3.2.2. Теорія дослідження операцій

Суть дослідження операцій полягає в моделюванні майбутніх дій досліджуваної організації (системи) з використанням різноманітного математичного апарату: теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії ігор, математичного програмування, теорії масового обслуговування та ін.

Дослідження операцій – методологія застосування математичних кількісних методів для обґрунтування рішень та оцінки їх ефективності у всіх сферах цілеспрямованої людської діяльності.

У логістиці об'єктом дослідження операцій є оптимізація логістичних систем, у тому числі процесів прийняття логістичних рішень.

У логістиці предметом дослідження операцій є завдання прийняття найкращих рішень у керованій логістичній системі на основі оцінки ефективності її функціонування.

Варто усвідомити, що дослідження операцій займається вивченням цілеспрямованої діяльності (якою є, зокрема, підприємницька та логістична діяльність), тобто системи дій, що служать для досягнення цілком визначеної конкретної мети, яка має бути чітко сформульована словесно, настільки чітко, щоб її можна було перекласти на мову математики і написати математичний вираз, формулу, що показує ступінь досягнення поставленої мети (показник якості, критерій процесу).

Операція – закінчена дія, захід (система заходів), об'єднана єдиним задумом, спрямована на рішення певного завдання та досягнення поставленої мети.

Так, у логістиці до досліджуваних операцій належать:

– організація потокового, виробничо-комерційного процесу;

– розробка проекту і створення логістичної системи;

– організація МТЗ конкретного комерційного підприємства.

Операція завжди має результат, тобто сукупність результатів, що виникають унаслідок її здійснення. Кожна операція має мету. Метою операції називають той результат, заради досягнення якого вона здійснюється.

Процедура дослідження операцій включає такі етапи*26:

*26: {Семененко А.И., Сергеев В.И. Логистика. Основы теории: Учеб. для вузов. — СПб.: Союз, 2001. — 544 с.}

1. Постановка завдання.

2. Вибір критерію ефективності або цільової функції дослідження.

3. Розробка моделі дослідження.

4. Визначення області можливих технічних рішень і характеристик.

5. Вибір характеристик для дослідження.

6. Виконання необхідних розрахунків.

7. Вибір оптимального рішення і перевірка його на адекватність.

8. Аналіз отриманих результатів і вироблення рекомендацій.

У процесі дослідження операцій враховується, що функціонування будь-якої частини логістичної системи впливає на роботу всіх її підсистем. Дослідження операцій можливо застосувати тільки у разі наявності декількох варіантів рішення (альтернатив). У підборі альтернатив бере участь підприємець (менеджер), оцінка ж ефективності альтернатив здійснюється методами дослідження операцій.

У межах визначення економічної ефективності логістики можна виділи такі методологічні підходи.

1. Функціональна ефективність кількісно визначається як кори-сний ефект, отриманий у результаті функціонування логістичної системи за визначений період часу. Корисний економічний ефект логістики вимірюється кількістю випущеної продукції, обсягом ви-конаних логістичних послуг, величиною отриманого прибутку і т.п., а також виявляється у високому рівні організації виробництва і, як результат, в економії матеріальних і фінансових ресурсів.

Так, ефект логістики може вимірюватися оптимальним рівнем таких натуральних показників:

1) рівень запасів;

2) час проходження матеріалів логістичним ланцюгом;

3) тривалість циклу виконання замовлення, якість та рівень сервісу;

4) партія вантажів;

5) час реакції на претензії споживачів;

6) тривалість виробничого циклу від замовлення на ресурси до виготовлення продукції;

7) рівень використання виробничих потужностей;

8) маневреність, адаптивність і стабільність роботи та ін.

2. Ефективність логістичної операції, логістичного рішення, фу-нкціонування логістичної системи може бути охарактеризована си-стемою показників, що характеризують їх якість при заданому рівні логістичних витрат. У якості основних ефектоутворюючих факто-рів аналізується рівень матеріальних запасів і потреба в складських площах, надійність і своєчасність постачань, тривалість логістич-ного циклу, якість і рівень сервісу, застосування бездокументної технологи переміщення матеріального потоку.

Порівняння результатів, досягнутих у процесі функціонування логістичної системи, і витрат на їхнє досягнення, дає більш повне судження про ефективність логістики запасів. Таким інтегрованим показником може виступати показник, що являє собою відношення

«і

економічного ефекту, отриманого в результаті реалізації логістич-ної концепції, і капіталу, інвестованого в логістику:

Е ~~„ , (12.1)

і=1

де К{ — фінансовий результат, отриманий від упровадження логіс-тичних заходів в /-ій логістичній підсистемі, грн;

п — кількість підсистем, виділених у досліджуваній логістичній системі, шт.;

КЬІ — середня за період величина капіталу, інвестованого в ло-гістику, в /'-ій логістичній підсистемі, грн.

При цьому фінансовий результат у логістичній системі форму-ється, по-перше, за рахунок приросту прибутку внаслідок росту ви-ручки від реалізації; по-друге, за рахунок скорочення витрат на здійснення логістичних операцій:

«!=/>+Д/>+ЛЩ, (12.2)

де РІ — фінансовий результат, отриманий до впровадження логіс-тичних заходів, грн;

ДР, — приріст прибутку від реалізації, отриманий унаслідок росту виручки від реалізації за рахунок застосування методів логісти-ки в i-ій логістичній підсистемі, грн;

АЬСІ — скорочення логістичних витрат у /-ій логістичній підси-стемі, грн.

Величина капіталу, інвестована в логістику, визначається за на-ступною формулою:

КЦ =ІІ +РЦ, (12.3)

де /, — вартість матеріальних запасів в -й логістичній підсистемі, грн;

РЬІ — середня за період вартість основних засобів, використо-вуваних для логістичних операцій у /'-ій логістичній підсисте-мі, грн.