Тема 5. Макроекономічна нестабільність: інфляція та безробіття
5.1. Нестабільність макроекономічної динаміки
5.2. Зайнятість і безробіття
5.3. Інфляція та її наслідки
Мета теми — дати студентам знання про сутність коливань в економіці та основні індикатори економічної нестабільності.
1.
Важливою особливістю економіки, яка спирається на ринкові відносини, є її нестабільність. Розвиток ринкової економіки протягом останніх двох століть засвідчує, що зростання виробництва періодично чергується з його падінням. У роки падіння ВВП безробіття зростає, ціни падають, а прибутковість зменшується. У роки зростання ВВП підвищується рівень зайнятості населення, зростають ціни і збільшуються прибутки. Такі коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних (ділових) циклів, які складаються із чотирьох фаз:
криза (або падіння);
депресія (або застій);
пожвавлення;
піднесення (або зростання).
Вихідною фазою економічного циклу слід вважати кризу, яка порушує нормальний поступальний хід економічного розвитку. Всі наступні фази відновлюють його. При цьому кожна попередня фаза створює передумови для її власного відмирання та виникнення наступної фази. Незважаючи на те, що економічні цикли складаються з одних і тих самих фаз, вони суттєво різняться за тривалістю та амплітудою коливань.
Принциповим є питання про причини циклічних коливань. До найбільш значних причин можна віднести:
великі технічні нововведення, які з’являються нерегулярно і зумовлюють коливання в діловій активності;
політичні перевороти, різка трансформація соціально-економічної системи, війна та інші випадкові події системного характеру;
помилкові рішення в грошово-кредитній політиці, які супроводжуються появою надмірної кількості грошей або надмірним вилученням грошей з обігу;
різкі зміни в зовнішніх умовах функціонування національної економіки (зростання цін на імпортні енергоносії, фінансова криза у торгових партнерів тощо).
У макроекономіці не існує єдиної теорії економічного циклу. Але безперечним є те, що в кінцевому підсумку циклічні коливання викликаються суттєвими змінами в сукупному попиті або сукупній пропозиції. Якщо попит в економіці падає, то це спричиняється до падіння виробництва, збільшення безробіття і зниження цін. Якщо падає пропозиція, то це зумовлює падіння виробництва і збільшення безробіття за одночасного зростання цін.
1. Макроекономічна нестабільність. Макроекономічна нестабільність проявляється у коливаннях обсягів виробництва, зайнятості та цін.
2. Циклічність, інфляція та безробіття як основні прояви макроекономічної нестабільності. Циклічність економічної динаміки – це періодичне зростання та зниження ділової активності через неспівпадіння сукупного попиту та сукупної пропозиції. Інфляція проявляється у зростанні загального рівня цін внаслідок перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією. Безробіття проявляється у зростанні кількості незайнятих працездатних індивідів внаслідок скорочення сукупної пропозиції.
3. Нециклічні коливання та їх чинники. Нециклічні коливання ділової активності – це випадкові, неповторювані зростання та зниження обсягів виробництва. цін та зайнятості внаслідок соціально-економічних або науково-технічних революцій, стихійних лих, війн тощо.
4. Короткострокова та довгострокова нестабільність. Соціально-технічні революції здатні створити ситуації довгострокової нестабільності (трансформація, перехідний період), решта чинників – короткострокову.
Економічний (діловий цикл) — цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періодами його падіння.
Криза (падіння) — фаза економічного циклу, яка виникає внаслідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням виробництва.
Депресія — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення виробництва.
Пожвавлення — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення виробництва.
Піднесення (зростання) — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом.
2.
Одним із основних індикаторів економічної нестабільності є зайнятість. Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття (РБ), який характеризує співвідношення у відсотках між чисельністю безробітних (ЧБ) і чисельністю робочої сили (ЧРС):
Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють три його види: фрикційне, структурне, циклічне. При цьому фрикційне та структурне безробіття інтегруються в категорію «природне безробіття», тобто безробіття, яке є внутрішньою або природною потребою для функціонування економіки.
Залежно від рівня безробіття розрізняють повну та неповну зайнятість. Повну зайнятість не слід ототожнювати з нульовим рівнем безробіття. Повна зайнятість — це зайнятість на рівні природного безробіття, а ВВП, яке виробляється в умовах повної зайнятості, є потенційним ВВП (ВВПп).
Якщо фактичний рівень безробіття (РБф) перевищує його природний рівень (РБп), то це свідчить про виникнення циклічного безробіття, яке є ознакою неповної зайнятості. Воно викликається загальним падінням попиту в економіці, в тому числі й на ринку праці. За цих умов певна частка робочої сили не використовується для виробництва ВВП. Це викликає відставання фактичного ВВП (ВВПф) від ВВПп. Чим вище циклічне безробіття, тим більшим є відсоток відставання (в) і тим більшу величину ВВП втрачає економіка (ВВПв). Американський вчений Оукен емпірично виявив залежність, за якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає 2,5 % відставання ВВПф від ВВПп. Це отримало назву закону Оукена. Якщо спиратися на цей закон, то можна обчислити втрати ВВП на кожному рівні циклічного безробіття. Це обчислення можна здійснити на базі таких рівнянь:
в =
Робоча сила — економічно активна частина населення, яка має здібності до праці і бажання працювати.
Безробіття — стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит.
Природне безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.
Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок добровільної зміни місця праці.
Структурне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок невідповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.
Повна зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.
Неповна зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фактичного безробіття порівняно з природним безробіттям.
Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок загального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.
Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості.
Відставання ВВП (ВВП-розрив) — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття.
Закон Оукена — відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка.
3.
Іншим індикатором економічної нестабільності є інфляція – зростання загального рівня цін. Показником інфляції є темп інфляції (і), який вимірюється за допомогою індексів цін. Якщо потрібно визначити темп інфляції щодо базового періоду, то він обчислюється як різниця між індексом цін в аналізованому періоді (Рt) та індексом цін в базовому періоді, який приймається за 100 %: і = Рt – 100. Якщо треба визначити темп інфляції щодо попереднього періоду, який не є базовим, то він обчислюється з урахуванням індексу цін попереднього періоду (Рt–1) за формулою:
Інфляцію можна класифікувати за різними ознаками: залежно від темпів інфляції — помірна (повзуча), висока (галопуюча), дуже висока (гіперінфляція); залежно від кінцевих причин її виникнення — інфляція попиту та інфляція витрат; залежно від рівня її передбачення — очікувана та неочікувана інфляція.
Інфляція створює для суспільства певну небезпеку і викликає негативні соціально-економічні наслідки. Негативний вплив інфляції на економіку полягає в тому, що вона, з одного боку, по-різному знецінює номінальні доходи економічних суб’єктів і завдяки цьому деформує їх розподіл; з іншого — дезорієнтує управлінські рішення і тим самим знижує рівень керованості економічними процесами.
Інфляція — загальний приріст цін в економіці.
Дефляція — зниження загального рівня цін.
Інфляція витрат — інфляція, яка викликається збільшенням середніх витрат на виробництво продукції.
Інфляція попиту — інфляція, яка викликається зростанням сукупного попиту.
Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом непередбачених змін в економіці.
Очікувана інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.
Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який становить не більш як 10 % за рік.
Галопуюча інфляція — приріст цін, який вимірюється десятками або сотнями відсотків за рік.
Гіперінфляція — приріст цін, який вимірюється тисячами відсотків за рік.
Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням виробництва.
ЛІТЕРАТУРА
Мікроекономіка і макроекономіка / Кол. Авт. Під ред. С. Будаговської. — Київ: Основи, 1998.
Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка, — Київ: Либідь, 1999.
Практичне заняття по темі 5: Макроекономічна нестабільність: інфляція та безробіття
Основні поняття:
-
Робоча сила
Безробіття
Рівень безробіття
Фрикційне безробіття
Структурне безробіття
Фактичний і потенційний ВВП Циклічне безробіття
Природне безробіття
Повна зайнятість
Ринок праці
Закон Оукена
Інфляція
Інфляція попиту
Інфляція витрат
Очікувана інфляція
Неочікувана інфляція
ЗАВДАННЯ № 1.
Чисельність зайнятих у країні складає 85 млн. чоловік, а чисельність безробітних – 15 млн. чол.. Рівень безробіття в країні = ________________
Через деякий час з 85 млн. чол., які мали роботу, було звільнено 2 млн. чол., а 1 млн. офіційно зареєстрованих безробітних полишили пошуки роботи.
Чисельність зайнятих тепер = ___________________________________
Кількість безробітних = ________________________________________
Рівень безробіття = ____________________________________________
ЗАВДАННЯ № 2.
Чисельність населення країни складає 52 млн. чол., з них: діти до 16 років – 12 млн. чол.., пенсіонери – 15 млн. чол. Чисельність інвалідів працездатного віку – 2 млн. чол., у виправних закладах знаходиться 1,5 млн. чол., 1,2 млн. чол. втратили роботу через закриття шахт та небезпечних виробництв. У службі зайнятості офіційно зареєстровано 3 млн. грн. Відомо також, що 1 млн. чол. працездатного віку не шукає роботу.
Розрахуйте: чисельність працездатного населення країни; чисельність робочої сили; рівень безробіття ; розмір і рівень фрикційного безробіття; розмір і рівень структурного безробіття; розмір і рівень циклічного безробіття; розмір і рівень природного безробіття.
Розрахуйте потенційний ВВП країни, якщо фактичний ВВП складає 200 млрд. грн.
ЗАВДАННЯ № 3.
Потенційний ВВП країни - 320 млрд. грн., фактичний ВВП – 300 млрд. грн. Природний рівень безробіття – 5%. Визначте загальний і циклічний рівень безробіття в країні.
ЗАВДАННЯ № 4.
У таблиці наведені дані про потенційний і фактичний рівень ВВП. У 2000 році економіка знаходилась в стані повної зайнятості при природному рівні безробіття в 6%.
Роки |
2000 |
2004 |
2006 |
Потенційний ВВП (млн. грн.) |
30000 |
38000 |
41250 |
Фактичний ВВП (млн. грн.) |
30000 |
37050 |
37125 |
Абсолютні втрати ВВП (млн. грн.) |
|
|
|
Втрати ВВП в % |
|
|
|
Рівень безробіття |
|
|
|
Проведіть відповідні розрахунки і заповніть таблицю, використовуючи число Оукена. В якому економічному стані знаходилась економіка країни в 2000, 2004 і 2006 роках?
ЗАВДАННЯ № 5.
Нижче наведені дані про робочу силу і зайнятість населення в певних роках (в тис. чол.).
1. Розрахуйте кількість безробітних і рівень безробіття в кожному році.
2. Як пояснити одночасне зростання і зайнятості, і безробіття?
|
Робоча сила |
Зайняті |
Перший рік |
82 500 |
80 700 |
Шостий рік |
95 300 |
87 000 |
ЗАВДАННЯ № 6.
Номінальний ВВП становить 750 млрд. грн., природний рівень безробіття
- 5%, фактичний рівень безробіття - 9%. Підрахуйте втрати в економіці від безробіття, якщо коефіцієнт Оукена = 2,5.
ЗАВДАННЯ № 7.
Дайте визначення грошей, назвіть їх основні функції, покажіть різницю між товарними й декретованими грошима, назвіть основні особливості сучасних грошей.
ЗАВДАННЯ № 8.
Використовуючи формулу Фішера, проведіть розрахунки і дайте відповіді на наступні запитання:
1) скільки грошей необхідно для обігу, якщо в країні вироблено товарів у кількості 100 тис. одиниць, ціна одиниці товару складає 8 грн., а одна гривня обертається 5 разів на рік.
2) Як зміняться ціни, якщо в країні при тих же умовах буде випущено грошей на суму 240 тис. грн.
3) Що трапиться з цінами, якщо при грошовій масі в 160 тис. грн.. обсяг виробництва скоротиться на 25%
4) Що трапиться з цінами, якщо число обертів гривні збільшиться до 6 (при умовах, які наведені в пункті 1).
ЗАВДАННЯ № 9.
Кількість грошей у країні збільшилась на 24%, обсяг виробленої продукції – на 4%, число обертів грошової одиниці не змінилось.
Використовуючи рівняння обміну, визначте динаміку цін.
ЗАВДАННЯ № 10.
Яке з нижченаведених подій приведе до інфляції попиту і яке до інфляції витрат:
1) уряд одночасно виплачує накопичені борги по зарплатах, пенсіях і соціальних виплатах
2) на світових ринках різко зростають ціни на нафту
3) вимоги профспілок про збільшення заробітної плати в 1,5 раза урядом виконані
4) в результаті зупинки АЕС ціни на електроенергію зросли в 2 рази
5) уряд країни приймає рішення про покриття дефіциту держбюджету шляхом емісії грошей
6) уряд зобов’язує підприємців збільшити кількість робочих місць
ЗАВДАННЯ № 11.
У таблиці наведені індекси споживчих цін за роками.
Роки |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
Індекс споживчих цін |
100 |
112 |
123 |
129 |
Темп інфляції |
|
|
|
|
Роки подвоєння цін |
|
|
|
|
Проведіть розрахунки, використовуючи формулу темпів інфляції і "правило числа 70", дайте відповіді на наступні запитання:
1) Якщо в 2002 році номінальна заробітна плата збільшилась на 15%, то як зміниться реальна заробітна плата?
2) Якщо в 2003 році номінальна заробітна плата збільшилась на 70%, то як змінилась реальна заробітна плата?
3) Якщо номінальна заробітна плата в 2003 році дорівнювала 12 тисяч гривень в рік, то яку величину склала реальна заробітна плата?
4) Якщо банк на початку 2002 року видав кредити під 14% річних, то чому дорівнював реальний банківський відсоток в кінці 2002 року?
5) Якщо банк у кінці 2003 року видав кредити під 18% річних, то чому дорівнював реальний банківський відсоток у кінці 2004 року?