4. Відмінні ознаки охорони прав на об’єкти авторського права і права промислової власності

4.1. Відмінності охорони на об’єкти авторського права і права промислової власності пов’язані із різними видами об’єктів права інтелектуальної власності та особливостями охорони прав відповідно до Закону про авторське право і законів про промислову власність.

Зокрема, правова охорона у сфері авторського права може поширюватися на твори науки. Однак, така охорона, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону про авторське право, поширюється лише на форму вираження твору.

Правова охорона у сфері права промислової власності поширюється на: винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Наприклад, до права промислової власності належать результати науково - технічної діяльності: винаходи, корисні моделі, створені на основі креслень, іншої документації, що може бути об’єктом авторського права.

4.2. Правова охорона на об’єкти авторського права і права промислової власності має свої особливості залежно від форми вираження об’єкту.

Правова охорона, передбачена Законом про авторське право поширюється лише на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Отже, авторським правом охороняється форма твору, що дає змогу сприймати та використовувати твір способами, визначеними у ч. 3. ст. 15 Закону про авторське право. Твори науки, літератури і мистецтва можуть бути втілені в таких формах:

усній (виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори);

письмовій (статті, повісті, романи тощо);

звуко- або відеозапису (відтворення творів на відповідних матеріальних носіях);

об’ємно-просторовій (скульптура, твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва);

зображувальній (малюнки, ілюстрації, карти, плани, креслення тощо).

Наприклад, відкриття у галузі науки охороняються як наукові відкриття відповідно до глави 38 Кодексу і не охороняються в рамках Закону про авторське право. Об’єктом раціоналізаторської пропозиції, згідно із ст. 481 Кодексу, може бути матеріальний об’єкт або процес, тому раціоналізаторська пропозиція як така, що містить технологічне (технічне) або організаційне  рішення щодо здійснення процесу, не охороняється в рамках Закону про авторське право.

4.3. Відмінність правової охорони на об’єкти авторського права і права промислової власності пов’язана із різними підставами виникнення (набуття) права інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених Кодексом, іншим законом чи договором (ст. 422 Кодексу).

На відміну від права промислової власності, авторське право на твір виникає внаслідок факту створення твору. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрації твору чи будь-якого іншого спеціального його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей (ч. 2 ст. 11 Закону про авторське право).

Поряд з тим, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону про авторське право передбачено можливість виконання певних формальностей, таких як державна реєстрація авторського права на твір та договорів, що стосуються права автора на твір. Однак, така реєстрація є добровільною, а не обов’язковою. При проведенні державної реєстрації не передбачено здійснення експертизи.

На відміну від авторського права, для набуття права на деякі об’єкти права промислової власності необхідно виконання обов’язкових формальностей. Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, сорт рослин, породу тварин засвідчується патентом (статті 462, 487 Кодексу). Набуття права інтелектуальної власності на компонування інтегральних мікросхем, торговельну марку (знак для товарів і послуг) засвідчується свідоцтвом (статті 472, 494 Кодексу).

Отримання патенту, свідоцтва на відповідні об’єкти права промислової власності пов’язане із проведенням, встановленої законом, експертизи.

Патент, свідоцтво видаються центральним органом виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності (Державною службою інтелектуальної власності України). Дія патенту, свідоцтва розповсюджується на територію держави, в якій видано зазначений документ.

Крім зазначених об’єктів права промислової власності, існують об’єкти, стосовно яких не передбачено обов’язкової державної реєстрації. Наприклад:

виникнення права інтелектуальної власності на комерційну таємницю пов’язується з визнанням інформації як такої, що наділена певними якостями (властивостями) та вчиненням власником прав на неї певних заходів для охорони цієї інформації (глава 46 Кодексу);

право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є, чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (знака для товарів і послуг) (ст. 489 Кодексу);

право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права (ст. 501 Кодексу).

4.4. Правова охорона має свої відмінності щодо критеріїв охороноздатності об’єктів авторського права і права промислової власності.

Для того, щоб об’єкт права інтелектуальної власності охоронявся як твір він повинен бути результатом творчої діяльності автора. Крім творчого характеру твору, ознаками твору, який визнається об’єктом авторського права, є його оригінальність та об’єктивна форма вираження твору.

Відповідно до ст. 433 Кодексу, ч. 2 ст. 8 Закону про авторське право твори є об’єктами авторського права незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.

Твір може бути новим. Однак, новизна в авторському праві не є необхідною умовою охорони. Твір не повинен бути копією іншого твору.

На відміну від авторського права для набуття права інтелектуальної власності визначені критерії охороноздатності для відповідних об’єктів права промислової власності. Наприклад:

винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання;

корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання;

промисловий зразок - якщо він є новим;

компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним (статті 459 - 461, 471 Кодексу).

4.5. Правова охорона передбачає різні строки чинності майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти авторського права і права промислової власності.

Авторське право діє протягом усього життя автора і сімдесят років після його смерті, крім випадків, передбачених статтею 28 Закону про авторське право. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами 3-7 цієї статті Закону, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах статті, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.

Що стосується об’єктів права промислової власності, то строки чинності майнових прав інтелектуальної власності на окремі об’єкти різняться та мають свої особливості. Наприклад, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на:

винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку (ч. 3 ст. 465 Кодексу);

корисну модель, компонування інтегральних мікросхем спливає через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку (ч. 4 ст. 465, ст. 475 Кодексу);

промисловий зразок спливає через п’ятнадцять років від дати подання заявки на промисловий зразок в установленому законом порядку (ч. 5 ст. 465 Кодексу);

торговельну марку складає десять років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом (ст. 496 Кодексу).

Отже, у порівнянні із строком чинності майнових прав інтелектуальної власності прав на об’єкти промислової власності, строк охорони прав авторів творів є більшим.