за державним боргом та регулювання грошового обігу;

3. державних капіталовкладень;

4. кредитних проектів суб’єктів господарювання.

3. Виберіть вірну відповідь. Заборгованість за облігаціями місцевих позик включається до складу:

1) боргу місцевого органу влади;

2) державного боргу;

3) федерального боргу;

4) внутрішнього державного боргу.

4. Формування внутрішнього державного боргу відбувається за рахунок розміщення:

1. облігацій місцевих позик;

2. зовнішніх державних боргових зобов’язань;

3. внутрішніх державних боргових зобов’язань;

4. позик центрального банку.

5. Платежі за придбаними облігаціями внутрішніх державних позик здійснюються:

1. в різних валютах;

2. в національній валюті;

3. в іноземній валюті;

4. в міжнародних розрахункових одиницях.

6. Визначте правильну відповідь. Покупцем внутрішніх державних облігацій на аукціоні з розміщення ОВДП виступають:

1. юридичні та фізичні особи;

2. комерційні банки;

3. комерційні банки та нерезиденти;

4. комерційні банки та уповноважені фінансові установи.

7. Розміщення внутрішніх державних боргових зобов'язань відбувається шляхом проведення:

1. тендерів;

2. відкритих аукціонів;

3. закритих аукціонів;

4. торгів.

8. Для участі в аукціоні з розміщення державних внутрішніх облігацій необхідно надіслати до Національного банку України:

1. листа;

2. оголошення;

3. заявку;

4. гроші.

9. Виберіть точне тлумачення. Ціна відсіку – це:

1. визначена під час проведення аукціону гранична ціна облігації, нижче якої заявки з придбання облігацій, як правило, не задовольняються;

2. ринкова вартість облігацій, вище якої купувати таку облігацію недоцільно;

3. ціна, що відображає максимальні та мінімальні витрати на розміщення облігацій;

4. гранична ціна облігації, вище якої заявки з придбання облігації не задовольняються.

10. Конкурентні заявки – це заявки учасника аукціону з роз­мі­щення облігацій внутрішніх державних позик, де відображено:

1. ціна чи доходність облігацій;

2. середньозважена ціна аукціону чи рівень доходності;

3. загальні обсяги облігацій, що бажає придбати учасник;

4. інше.

11. Поняття “кліринг” в операціях з обігу державних боргових паперів відображає:

1. операції з перерахування фінансових ресурсів;

2. операції з погашення боргових зобов’язань;

3. розрахунки між учасниками аукціонних торгів щодо уз­го­дження взаємних грошових зобов'язань, сплати доходу та погашення облігацій;

4. немає правильної відповіді.

12. Глобальний сертифікат випуску державних боргових зобо­в'язань відображає:

1. загальні обсяги всього випуску боргових зобов'язань у бездокументарній формі;

2. головні умови розміщення та обслуговування боргових зобов'язань;

3. право власності;

4. інше.

13. Єврооблігації – це боргові папери, що випускаються:

1. в одній чи декількох валютах інших країн;

2. у валюті емітента;

3. у валюті інвестора;

4. у міжнародних розрахункових одиницях.

14. Специфічність функціонування ринку синдиційованих кре­дитів полягає:

1. у створенні банківського синдикату для надання кожного конкретного кредиту;

2. у відсутності оподаткування прибутку інвесторів;

3. у необхідності здійснення біржової реєстрації боргових паперів;

4. у строках кредитування.

15. Валюта кредитування – це валюта:

1. в якій надаються кредитні ресурси;

2. в якій має бути погашено кредит;

3. в якій обліковуються боргові зобов’язання;

4. країни-позичальника.

16. Вартість залучення кредиту складається з:

1. витрат позичальника, пов'язаних з проведенням підготовчих та консультаційних робіт, та відшкодування витрат та доходів усіх учасників процесу залучення кредитних ресурсів;

2. вартість підготовчих та консультаційних робіт щодо залучення кредитних ресурсів;

3. витрат позичальника щодо використання взятих на себе зобов’язань;

4. витрат по сплаті доходів кредиторам та погашення основного боргу.

17. Пільговий період у міжнародному кредиті свідчить про:

1. наявність часу, після отримання ресурсів, коли позичальник сплачує лише відсотки без погашення суми основного боргу;

2. наявність часу, після отримання ресурсів, коли позичальник не сплачує ні відсотки, ні фінансує витрат з погашення основного боргу;

3. наявність грант-елементу;

4. наявність пільгових умов кредитування.

18. Міжнародний Валютний Фонд створений для:

1. сприяння міжнародному співробітництву в сфері валютної політики, підтримки платіжних балансів країн-членів фонду;

2. урегулювання боргової кризи;

3. забезпечення економічного розвитку країн-членів за допо­мо­гою перерозподілу фінансових ресурсів, зростання жит­тєвого рівня та скорочення безробіття населення;

4. кредитування країн-членів.

19. Фінансові позики охоплюють:

1. позики, спрямовані на структурну перебудову економіки та окремих її галузей, реформування системи соціального захисту;

2. позики, спрямовані на розвиток ринку цінних паперів та розви­ток фінансових установ;

3. позики, спрямовані на фінансування дефіциту державного бюджету;

4. позики, спрямовані на підтримку підприємств різних галузей.

20. Важливою умовою кредитування з боку ЄБРР є:

1. забезпечення кредитних ресурсів активами проекту;

2. самоокупність проекту;

3. фінансування банком не більше 35% загальної вартості кре­дитного проекту;

4. все вищезазначене.

21. Отримання кредитних ресурсів від міжнародних фінансових організацій відрізняється:

1. умовами надання та строками кредитування;

2. наявністю пільгового періоду чи гранту;

3. відсотковими ставками;

4. все вищезазначене.

22. Кредитний рейтинг країни відображає:

1. можливість та бажання уряду обслуговувати накопичений борг;

2. ступінь ризику інвесторів;

3. рівень розвитку фондового ринку країни;

4. привабливість державних боргових паперів.

23. Кредитний рейтинг країни:

1. визначається відповідно до зміни позицій суверенного емітента;

2. визначається один раз і назавжди;

3. переглядається щорічно;

4. переглядається через 3 роки.

24. Кредитний рейтинг країни враховує:

1. політичний та економічний ризик у країні;

2. ситуацію на національному та фондовому ринку;

3. ситуацію на міжнародному фінансовому ринку;

4. інше.

24. Приватне розміщення державних боргових паперів передбачає:

1. обмеженість кола інвесторів та банків, відсутність лістингу на фондовій біржі;

2. необмеженість кола інвесторів та банків, участь боргових паперів у біржовій торгівлі;

3. наявність синдикату андеррайтерів;

4. публічне оголошення тендеру пропозицій паперів.

24. Андеррайтери – це агенти:

1. що не мають право повертати непродані боргові зобов'язання;

2. що мають право повернути непродані боргові папери за огово­реною ціною;

3. що визначають цінові умови випуску міжнародних боргових зобов'язань;

4. немає правильної відповіді.