1.3.2. Страхування довічної ренти

Рентою називається послідовність регулярних виплат. За допомогою ренти прагнуть досягти добробуту на випадок, як­що застрахований живе довше терміну, зазначеного в договорі. Залежно від моменту початку виплат ренти поділяються на негайні й уповільнені.

Негайна довічна рента. Це страхування зручне для осіб по­хилого віку, які б хотіли вкласти гроші для забезпечення своїх останніх років життя. Завжди укладається на основі сплати одноразової премії, оскільки рента починає виплачуватися не­гайно після укладення договору страхування. Вона може бути щомісячною, щорічною, щоквартальною, на півріччя. Рента звичайно виплачується самому застрахованому до кінця його життя.

Існують види страхування ренти: без відшкодування премій і з їх відшкодуванням. У першому випадку, якщо смерть застрахованого настала раніше обумовленого терміну, страховик відшкодовує сплачені премії вигодонабувачу. Б

другому випадку премії залишаються в розпорядженні страхо­вика.

Уповільнена виплата ренти. Рента починає виплачуватися з моменту, зазначеного в договорі страхування. Цей вид стра­хування може розглядатися як страхування додаткової пенсії або допомоги.

Житлова рента

Ця страхова операція полягає в тому, що страхова ком­панія в обмін на операцію заповіту страхувальником свого майна на користь страховика зобов'язується виплачувати власнику довічну ренту, дозволяючи користуватися неру­хомістю до його смерті. За допомогою цього страхування одер­жувач ренти зменшує свої витрати на утримання нерухомості. Одноразова страхова премія дорівнює вартості майна мінус вартість його використання.

1.3.3 Пенсійне страхування

Це різновид страхування ренти на умовах її виплати при настанні обумовлених у договорі страхування подій:

• вихід на пенсію відповідно до законодавства країни;

• втрата працездатності;

• повна або часткова інвалідність.

1.4. Змішане страхування життя

Змішане страхування поєднує в одному договорі кілька самостійних видів. Сам принцип страхування передбачає його численні різновиди. Найчастіше це ризики н/в і дожиття до закінчення терміну страхування. Поширене в Росії і Німеч­чині. Звичайно договори страхування укладають на термін від трьох років і вище і передбачають наявність двох страхових сум:

1. "Накопичувальна або ощадна", яка накопичується са­мим страхувальником у результаті періодичних (щомісячних, щоквартальних, щорічних) внесків. Ці внески розраховуються

таким чином, щоб разом з нарахованим ч на них відсотками до закінчення терміну страхування боі їй склали оголошену стра­хову суму. Якщо застрахований д )живає до закінчення терміну страхування, то одержує накопичену суму, не залежно від виплат по н/в протягом терміну дії договору.

2. Страхова сума по н/в. При настанні н/в у період дії до­говору страхування виплати здійснюються, виходячи з цієї суми точно так само, як і при страхуванні від н/в. Якщо в період страхування застрахований помирає від н/в, то страхову суму і всі накопичені до цього гроші (за винятком певної частини на користь страховика) одержує вигодо набувач.