
- •1. Теорія многочленів
- •1.1. Поняття многочлена, алгебра многочленів
- •1.2. Ділення многочленів з остачею. Найбільш спільний дільник (нсд)
- •1.3. Корені многочленів
- •1.4. Основна теорема алгебри
- •1.5. Формули Вієта
- •1.6. Дослідження многочленів з дійсними коефіцієнтами
- •2. Перетворення координат вектора при зміні базису, перетворення координат точки при зміні системи координат
- •2.1. Перетворення координат вектора
- •2.2. Перетворення координат точки геометричного простору (площини) при зміні системи координат
- •2.3. Перетворення координат точки площини при зміні прямокутної системи координат
- •3. Лінії і поверхні
- •3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
- •3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
- •3.3. Алгебраїчні лінії та поверхні
- •4. Геометричні образи лінійних рівнянь
- •4.1. Загальні рівняння площини і прямої на площині
- •4.2. Способи задання прямої на площині
- •4.3. Способи задання площини
- •4.4. Умови паралельності та збіжності двох прямих на площині
- •4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
- •4.6. Пряма в просторі
- •5. Криві й поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічним рівнянням Дослідження цього питання здійснюється за таким планом:
- •5.2. Перетворення рівняння кривої при зміні прямокутної системи
- •5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
- •5.4. Спрощення центральних кривих
- •5.5. Спрощення нецентральних кривих
- •6. Алгебраїчні структури
- •6.1. Поняття групи
- •6.2. Ізоморфізм груп
- •6.3. Поняття кільця
- •6.4. Поняття тіла, поля, алгебри
- •7. Лінійний оператор
- •7.1. Лінійний оператор. Матриця лінійного оператора
- •7.2. Характеристична матриця. Характеристичний многочлен. Характеристичні корені даної матриці
- •7.3. Власні вектори та власні значення лінійного оператора
- •7.4. Жорданова форма матриці
- •7.5. Алгебра лінійних операторів
- •8. Лінійні та білінійні форми
- •8.1. Поняття лінійної і білінійної форм
- •8.2. Матриця білінійної форми в заданому базисі Координатний запис білінійної форми
- •8.3. Квадратична форма в дійсному просторі
- •9. Евклідів простір
- •9.1. Поняття скалярного добутку
- •9.2. Основні метричні поняття в евклідовому просторі
- •9.3. Процес ортогоналізації
- •9.4. Ізоморфізм векторних та евклідових просторів
- •10. Лінійні оператори в евклідовому просторі
- •10.1. Зв’язок між білінійними формами і лінійними операторами в евклідовому просторі. Спряжені оператори
- •10.2. Деякі класи лінійних операторів у евклідовому просторі
- •10.2.1. Самоспряжені (симетричні) оператори
- •10.2.2. Поняття ортогонального оператора
- •10.3. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду шляхом переходу до нового ортонормованого базису
- •10.4. Застосування до теорії поверхонь другого порядку
- •Список рекомендованої літератури
4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
Лема.
Для того щоб вектор
був
напрямним вектором площини
,
необхідно й достатньо виконання такі
умови:
.
Теорема 1. Для того щоб дві площини, задані рівняннями
(4.5.1)
(4.5.2)
були паралельні, необхідно й достатньо виконання такої умови:
(4.5.3)
Доведення. Необхідність. Доведіть самостійно.
Достатність. Нехай виконується умова (4.5.3). Треба довести, що площини – паралельні.
Для цього доведемо, що за умови (4.5.3) будь-який напрямний вектор однієї площини є напрямним вектором другої площини. Нехай – напрямний вектор. Тоді за лемою виконується числова рівність
.
Щоб довести, що вектор
– напрямний вектор другої площини,
треба довести, що
.
Насправді
.
Отже, вектор є напрямним вектором і другої площини.
Теорема 2. Щоб дві площини, задані рівняннями (4.5.1) і (4.5.2), були збіжні, необхідно й достатньо, щоб виконувалась така умова:
(4.5.4)
Із
теореми 1 випливає така умова паралельності
площин:
Щоб площини перетиналися, треба аби хоч один із визначників не дорівнював нулю. Цю умову можна записати в вигляді
4.6. Пряма в просторі
Пряму в просторі можна задати одним із наведених нижче способів.
I. Векторно-параметричне задання.
Задамо
початкову точку
і напрямний вектор
(рис.10). Візьмемо довільну точку
,
що належить прямій.Тоді
,
тому
,
.
Рис. 10
II. Параметричне рівняння прямої.
Розпишемо
векторно-параметричне рівняння через
координати
,
:
.
–
параметричні
рівняння прямої в просторі.
III. Канонічне рівняння прямої.
Припустимо
спочатку, що жодне з чисел
параметричного рівняння не дорівнює
нулю. Тоді можна розв’язати кожне з
рівнянь відносно t.
,
,
Тому
Домовимося записувати рівняння прямої в такому ж вигляді, якщо один або навіть два із коефіцієнтів дорівнюють нулю, вимагаючи при цьому, щоб відповідні чисельники також дорівнювали нулю. Наприклад:
IV. Рівняння прямої через дві точки.
Нехай
точки
та
належать прямій. Візьмемо за початкову
точку
.
Тоді
.
Маємо
V) Векторне рівняння прямої:
Нехай
точка
належить прямій, тоді
теж належить прямій (
),
тобто
.
Тоді
векторний добуток
=
VI) Задання прямої перетином двох площин.
Отримаємо способи переходу від задання прямої одним з рівнянь I-V до VI і навпаки.
Нехай пряма задана одним із рівнянь I-V, треба знайти її рівняння VI. У цьому випадку рівняння можна подати в канонічному вигляді:
тоді
Кожне з цих рівнянь є неповне рівняння площини.
Розглянемо
обернений перехід. Нехай пряма задана
способом VI, треба записати її одним з
рівнянь I-V. Тобто треба знайти початкову
точку і напрямний вектор. Необхідно
розв’язати систему
. Дана система завжди сумісна, бо
. Отже, система завжди сумісна і має
безліч розв’язків. Тобто можна знайти
початкову точку. Знайдемо напрямний
вектор.
Нехай
вектор
– напрямний вектор даної прямої. Оскільки
пряма знаходиться в першій площині, то
цей вектор є напрямним вектором першої
площини. Тоді за лемою виконується
рівність
.
Так само напрямний вектор прямої є
напрямним вектором другої площини,
тобто
.
Отже,
для знаходження напрямного вектора
треба розв’язати систему рівнянь:
Розв’язок цієї системи рівнянь має наступний вигляд:
.