Структура валового продукту підприємства

А Б В Д Г

Матеріальні затрати

Заробітна плата

Прибуток

Г рошові затрати підприємства Чистий продукт підприємства

АБ – це матеріальні затрати підприємства на виробництво продукту, БГ – чистий продукт підприємства, у ньому втілена праця колективу.

124. Реалізований чистий продукт – це валовий доход підприємства. Він складається із фонду оплати праці і чистого доходу. БВ – продукт для себе або зарплата (затрати на оплату праці працюючих), АВ – затрати на засоби виробництва зливаються з заробітною платою і утворюють грошові затрати підприємства; ВГ - це частина вартості реалізованого підприємством продукту, яка приймає форму прибутку, ВД - це частина прибутку, яка передається працюючим на підприємстві у формі додаткової зарплати, ДГ – частина прибутку, яка залишається після оплати податків та інших платежів у бюджет приймає форму “чистого прибутку” і надходить у повне розпорядження підприємства.

170. Проте, утворений із чистого прибутку фонд розвитку державного підприємства не є його власністю, бо належить власнику майна – державі. Тому підприємство може тільки розпоряджатися цими результатами Із цієї частини державне підприємство може тільки розпоряджатися цими резуль­татами на правах повного господарського ведення. Із цієї частини прибутку підприємство щорічно виплачує працівникові відсотки (дивіденди) на цінні папери.

171. Державний вплив на самостійний вибір напрямків використання чистого прибутку здійснюється че­рез податки, податкові пільги, а також економічні санкції.

172. Частина грошової виручки передається державі у вигляді по­датку на додану вартість, акцизного збору.

173. Чистий доход підприємства являє собою різницю між вартістю продукції за цінами її реалізації і повною собівартістю. Він є джере­лом грошових нагромаджень підприємства і доходів держави.

174. На підприємстві чистий доход виступає у формі прибутку, який є ос­новним узагальнюючим показником ефективності його діяльності.

124. Прибуток — це грошове вираження різниці між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво

125. В умовах ринкової економіки прибуток є узагальнюючим по­казником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності. Є прибуток обліковий (бухгалтерський) і економічний. Чистий обліковий (бухгалтерський) прибуток обчислюють як

170. Види прибутку балансовий і чистий (розрахунковий).

171. Балансовий прибуток — це різниця між грошовою виручкою і повною собівартістю підприємства. Він складається з прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і доходів від позаре­алізаційних операцій, зменшених на суму витрат на ці операції. У свою чергу,

172. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) визна­чається як різниця між виручкою у діючих цінах без податку на додану вартість і податку з продажу, акцизного збору й затрата­ми на її виробництво і реалізацію.

173. Позареалізаційні доходи — це доходи від часткової участі у спільних підприємствах, від здачі майна в оренду, дивіденди, відсотки, доходи за акціями, облігаціями та іншими цінними па­перами, які належать підприємству, і компенсації у вигляді еко­номічних санкцій.

174. Чистий прибуток – це прибуток, що залишається після сплати податків та інших платежів у бюджет. Части­на чистого прибутку передається у власність членів трудового колективу і може бути виплачена їм у вигляді акцій. За акціями кожний працівник одержує відсотки (дивіденди).

175. Розрізняють також Засновницький прибуток — це доход, який одержують заснов­ники акціонерного підприємства (товариства) при відкритій підписці на акції у формі різниці між сумою, що одержана від реалізації, і ста­тутним капіталом товариства. Цей вид прибутку утворюється за раху­нок продажу акцій за ціною, що перевищує номінальну вартість акції

176. Норма прибутку цей показник застосовують для визначення ефективності поточних витрат підприємства на виробництво продукції (робіт, послуг) Формула норми прибутку має такий вигляд:

П =	П	100%
	С

де П — маса прибутку від реалізації продукції; С—собівартість.

З І січня 1991р. як розрахунковий показник застосовується не товарна продукція, а реалізована. Тому маса прибутку від ре­алізації визначається як різниця між обсягом реалізованої про­дукції (без податку з обороту) і повною собівартістю реалізова­ної продукції (затрати на виробництво і реалізацію). З 1993 р. замість податку з обороту використовується показник податку на додану вартість і акцизи.

170. Однак про ефективність виробництва лише за масою і нормою прибутку судити не можна. Потрібно враховувати систему інтенсивних факторів, які впливають на рух прибутку. Це:

1) зростання продуктивності праці як результат економії жи­вої та уречевленої праці;

2) зниження собівартості;

3) якість продукції (роботи, послуг);

4) фондовіддача, тобто ефективність використання виробничих фондів. .

170. Тому ефективність підприємства більшою мірою характеризує узагальнюючий показник— рівень рентабельності.

171. Рентабельність —- це кількісна визначеність відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормативних оборотних фондів.

172. У практиці господарської діяльності підприємства рівень рентабельності визначається за формулою

Р 1 =	Пб	100%
	Фосн + Фоб

де Р⁾ — норма рентабельності; П6—балансовий прибуток; Ф_осн —вартість основних фондів; Ф_об — вартість оборотних нормованих фондів .