1. Загальні транспортні проблеми великого міста та проблеми розташування автотранспорту в його центральній частині
Згідно статистичним показникам - кількість легкових автомобілів в Україні зростає з кожним роком. Підвищується купівельна спроможність населення і кількість автомобілів в містах досягає критичної відмітки.
У місцях скупчення людей і транспорту знижується пропускна спроможність вулиць, а у центральних частинах міст швидкість руху уповільнюється, виникають, так звані пробки й затори. На швидкісних ділянках автодоріг підвищується аварійність і травматизм. Через затори й пробки підвищується гомін і загазованість повітря вулиць.
Усі ці аспекти відбиваються на стану здоров’я людей і викликають негативні емоції сприйняття середовища.
В умовах урбанізації, виникає необхідність ефективної та безпечної організації руху транспорту і пішоходів. При цьому передбачається будівництво та реконструкція головних магістралей, автошляхів, вулиць, утворення додаткових місць для паркування авто.
У зв’язку з завантаженням автотранспортом, міське середовище набуває аномальних змін. В умовах дефіциту вільних ділянок, людина намагається знайти нові засоби компактного и безпечного розміщення автомобілів на стоянках.
З’являються спеціальні підйомники й пристосування, жорсткі чохли, навіси і т. д. Подібні стихійні явища зовсім не прикрашають міське середовище, а навпаки - руйнують його.
Основні зони концентрації людей і транспортних засобів розташовуються біля великих суспільних центрів міст, де повинні передбачатися великі площі під стоянки.
Для прикладу візьмемо центральну частину міста Дніпропетровська:
СХЕМА РОЗТАШУВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ЦЕНТРІВ УЗДОВЖ ГОЛОВНОЇ ОСІ МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Основні зони скупчення людей
і транспортних засобів:
- вокзали;
- ринки;
- супермаркети;
- торгівельно-розважальні комплекси;
- офіси;
- кінотеатри;
- театри.
В цих місцях пропускна здатність
дуже низька, катастрофічно не достачає
ділянок для паркування,
автівки розташовуються на тротуарах,
в заборонених місцях
і заважають руху пішоходів.
Кожний із суспільних центрів має свої
функціональні особливості і у зв’язку з цим
паркування автотранспортних засобів в цих місцях
підрозділяється на:
- денне;
- нічне;
- тимчасове;
- постійне.
2. Використання підземного простору в реконструкції транспортних систем великих міст
З розвитком будівництва і в умовах напруженої транспортної ситуації, архітектори вимушені закладати в проекти підземні паркінги і додаткові ділянки для стоянок на прилеглій території.
Якщо враховувати статистичні дані й прогнози по зростанню кількості автомобілів, то ці рішення тільки частково розв'язують транспортну проблему й найближчим часом виникне необхідність реконструкції всієї транспортної системи міста.
В умовах стихійної урбанізації, всі найбільші мегаполіси світу минули декілька стадій реконструкції й продовжують розвиватися в напрямку використання підземного простору. Прикладом цього можуть стати такі міста як:
- Ганновер (Німеччина);
- Париж (Франція);
- Брюссель (Бельгія);
- Філадельфія (США);
- Лос-Анжелес (США);
- Монреаль (Канада);
- Хельсінки (Фінляндія);
- Москва (Росія);
- Київ (Україна).
Швидкий розвиток міст висуває перед фахівцями й архітекторами нові завдання:
- економія міських земель;
- підвищення швидкості транспортних зв’язків;
- забезпечення безпеки руху;
- збереження історичного й екологічного середовища;
- підвищення художньо-естетичних якостей забудови.
Масштаби будівництва підземних споруд різного призначення особливо збільшилися в останні десятиліття.
Одним з основних принципів рішень, які полягають в основі реконструкції лежить розподіл людських і транспортних потоків методом створення підземних і наземних просторів у вигляді тунелів та естакад.
Найбільш радикальною мірою збільшення пропускної здатності транспортних мереж, швидкості сполучень, а також підвищення ступеня безпеки руху є розділення пересічних транспортних потоків по вертикалі.
Упорядкування перетинань і доріг у різних рівнях забезпечує майже повне усунення затримок транспортних засобів на перехрестях, значно підвищує безпеку руху транспорту й пішоходів у вузлах, сприяє оздоровленню всього міського середовища.
Проектування нових підземних споруд у містах повинно здійснюватися у взаємозв’язку з існуючими інженерними мережами й фундаментами капітальних будівель, що має ряд обмежень.
З певними технічними труднощами зв’язані питання інженерного устаткування й експлуатації підземних споруд, які практично завжди мають потребу в постійному штучному освітлюванні, надійної й безперервної приточно-витяжної вентиляції, спеціальному акустичному захисту від шуму, захисту від підземних вод, особливих способах опалення і кондиціювання повітря.
Для поглиблення професійних знань в учбовому процесі передбачено виконання студентами курсового проекту «Багатоповерхова автостоянка на 500 автомобілів (машино-місць)»