1. Скасування кріпосного права, буржуазні реформи 1960-1970-х років та їх значення для України.

Курс на проведення реформ було проголошено царем Олександром ІІ у промові перед московським дворянством 30 березня 1856р. У кожній губернії створюються комітети по розробці проектів реформ,які потім мала опрацювати Головна комісія У Петербурзі. До складу якої ввійшли і ряд українських дворян,такі, як Григорій Галаган, Василь Тарановський. В результаті комісія запропонувала царю компромісний варіант аграрної реформи.

2. 19 лютого 1861р. царський маніфест проголосив скасування кріпосного права,що поклало початок проведення реформ у Російській імперії, в т. ч. і в Україні.

3.Аграрна реформа в Україні проходили за місцевими положеннями. Так,територія України була поділена на ряд регіонів по специфіці проведення аграрної реформи: а)губернії Новоросійського краю(Херсонська,Катеринославська,Таврійська) – тут переважно общинне землеволодіння.б)Лівобережна Україна (Полтавська,Чернігівська, частково Харківська губ.) – тут переважно подвірне землекористування.

4. За аграрною реформою скасовувалась особиста залежність селянина від поміщика, селяни чорноземних районів отримували 3-5 десятин землі на душу, нечорноземних районів: 4-7 десятин;земельні надлишки забиралися на користь поміщика.Так, на півдні та сході селяни втратили до 30% своїх наділів. Виняток становило Правобережжя, де панувала польська шляхта, і уряд, щоб привернути на свою сторону населення,збільшив селянські земельні наділи на 20%. Всі селяни за отримані наділи повинні були сплатити викупні платежі протягом 49р. До переходу на викуп селяни вважалися тимчасово зобов’язаними і мали виконувати повинності. Лише на Правобережжі вони були переведені на обов’язковий викуп, а викупна плата зменшувалася на 20%. Вводилася загальноросійська система селянського управління:сільські громади,обєднанні у волості, та кругова порука за сплату податків. Поміщицьке господарство та земельна власність полишалися недоторканими.

5.За аграрною реформою було проведено ряд реформ що стосувалися питань державного устрою Російської імперії:земську,судову,освітянську,міського самоврядування,цензурну та військову.

6.В 1864р.було проведено земську реформу: створювалася система місцевого самоврядування під зверхністю дворянства. В Україні реформа поширювалася на південні та лівобережні губернії, де було утворено 6 губернських та 60 повітових земських управ. На Правобережній Україні земське самоврядування було введено 1911р. Земськими органами самоврядування були:губернські земські збори та їх виконавчі органи.

7.Функціями земств було: упорядкування доріг, організація медичної допоми, утримання народних шкіл, пошти,збір статистичних даних.

8.Створення земської системи самоврядування свідчить про оформлення виборної структури в бюрократичній системі управління.

9.За судовою реформою вводився позастановий, відкритий незалежний від чиновників суд. Тепер судочинство відбувалося за участю двох сторін:обвинувачення та захисту,провини підсудного визначали присяжні судді,обрані населенням. Судова реформа була найдемократичнішим заходом царату. ЇЇ проведення забезпечило перехід від феодально-станового права номію університетів.

10.У цей же час здійснювалася освітянська реформа,яка забезпечила введення єдиної системи початкової освіти,створення мережі чоловічих,жіночих класичних гімназій.1 1868 р.було відновлено автономію.

11.Протягом 1864-1883рр. проводилася військова реформа.Росію було розділено на 10 військових округів. В тому числі і Україні: 3 :Київський,Харківський,Одеський. На чолі округу призначався командуючий округом, при ньому діяв штаб та військова рада. Було введено новий військовий статут,загальну військову повинності, строк служби 6 років (7 років на флоті). Від служби в армії звільнялося дворянство, духовенство. Створювалась мережа військових освітніх закладів: військових гімназій,училищ, та юнкерських училищ, куди мали право вступу юнаки недворянського походження.

12. У 1870р. було проведено реформу міського самоврядування : в містах створювалися міські думи,члени яких обиралися всіма платниками податків міста за безстановим принципом. Міська дума обирала виконавчий орган управління – міську управу, на чолі якої стояв її голова. Органи самоуправління міст підпорядкувалися губернаторові та міністрові внутрішніх справ. Міські органи управління займалися питаннями благоустрою, торгівлі,промисловості, охорони здоров’я.

13.В 1897р. було прийнято закон про скорочення тривалості робочого права до одинадцяти годин,обов’язковими були вихідні та святкові дні.

14. Таким чином, реформи 60-70 –х років створили основу для переходу від феодально-станового устрою Російської імперії до буржуазно-представницького устрою.