
- •1. Теорія многочленів
- •1.1. Поняття многочлена, алгебра многочленів
- •1.2. Ділення многочленів з остачею. Найбільш спільний дільник (нсд)
- •1.3. Корені многочленів
- •1.4. Основна теорема алгебри
- •1.5. Формули Вієта
- •1.6. Дослідження многочленів з дійсними коефіцієнтами
- •2. Перетворення координат вектора при зміні базису, перетворення координат точки при зміні системи координат
- •2.1. Перетворення координат вектора
- •2.2. Перетворення координат точки геометричного простору (площини) при зміні системи координат
- •2.3. Перетворення координат точки площини при зміні прямокутної системи координат
- •3. Лінії і поверхні
- •3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
- •3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
- •3.3. Алгебраїчні лінії та поверхні
- •4. Геометричні образи лінійних рівнянь
- •4.1. Загальні рівняння площини і прямої на площині
- •4.2. Способи задання прямої на площині
- •4.3. Способи задання площини
- •4.4. Умови паралельності та збіжності двох прямих на площині
- •4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
- •4.6. Пряма в просторі
- •5. Криві й поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічним рівнянням Дослідження цього питання здійснюється за таким планом:
- •5.2. Перетворення рівняння кривої при зміні прямокутної системи
- •5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
- •5.4. Спрощення центральних кривих
- •5.5. Спрощення нецентральних кривих
- •6. Алгебраїчні структури
- •6.1. Поняття групи
- •6.2. Ізоморфізм груп
- •6.3. Поняття кільця
- •6.4. Поняття тіла, поля, алгебри
- •7. Лінійний оператор
- •7.1. Лінійний оператор. Матриця лінійного оператора
- •7.2. Характеристична матриця. Характеристичний многочлен. Характеристичні корені даної матриці
- •7.3. Власні вектори та власні значення лінійного оператора
- •7.4. Жорданова форма матриці
- •7.5. Алгебра лінійних операторів
- •8. Лінійні та білінійні форми
- •8.1. Поняття лінійної і білінійної форм
- •8.2. Матриця білінійної форми в заданому базисі Координатний запис білінійної форми
- •8.3. Квадратична форма в дійсному просторі
- •9. Евклідів простір
- •9.1. Поняття скалярного добутку
- •9.2. Основні метричні поняття в евклідовому просторі
- •9.3. Процес ортогоналізації
- •9.4. Ізоморфізм векторних та евклідових просторів
- •10. Лінійні оператори в евклідовому просторі
- •10.1. Зв’язок між білінійними формами і лінійними операторами в евклідовому просторі. Спряжені оператори
- •10.2. Деякі класи лінійних операторів у евклідовому просторі
- •10.2.1. Самоспряжені (симетричні) оператори
- •10.2.2. Поняття ортогонального оператора
- •10.3. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду шляхом переходу до нового ортонормованого базису
- •10.4. Застосування до теорії поверхонь другого порядку
- •Список рекомендованої літератури
4.2. Способи задання прямої на площині
Пряму на площині можна задати такими рівняннями
1. Загальне рівняння прямої
Означення. Загальне рівняння прямої називають повним, якщо жоден із його коефіцієнтів не дорівнює нулю, і неповним – якщо принаймні один з них дорівнює нулю.
1) Пряма, задана неповним рівнянням, має деякі особливості розташування відносно системи координат. Розглянемо всі випадки неповних рівнянь.
а)
Нехай А=0,
В≠0,
С≠0,
тоді рівняння має вигляд В
у
+ С = 0.
Тому у
=
– це пряма, паралельна осі Оx.
б)
Нехай В
= 0, А ≠ 0, С ≠ 0,
тоді А
х+С=0,
х=
, тобто пряма паралельна осі Оу.
в)
С=0,
тоді
,
тобто пряма проходить через початок
системи координат.
г) А=0, С=0, тоді В≠0, з цього випливає, що В у=0, у=0, тобто пряма збігається з віссю Оx.
д) В=0, С=0, тоді А≠0, Aх=0, тобто пряма збігається з віссю Оy.
2) Нехай пряма задана повним рівнянням, тобто А≠0, В≠0, С≠0, тоді його можна записати у вигляді
де
Це рівняння прямої у відрізках (а і в – відрізки, які пряма відтинає від координатних осей).
2. Якщо в рівнянні Aх+Ву+С=0, коефіцієнт В≠0. То рівняння можна подати в вигляді
так
отримаємо
.
У прямокутній системі координат k і b мають геометричний зміст, k – тангенс кута, який пряма утворює з віссю Оx (її додатним напрямком), k називають кутовим коефіцієнтом. b – відрізок, який пряма відтинає від осі Оy.
3.
Розглянемо пряму у=kx+b,
яка проходить через точку
.
Тоді виконується тотожність у0=kх0+b,
із якої знайдемо
,
тому рівняння у0=kх0+b
набуває
вигляду
.
4. Геометрично пряму можна задати напрямним вектором і початковою точкою.
Означення. Напрямним вектором прямої називають ненульовий вектор, колінеарний деякому ненульовому вектору, розташованому на прямій.
Означення. Початковою точкою прямої називають будь-яку, але фіксовану точку на прямій.
Нехай
задано початкову точку
і напрямний вектор
.
Нехай точка
має радіус-вектор
.
Візьмемо
будь-яку точку М,
що має радіус-вектор
.
Із векторної алгебри відомо
,
,
тоді
,
тобто
Це рівняння називають векторно-параметричним
рівнянням.
5.
З векторно-параметричного рівняння
прямої можна отримати параметричні
рівняння прямої Для цього задамо
координати точки
і вектора
:
,
.
Нехай
точка М
має координати (х,у).
Тоді
,
,
а
з попереднього рівняння випливає
– параметричне рівняння прямої.
6.
З параметричних рівнянь можна отримати
канонічне рівняння прямої. Припустимо
спочатку, що
,
,
тоді
тобто
Це
канонічне рівняння прямої.
Домовимось
записувати рівняння прямої в такому
самому вигляді навіть тоді, коли
або
,
вважаючи, що відповідний чисельник
також дорівнює нулю.
0
7. Із канонічного рівняння можна отримати рівняння прямої через дві точки. Нехай задано дві точки,що належать прямій


Наведене рівняння називають рівнянням через дві точки.
8. Векторне рівняння. Існують два різновиди векторних рівнянь:
1
(
)=0,
де
,
– радіус-вектор початкової точки;
2
[
]=
;
– напрямний
вектор прямої.
9. Нормоване рівняння прямої
Означення. Нормованим рівнянням прямої називають рівняння
(
)=0,
у якому
=1.
Для
того щоб з векторного рівняння отримати
нормоване рівняння треба помножити
обидві його частини на число
.
,
.
Переходячи
к координатному запису одержимо загальне
рівняння Ax+By+C=0,
.
Припустимо, що система координат
прямокутна, тоді
,
.
Отримаємо
координатний запис нормованого
рівняння:
Щоб
дане рівняння мало геометричний зміст
домовимось обирати знак нормувального
множника
протилежним
знаку вільного члена.
Нормоване рівняння можна також записати у вигляді
.
Для з’ясування геометричного змісту нормованого рівняння введемо поняття відхилення точки від прямої
Означення. Відхиленням точки М від прямої називають число, що дорівнює відстані d від точки М до прямої, якщо М та О (О – початок системи координат) знаходяться в різних півплощинах відносно прямої і дорівнює числу (–d), якщо точки М і О знаходяться в одній півплощині.
Теорема. Відхилення точки від прямої дорівнює результату підстановки координат даної точки в ліву частину нормованого рівняння прямої.
Доведіть теорему самостійно.