
- •1. Теорія многочленів
- •1.1. Поняття многочлена, алгебра многочленів
- •1.2. Ділення многочленів з остачею. Найбільш спільний дільник (нсд)
- •1.3. Корені многочленів
- •1.4. Основна теорема алгебри
- •1.5. Формули Вієта
- •1.6. Дослідження многочленів з дійсними коефіцієнтами
- •2. Перетворення координат вектора при зміні базису, перетворення координат точки при зміні системи координат
- •2.1. Перетворення координат вектора
- •2.2. Перетворення координат точки геометричного простору (площини) при зміні системи координат
- •2.3. Перетворення координат точки площини при зміні прямокутної системи координат
- •3. Лінії і поверхні
- •3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
- •3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
- •3.3. Алгебраїчні лінії та поверхні
- •4. Геометричні образи лінійних рівнянь
- •4.1. Загальні рівняння площини і прямої на площині
- •4.2. Способи задання прямої на площині
- •4.3. Способи задання площини
- •4.4. Умови паралельності та збіжності двох прямих на площині
- •4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
- •4.6. Пряма в просторі
- •5. Криві й поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічним рівнянням Дослідження цього питання здійснюється за таким планом:
- •5.2. Перетворення рівняння кривої при зміні прямокутної системи
- •5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
- •5.4. Спрощення центральних кривих
- •5.5. Спрощення нецентральних кривих
- •6. Алгебраїчні структури
- •6.1. Поняття групи
- •6.2. Ізоморфізм груп
- •6.3. Поняття кільця
- •6.4. Поняття тіла, поля, алгебри
- •7. Лінійний оператор
- •7.1. Лінійний оператор. Матриця лінійного оператора
- •7.2. Характеристична матриця. Характеристичний многочлен. Характеристичні корені даної матриці
- •7.3. Власні вектори та власні значення лінійного оператора
- •7.4. Жорданова форма матриці
- •7.5. Алгебра лінійних операторів
- •8. Лінійні та білінійні форми
- •8.1. Поняття лінійної і білінійної форм
- •8.2. Матриця білінійної форми в заданому базисі Координатний запис білінійної форми
- •8.3. Квадратична форма в дійсному просторі
- •9. Евклідів простір
- •9.1. Поняття скалярного добутку
- •9.2. Основні метричні поняття в евклідовому просторі
- •9.3. Процес ортогоналізації
- •9.4. Ізоморфізм векторних та евклідових просторів
- •10. Лінійні оператори в евклідовому просторі
- •10.1. Зв’язок між білінійними формами і лінійними операторами в евклідовому просторі. Спряжені оператори
- •10.2. Деякі класи лінійних операторів у евклідовому просторі
- •10.2.1. Самоспряжені (симетричні) оператори
- •10.2.2. Поняття ортогонального оператора
- •10.3. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду шляхом переходу до нового ортонормованого базису
- •10.4. Застосування до теорії поверхонь другого порядку
- •Список рекомендованої літератури
5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
Як видно, що при повороті осей і перенесення початку коефіцієнти рівняння кривої змінюються, але три величини, пов’язані з коефіцієнтами, залишаються незмінні. Ці три величини називають інваріантами кривої:
;
.
Криві
другого порядку класифікують за допомогою
інваріанта
.
Криву другого порядку називають кривою еліптичного типу, якщо
.
Криву другого порядку називають кривою гіперболічного типу, якщо
.
Криву другого порядку називають кривою параболічного типу, якщо
.
Застосовуючи поняття центра кривої другого порядку, можна класифікувати криві на центральні та нецентральні.
Означення.
Точку з координатами (
)
називають центром кривої, якщо її
координати задовольняють таку систему
рівнянь:
(5.3.1)
Означення. Криву називають центральною, якщо вона має один центр, нецентральною – в інших випадках.
З’ясуємо геометричний зміст центра. Знайдемо рівняння кривої, при перенесенні початку системи координат у центр.
Нехай у системі координат О х, у крива має рівняння (5.3.1).
У разі перенесення початку
Коефіцієнти рівняння перетворюються за формулами:
Отже, якщо перенести початок у центр кривої, то її рівняння набуває такого вигляду:
.
(5.3.2)
Доведемо, що ця крива розташована симетрично відносно нового початку (центра кривої). Нехай точка М( ) належить кривій.
Покажемо,
що рівність (5.3.2) виконується і для точки
М(
):
.
Отже, доведено, якщо точка М належить кривій, то й симетрична їй точка відносно центра належить кривій.Тобто крива складається з точок, симетрично розташованих відносно центра.
З’ясуємо
умову центральних кривих. Зрозуміло,
що система (5.3.1) буде визначена лише за
умови rA=n=2,
тобто
.
Це
означає, що криві еліптичного й
гіперболічного типу центральні, а криві
параболічного типу нецентральні.
Знайдемо
рівняння кривої, за умови перенесення
початку в центр. Для цього обчислимо
.
Запишемо інваріант
.
.
Отже, якщо початок перенесено в центр, то крива набуває такого вигляду:
.
(5.3.3)
5.4. Спрощення центральних кривих
Нехай
в системі координат xOy
крива має рівняння (5.2.1). Нехай ця крива
центральна, тобто
.Тоді
спрощення має два етапи (рис. 13):
Рис. 13
Початок системи координат треба перенести в центр. Для цього розв’яжемо систему рівнянь центра:
Перенести
початок координат у точку центра
.
Тоді рівняння набуває вигляду (5.3.3).
2) Зробити поворот осей таким чином, щоб у спрощеному рівнянні не було попарного добутку нових координат. Було доведено, що такий кут завжди існує і є розв’язком:
Тоді відбувається перетворення координат за формулами:
Маємо
рівняння
(5.4.1)
Проведемо класифікацію кривих еліптичного типу
Припустимо, що .
>0.
Припустимо
для визначеності, що
>0
>0.
Розглянемо випадки:
1)
;
Поділивши
обидві частини рівняння (9) на
, отримаємо
– рівняння
еліпса.
2)
,
тоді
.
Тоді з рівняння (5.4.1):
–
маємо
рівняння уявного еліпса.
;
.
одна
точка не задовольняє це рівняння.
3)
.
Дане
рівняння задовольняє лише одна точка:
Цей
випадок називають парою уявних прямих,
що перетинаються в дійсній точці.
Проведемо класифікацію кривих гіперболічного типу
Нехай
<0.
Для
визначеності припустимо, що
>0;
0.
Розглянемо рівняння (5.4.1).
Розглянемо
три випадки
І3
0,
І3=0:
1) ; - . Поділимо на рівняння (5.4.1):
;
;
Маємо канонічне рівняння гіперболи.
2)
;
-
.
Поділимо
обидві частини рівняння (5.4.1) на -
:
;
;
Маємо
гіперболу.
3).
Тоді рівняння (5.4.1) набуває вигляду:
-
+
=0.
Отримали сукупність двох лінійних рівнянь:
тобто пару прямих, які перетинаються в центрі.