2. Основні етапи розбудови незалежної України.

З 90-х років XX ст. починається новий етап в історичній долі України, пов'язаний з розбудовою незалежної демократичної держави. Він став наслідком глибокої кризи більшовицького тоталітаризму. Період ліберально-реформаторської діяльності М. Горбачова, незважаючи на суперечливість і непослідовність, сприяв відродженню суспільно-політичної думки, формуванню нових громадських організацій, конституційній легалізації політичного плюралізму в Україні.

Поворотною датою для України стало 24 серпня 1991 p., коли Верховна Рада ухвалила Постанову та Акт проголошення незалежності України, затверджені конституційною більшістю. Перед незалежною демократичною державою з неподільною та недоторканною територією постали завдання створення принципово нових політичних механізмів та економічного фундаменту суспільства, які за своїм змістом набували характеру широкомасштабної трансформації.

Стрижневою проблемою періоду становлення незалежної молодої держави є формування державних інститутів влади, заміна партійно-радянської системи на парламентсько-президентську.

Для забезпечення суверенного існування української держави 4 листопада 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон "Про державний кордон України". Встановлювалася недоторканність кордонів, регламентувався їхній режим, порядок охорони, перетину. Водночас було прийнято закон "Про прикордонні війська України"

Реформування українських Збройних Сил розпочалося за постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 р. "Про військові формування на Україні", за якою всі війська, дислоковані на території республіки, підпорядковувалися Верховній Раді. Тоді ж було створено Міністерство оборони України.

11 жовтня 1991 р. Верховна Рада ухвалила концепцію оборони та будівництва Збройних Сил України. На її основі 6 грудня ухвалено закон "Про Збройні Сили України", яким заборонялося застосування їх без дозволу Верховної Ради для виконання завдань, не пов'язаних з обороною держави.

У вересні 1991 р. було ліквідовано КДБ й утворено Службу безпеки України, підпорядковану Президенту і підконтрольну Верховній Раді. 5 листопада підконтрольність Верховній Раді встановлена і для прокуратури, у діяльність якої заборонялося втручатися іншим органам влади і громадсько-політичним організаціям.

Забезпечити законодавче підґрунтя для докорінних перетворень мала нова Конституція України як важливий атрибут суверенної держави. Першим кроком до розробки конституційних засад незалежної України стало ухвалення Декларації про державний суверенітет України, якою проголошено необхідність побудови суверенної, національної, правової і демократичної Української держави. Керуючись цими засадами, Верховна Рада України 19 червня 1991 р. ухвалила концепцію нової Конституції. Однак конституційний процес відбувався уповільненими темпами, а назрілі зміни раз у раз вносилися до старої Конституції УРСР 1978 p., яка залишалася чинною до червня 1995 р. Українська політична еліта ще не була готова до нових демократичних перетворень. До того ж почалося протистояння Верховної Ради і Президента. Розпочався тяжкий пошук оптимального управління державою. В умовах, коли парламент, утягнутий до ідеологічного протистояння, не встигав адекватно реагувати на виклики часу й фактично гальмував законотворчі процеси, Президент Л. Кравчук прагнув узяти на себе частину повноважень Верховної Ради, заснувавши в лютому 1992 р. Державну Думу України. Проте, наразившись на жорстку опозицію парламенту, він змушений був через 9 місяців визнати, що Державна Дума — мертвонароджена, і її було розпущено. Більш актуальним для Президента стало зміцнення виконавчої вертикалі влади.

У березні 1992 р. з подання Л. Кравчука Верховна Рада схвалила Закон про заснування посади представника Президента. Це була найвища посадова особа виконавчої влади — глава місцевої адміністрації в областях, районах і містах центрального підпорядкування — Києві та Севастополі. Цей інститут дещо зміцнив виконавчу вертикаль влади. Проте питання відносин між представниками Президента і головами обласних та районних рад залишалося невирішеним. Це певною мірою ускладнювало управлінський процес.

Важливого значення після проголошення незалежності України набувало відродження парламентаризму. 26 червня 1994 р. відбулися перші повноцінні вибори на багатопартійній основі до Верховної Ради та органів місцевої влади.

У червні 1994 р. відбулися вибори Президента України. У другому турі перемогу здобув Л. Кучма.

Та найважливішою подією у створенні української державності, історичним досягненням провідників республіки середини 90-х років стало ухвалення 28 червня 1996 р. Конституції України. Цей надзвичайно важливий Основний Закон держави було схвалено завдяки зусиллям конструктивних сил парламенту. Подальший розвиток конституційного законодавства заблокувала опозиція.

У цих умовах важливого значення набувало досягнення злагоди, без якої немислимою була б розбудова Української держави. У червні 1995 р. український парламент висловився за укладення тимчасової Конституційної угоди між вищими органами законодавчої та виконавчої влади. Це сприяло прискоренню законодавчого процесу, але не усунуло протистояння між гілками влади. Саме це і було однією з причин того, що влада часто виявлялася безсилою перед проблемами, які поставали перед українським суспільством.

Таким чином, у І пол. 90-х років в Україні було створено принципово нові механізми влади, запроваджено атрибути державності, що значною мірою сприяло утвердженню незалежності України і розбудові правової демократичної держави.

3. Вкажіть документ, яким Центральна Рада проголошувала реформу місцевого самоврядування: • Третій Універсал Центральної Ради.

4. Встановіть відповідність між слов'янським племенами та територією, яку вони займали: 1. Дреговичі; А. Волинь та Північне Прикарпаття; 2. Тиверці; Б. Територія між Прип'яттю і Західною Двиною; 3. Поляни; В. Територія між Дністром, Прутом і Дунаєм; 4. Древляни; Г. Територія Середньої Наддніпрянщини; 5. Дуліби. Д. Прип'ятське Полісся та басейн р. Тетерева.

   1 - Б; 2 - В; 3 - Г; 4 - Д; 5 - А

На який період часу припадає реалізація нової економічної політики:

• 1921-1928 р.

Варіант 19