
- •1. Теорія многочленів
- •1.1. Поняття многочлена, алгебра многочленів
- •1.2. Ділення многочленів з остачею. Найбільш спільний дільник (нсд)
- •1.3. Корені многочленів
- •1.4. Основна теорема алгебри
- •1.5. Формули Вієта
- •1.6. Дослідження многочленів з дійсними коефіцієнтами
- •2. Перетворення координат вектора при зміні базису, перетворення координат точки при зміні системи координат
- •2.1. Перетворення координат вектора
- •2.2. Перетворення координат точки геометричного простору (площини) при зміні системи координат
- •2.3. Перетворення координат точки площини при зміні прямокутної системи координат
- •3. Лінії і поверхні
- •3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
- •3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
- •3.3. Алгебраїчні лінії та поверхні
- •4. Геометричні образи лінійних рівнянь
- •4.1. Загальні рівняння площини і прямої на площині
- •4.2. Способи задання прямої на площині
- •4.3. Способи задання площини
- •4.4. Умови паралельності та збіжності двох прямих на площині
- •4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
- •4.6. Пряма в просторі
- •5. Криві й поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічним рівнянням Дослідження цього питання здійснюється за таким планом:
- •5.2. Перетворення рівняння кривої при зміні прямокутної системи
- •5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
- •5.4. Спрощення центральних кривих
- •5.5. Спрощення нецентральних кривих
- •6. Алгебраїчні структури
- •6.1. Поняття групи
- •6.2. Ізоморфізм груп
- •6.3. Поняття кільця
- •6.4. Поняття тіла, поля, алгебри
- •7. Лінійний оператор
- •7.1. Лінійний оператор. Матриця лінійного оператора
- •7.2. Характеристична матриця. Характеристичний многочлен. Характеристичні корені даної матриці
- •7.3. Власні вектори та власні значення лінійного оператора
- •7.4. Жорданова форма матриці
- •7.5. Алгебра лінійних операторів
- •8. Лінійні та білінійні форми
- •8.1. Поняття лінійної і білінійної форм
- •8.2. Матриця білінійної форми в заданому базисі Координатний запис білінійної форми
- •8.3. Квадратична форма в дійсному просторі
- •9. Евклідів простір
- •9.1. Поняття скалярного добутку
- •9.2. Основні метричні поняття в евклідовому просторі
- •9.3. Процес ортогоналізації
- •9.4. Ізоморфізм векторних та евклідових просторів
- •10. Лінійні оператори в евклідовому просторі
- •10.1. Зв’язок між білінійними формами і лінійними операторами в евклідовому просторі. Спряжені оператори
- •10.2. Деякі класи лінійних операторів у евклідовому просторі
- •10.2.1. Самоспряжені (симетричні) оператори
- •10.2.2. Поняття ортогонального оператора
- •10.3. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду шляхом переходу до нового ортонормованого базису
- •10.4. Застосування до теорії поверхонь другого порядку
- •Список рекомендованої літератури
7.4. Жорданова форма матриці
Найпростіший вигляд матриці лінійного оператора – діагональний. Але не завжди шляхом переходу до нового базису матрицю лінійного оператора можна звести до діагонального вигляду. З’ясуємо, до якого вигляду і за яких умов можна звести цю матрицю. Введемо поняття жорданової клітини.
Означення. Жордановою клітиною порядку k називають квадратну матрицю k-го порядку, такого вигляду
Означення.
Жордановою
формою матриці називають матрицю
вигляду
,
де
–
жорданові клітини, що відповідають
числам
.
Тобто
Отже, матрицю можна записати у такому вигляді
Тобто ця матриця "майже діагональна".
Теорема. Для того,щоб матрицю лінійного оператора з елементами поля Р можна було звести до жорданової форми, необхідно й достатньо, щоб усі характеристичні корені матриці належали цьому полю.
Із цієї теореми випливає, що матрицю лінійного оператора, який діє в дійсному лінійному просторі, не завжди можна звести навіть до жорданової форми. Якщо ж оператор діє в комплексному просторі, то його матрицю можна звести до жорданової форми.
7.5. Алгебра лінійних операторів
Розглянемо множину лінійних операторів, що діють у заданому лінійному просторі над полем Р. У цій множині введемо три операції: додавання лінійних операторів, множення лінійних операторів на елемент поля Р, множення лінійних операторів.
Означення
1.
Сумою лінійних операторів
називають такий оператор
,
який діє за правилом
.
Оператор
суми позначають так
Означення
2.
Добутком оператора
на
елемент
називають оператор
,
який діє за правилом
У
цьому випадку вводять позначення
.
Означення 3. Добутком двох лінійних операторів називають оператор , який діє за правилом
Добуток
двох лінійних операторів позначають
.
Слід зауважити, що оператори
є лінійні. Доведемо це, наприклад, для
оператора
.
Для оператора
треба довести виконання двох умов:
.
З означення добутку двох лінійних операторів і означення лінійного оператора випливає доведення першої умови:
Аналогічно доводять виконання другої умови.
Можна довести, що множина всіх лінійних операторів, яка діє в заданому лінійному просторі, утворює лінійний простір над полем Р.
Можна також довести, що відносно операцій додавання й множення множина всіх лінійних операторів, яка діє в заданому просторі, є кільце.
З останніх двох тверджень випливає, що множина всіх лінійних операторів, що діють у заданому просторі, є алгебра над полем Р.
З’ясуємо
питання про матриці лінійних операторів
у деякому базисі
.
Нехай оператори
мають у цьому базисі матриці
.
Доведемо, що для оператора
матриця C=AB.
Для знаходження матриці С подіємо оператором на базисні вектори:
З означенням матриці лінійного оператора маємо
Із двох останніх рівностей на підставі єдиності розкладання вектора за векторами базису маємо
Тобто С=АВ. Таким чином, матриця добутку двох лінійних операторів дорівнює добутку матриць. Ще простіше довести:
1.
Матриця суми
двох лінійних операторів дорівнює сумі
матриць операторів
.
2.
Матриця оператора
дорівнює добутку елемента
на матрицю А.