Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
книга ОТ.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
205.38 Кб
Скачать

Основна література

  1. ДСТУ 2293-93.ССБП. Охорона праці. Терміни та визначення.

  2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2005. - 349 с.

  3. Міжнародне законодавство про охорону праці: Конвенції та рекомендації МОП. - К.: Основи, 1997. - 671 с.

  4. Законодавство України про охорону праці: У 4 т. - К.: Основи, 1995.-698 с.

  5. Кодекс законів про працю України.

  6. Купчик М.П., Ганзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін. Основи охорони праці. - К.: Основи, 2000. - 416 с.

  7. НПАОП 0.00-6.02.-04. Порядок розслідування та ведення об ліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. (постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р., №1112)

  8. Охорона праці в Україні: У 2 т. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 398 с.

  9. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.01 р. №270 «Порядок розслідування й обліку нещасних випадків невиробничого характеру»

Тема 3. Законодавство в галузі гігієни праці. Мікроклімат виробничих приміщень

Гігієна праці — це галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст. 7 «Обов'язки підприємств, установ та організацій». Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів; здійснення в необхідних випадках лабораторного контролю за дотриманням вимог санітарних норм стосовно рівнів шкідливих чинників виробничого середовища; інформування органів та установ державної санепідеміологічної служби про надзвичайні події та ситуації, що становлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування в установленому порядку працівникам і громадянам збитків, яких завдано їх здоров'ю в результаті порушення санітарного законодавства.

Відповідно до вищезазначеного Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:

– гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних чинників навколишнього та виробничого середовища;

– державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних чинників на відповідність вимогам санітарних норм;

– включенням вимог безпеки щодо здоров'я та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію;

– ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;

– пред'явленням гігієнічно обґрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій; до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та технологій тощо;

– обов'язковими медичними оглядами певних категорій населення;

– та ін.

Вихідною методологічною основою охорони праці як наукової дисципліни є концепція діяльності.

Діяльність специфічна, притаманна людині, форма активного ставлення до навколишнього світу.

Фізична діяльність визначається, в основному, роботою м'язів, до яких у процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та вилучення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. При цьому відбувається витрата енергії. За величиною загальних енерговитрат організму фізичні роботи поділяються на легкі (Іа, Іб), середньої важкості (ІІа, ІІб) та важкі (III) (табл. 3.1).

Таблиця 3.1