 
        
        - •Тема 1.Двоїстий та модифікований симплекс-метод. Блочні задачі лп
- •Пряма та двоїста задачі лінійного проґрамування
- •Зв’язок між розв’язками прямої та двоїстої задач
- •Отримання оптимального розв’язку двоїстої задачі за допомогою симплекс-методу
- •Економічна інтерпретація задач лінійного програмування
- •Двоїстий симплекс-метод
- •Модифікований симплекс-метод
- •Блочні задачі лінійного програмування та підходи до їх розв’язування
- Економічна інтерпретація задач лінійного програмування
Розглянемо пряму та двоїсту задачі ЛП:
Пряма задача:
, .
Двоїста задача:
,
 .
.
Пряму задачу розглядатимемо, як задачу виробництва певної продукції за умови наявності певних обмежених ресурсів, що можуть витрачатися на їх виробництво. Проблема полягає в тому, щоб отримати максимальний прибуток від реалізації продукції, тобто необхідно визначити кількості продуктів, які забезпечуватимуть максимальне значення функції мети.
В цій інтерпретації:
 індекс
видів ресурсів, що застосовуються для
виробництва всіх продуктів;
індекс
видів ресурсів, що застосовуються для
виробництва всіх продуктів;
 індекс видів
продуктів, що можуть продукуватися;
індекс видів
продуктів, що можуть продукуватися;
 кількість продукції
кількість продукції
 го
типу, яка випускається;
го
типу, яка випускається;
 прибуток
від реалізації одиниці 
го
продукту;
прибуток
від реалізації одиниці 
го
продукту;
 величина запасу
величина запасу
 го ресурсу;
го ресурсу;
 кількість
кількість
 го
ресурсу, що витрачається на виробництво
одиниці 
го
продукту;
го
ресурсу, що витрачається на виробництво
одиниці 
го
продукту;
 прибуток
від реалізації продукції.
прибуток
від реалізації продукції.
 
	Коефіцієнт   
	 
	Різниця між лівою
	та правою 
	 
	частинами обмеження
	двоїстої 
	задачі, яке
	асоційоване з цією 
	початковою змінною 
	  =
	  
	 при  змінній
	   при  змінній 
	 в рядку прямої задачі
	в рядку прямої задачі 
	
а також рівність значень функцій мети для прямої та двоїстої задачі в оптимальній точці.
Використаємо
співвідношення 
 для змістовної інтерпретації змінних
двоїстої задачі. Перепишемо це
співвідношення у вигляді
для змістовної інтерпретації змінних
двоїстої задачі. Перепишемо це
співвідношення у вигляді 
 
 і визначимо розмірність y:
і визначимо розмірність y:
 .
.
Звідси розмірність
змінних двоїстої задачі: ,
тобто 
є цінністю
ресурсу (його тіньовою ціною). Для
неоптимального розв’язку
,
тобто 
є цінністю
ресурсу (його тіньовою ціною). Для
неоптимального розв’язку 
 ,
тобто (прибуток)<=(цінність
ресурсу), іншими словами цінні ресурси
не використані повністю, і можливе
збільшення прибутку за рахунок
використання відповідних видів виробничої
діяльності (випуску продукції певних
видів).
,
тобто (прибуток)<=(цінність
ресурсу), іншими словами цінні ресурси
не використані повністю, і можливе
збільшення прибутку за рахунок
використання відповідних видів виробничої
діяльності (випуску продукції певних
видів).
Обмеження двоїстої
задачі можна записати у вигляді: 
,
де змістовно 
 сумарна
оцінка ресурсів, що витрачаються на
виробництво одиниці j-го
продукту, і таким чином,
сумарна
оцінка ресурсів, що витрачаються на
виробництво одиниці j-го
продукту, і таким чином,
 .
.
Тобто, якщо 
 ,
то відповідний вид виробничої діяльності
повинен бути введений в базу (з
,
то відповідний вид виробничої діяльності
повинен бути введений в базу (з 
 випливає, що
випливає, що 
 ).
).
- Двоїстий симплекс-метод
При
розв’язуванні
прямої
задачі
на
довільній
ітерації
значення
коефіцієнта
в
 -рядку
симплекс-таблиці
дорівнює
різниці
між
лівою
та
правою
частинами
відповідного
обмеження
двоїстої
задачі:
-рядку
симплекс-таблиці
дорівнює
різниці
між
лівою
та
правою
частинами
відповідного
обмеження
двоїстої
задачі:
 .
.
Якщо 
,
то 
 ,
іншими словами, коли розв’язок прямої
задачі неоптимальний, то розв’язок
двоїстої неприпустимий.  З іншого боку,
якщо
,
іншими словами, коли розв’язок прямої
задачі неоптимальний, то розв’язок
двоїстої неприпустимий.  З іншого боку,
якщо 
 ,
то
,
то 
 ,
тобто оптимальному розв’язкові прямої
задачі відповідає припустимий розв’язок
двоїстої.
,
тобто оптимальному розв’язкові прямої
задачі відповідає припустимий розв’язок
двоїстої.
В двоїстому симплекс-методі спочатку отримуємо розв’язок “кращий, ніж оптимальний” (надоптимальний), але неприпустимий. Двоїстий СМ забезпечує виконання умови оптимальності та наближення кожного наступного біжучого розв’язку до області припустимих розв’язків. В момент, коли отриманий розв’язок виявляється припустимим, процес розв’язування закінчується, так як останній розв’язок є оптимальним і припустимим.
Всі значення  
 ,
і це співвідношення зберігається на
кожній ітерації двоїстого СМ. Деякі
елементи стовпчика
,
і це співвідношення зберігається на
кожній ітерації двоїстого СМ. Деякі
елементи стовпчика 
 є від’ємними. Перехід від одного біжучого
розв’язку до іншого здійснюється до
моменту, поки з  
не будуть виключені від’ємні елементи.
є від’ємними. Перехід від одного біжучого
розв’язку до іншого здійснюється до
моменту, поки з  
не будуть виключені від’ємні елементи.
Алгоритм двоїстого СМ включає наступні кроки:
- Знаходження початкового надоптимального розв’язку. 
- Перевірка біжучого надоптимального розв’язку на припустимість (Якщо в стовпчику відсутні від’ємні значення, то знайдений оптимальний розв’язок. Стоп. ). 
- Обираємо найбільше за абсолютною величиною від’ємне значення в стовпчикові і визначаємо його індекс —  — цим шляхом визначаємо змінну — цим шляхом визначаємо змінну ,
	яку виключаємо з бази. Визначаємо індекс
	змінної, що включається до бази, ,
	яку виключаємо з бази. Визначаємо індекс
	змінної, що включається до бази, Таким чином ведучий елемент є Таким чином ведучий елемент є . .
- Переходимо до наступного надоптимального розв’язку так само, як і в звичайному СМ, використовуючи схему Ґауса-Жордана. 
Приклад.
- 4x1- 7x2 - 8x3 - 5x4  Max,
x1+ x2 +2x4 >=4 x1+ x2 +2x4 - x5 >=4
2x1+ x2 +2x3 >=2 2x1+ x2 +2x3 - x6 >=2
x1>=0 x2 >=0 x3 >=0 x4>=0.
| 
 | 
 | 
 | c1 | c2 | c3 | c4 | c5 | c6 | 
 | 
| xb | cb | P0 | -4 | -7 | -8 | -5 | 0 | 0 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | P1 | P2 | P3 | P4 | P5 | P6 | 
 | 
| x5 | 0 | -4 | -1 | -1 | 0 | -2 | 1 | 0 | 
 | 
| x6 | 0 | -6 | -2 | -1 | -2 | 0 | 0 | 1 | 
			 | 
| Q | 
 | 0 | 4 | 7 | 8 | 5 | 0 | 0 | 
			 | 
| x5 | 0 | -1 | 0 | -1/2 | 1 | -2 | 1 | ½ | 
 | 
| x1 | -4 | 3 | 1 | ½ | 1 | 0 | 0 | -1/2 | 
 | 
| Q | 
 | -2 | 0 | 5 | 4 | 5 | 0 | 2 | 
 | 
| x4 | -5 | ½ | 0 | ¼ | -1/2 | 1 | -1/2 | -1/4 | 
 | 
| x1 | -4 | 3 | 1 | ½ | 1 | 0 | 0 | -1/2 | 
 | 
| Q | 
 | -29/2 | 0 | 2 | 13/2 | 0 | 5/2 | 13/4 | 
 | 

 
