19. Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків
Дослідження висотних будинків (12-25 поверхів) показали, що в них природня рухливість повітря більша, чим в 4-5 поверхових будинках. Це явище обумовлена збільшеною інфільтрацією повітря через зовнішні огороджуючі конструкції в нижній частині будинку. При цьому в верхніх поверхах замість інфільтрації спостерігається ексфільтрація. Це приводе до суттєвого погіршення фізичних параметрів і хіміко-бактеріологічних показників повітря приміщень верхніх поверхів.
В
25-поверховому будинку інтенсивна
інфільтрація зовнішнього повітря в
нижні поверхи зимою приводе до того, що
t
внутрішньої поверхні зовнішньої стіни
з приміщенні 3 поверху було на 7 град
нижче t
внутрішньої поверхні в аналогічному
приміщенні 25 поверху. Основними каналами
протікання повітря в таких будинках є
ліфтові шахти і сходинкові клітки, в
яких виникає конвекційна тяга. В
результаті цього спостерігається
суттєве погіршення якості повітряного
середовища. Якість повітря квартир
погіршується по мірі підвищення поверху.
В повітрі сходинкових кліток СО починає
виявлятися на рівні п’ятого поверху,
його конструкція поступово зростає по
мірі зростання висоти, досягаючи свого
максимуму (
)
на 12 поверсі. В результаті інфільтрації
зовнішнього повітря на нижніх поверхах
відбувається перетікання повітря з
квартир нижніх поверхів на сходинкову
клітку і в ліфтову шахту з його підйомом
в верхню зону вертикальних каналів,
звідки забруднений в кухнях нижніх
поверхів повітря поступає в результаті
ексфільтрації в квартири верхніх
поверхів. Тому концентрація
і пилу в квартирах верхніх поверхів
досягає максимального значення.
Стан
повітряного середовища дев’яти
поверхових будинків показує, що спалювання
газу на протязі 1 год приведе до збільшення
температури повітря в кухнях на 10-19 ºС,
її абсолютне значення при цьому досягає
28-36 ºС, що визиває тепловий дискомфорт
в організмі людини. При цьому вміст
в повітрі кухні сягає
.
20 Іонізуючий склад повітря
Відомо, що позитивний вплив на самопочуття людини мають легкі іони з від’ємним зарядом. Збільшення ж важких іонів у повітрі погіршує його іонізаційний склад, який характеризується двома показниками: коефіцієнтом уніполярності легких іонів q і коефіцієнтом забруднення К.
, 
.
де
- кількість позитивно і від’ємно
заряджених легких іонів в повітрі;
-
сумарна кількість важких і легких іонів
в одиниці об’єму повітря.
Тобто
якість повітряного середовища за
іонізаційним складом погіршується зі
зростанням значення коефіцієнтів q
і К. Спалювання газу в побутових плитах
суттєво зменшує кількість легких
від’ємних іонів
і збільшує число важких іонів в повітрі
приміщення, що приведе до погіршення
іонізаційного складу повітряного
середовища.
Так при відсутності притоку зовнішнього повітря в кімнати після 1 годинного горіння газу q=1,52 (до запалювання газу q=1,06), К=506 (36) відповідно. При добре організованій вентиляції q=1.14 (0.96), К=123 (17,6).
Узагальнені висновки щодо іонізаційного складу повітря зводяться до наступного:
квартири, обладнані системами повітряного опалення мають кращі санітарно – гігієнічні показники іонізації повітря, ніж квартири з водяними опалювальними системами;
застосування підвищених параметрів теплоносія в водяних системах опалення суттєво зменшує кількість легких від’ємних іонів в повітрі приміщенні (на 30-40%), коефіцієнт К зросте на 6-70%;
експлуатація побутових газових приладів з відкритим полум’ям в квартирах обумовлює погіршення іонного режиму повітряного середовища.