
- •Тема 4. Виробничий процес і його організація
- •4.1. Сутність виробничого процесу та принципи організації
- •4.2. Виробничий цикл і його характеристики
- •4.3. Методи організації виробництва
- •4.4. Організаційні типи виробництва
- •Тема 5. Виробничі ресурси підприємства
- •5.1. Персонал
- •5.2. Основні засоби
- •5.3. Оборотні засоби
- •5.1. Персонал
- •5.2. Основні засоби
- •5.3. Оборотні засоби
- •Тема 6. Потреба підприємства у виробничих ресурсах
- •6.1. Виробнича програма підприємства
- •6.2. Визначення чисельності категорій працівників
- •6.3. Виробнича потужність підприємства
- •6.4. Нормування оборотних коштів
- •Тема 7. Інноваційні процеси на підприємстві
- •7.1. Загальна характеристика нововведень
- •7.2. Технічний розвиток підприємства
- •7.3. Організаційний розвиток на підприємстві
- •7.4. Інвестиційне забезпечення інноваційних процесів
Тема 4. Виробничий процес і його організація
4.1. Сутність виробничого процесу та принципи організації
4.2. Виробничий цикл і його характеристики
4.3. Методи організації виробництва
4.4. Організаційні типи виробництва
4.1. Сутність виробничого процесу та принципи організації
Процес взаємодії елементів виробництва на підприємстві, котрий направлений на перетворення вхідної сировини (матеріалів) у готову продукцію, придатну для реалізації чи для подальшої обробки, називається виробничим процесом або виробництвом.
Складовими виробничого процесу є праця (діяльність людей), предмети та знаряддя праці. У багатьох виробництвах використовуються природні процеси (біологічні, хімічні, фізичні).
Виробничі процеси на підприємстві поділяються:
1) за відношенням до виготовлення продукції:
основні (виготовлення товарної продукції даного підприємства);
допоміжні (виготовлення напівпродуктів для основного виробництва);
обслуговуючі (створення сприятливих умов для перебігу як основних, так і допоміжних процесів);
побічні (охоплюють процеси переробки відходів або їх утилізації);
2) за перебігом у часі:
дискретні чи перервні (між різними технологічними операціями присутні перерви);
безперервні (зумовлені безперервністю технологічного процесу чи потребами суспільства);
3) за кількістю компонентів продукції:
синтетичні (результатом поєднання кількох виробництв простих продуктів є виготовлення складного продукту);
аналітичні (з одного виду сировини виробляється кілька видів продукції);
4) за ступенем автоматизації:
ручні (виконуються робітником із використанням простого інструменту);
механізовані (виконуються з використанням машин і механізмів при безперервній участі робітників);
автоматизовані (повністю виконуються машинами під наглядом робітника);
автоматичні (виконуються машинами без участі робітника за заздалегідь розробленою програмою).
Всі виробничі процеси складаються з ряду виробничих стадій. Стадія — це технологічно завершена частина виробництва, що характеризує зміну предмета праці, що переходить із одного якісного стану в інший.
Виробнича стадія, у свою чергу, поділяється на ряд виробничих операцій, які представляють собою найпростішу складову процесу праці. Виробнича операція виконується на окремому робочому місці одним або групою робітників, які за допомогою одних і тих самих засобів праці трансформують один і той самий предмет праці.
За призначенням виробничі операції поділяють на:
підготовчі (включають операції з доставки заготовок, інструментів, оснащення та підготовки робочого місця до роботи);
технологічні чи основні (внесення якісних змін у предмет праці, його стан, зовнішній вигляд, форму та властивості);
транспортні (зміна положення предмета праці в просторі);
обслуговуючі (забезпечення нормальних умов для роботи машин (чищення, змащення, фарбування) та прибирання робочого місця);
контролюючі (сприяють правильному виконанню технологічних операцій, дотриманню заданих режимів процесу).
Первинною ланкою підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно, є робоче місце — обмежена ділянка виробничої площі підприємства, яка пристосована для виконання конкретного виробничого завдання одним робітником.
Для організації виробничого процесу необхідно дотримуватися таких принципів:
1) спеціалізація (закріплення за виробничим підрозділом (цехом, дільницею) чи робочим місцем технологічно однорідної групи робіт або чітко визначеної номенклатури виробів. Розрізняють кілька видів спеціалізації:
технологічна (виконання певної частини виробничого процесу);
подетальна (виготовлення технологічно однорідних деталей);
предметна (виготовлення певної номенклатури виробів);
2) безперервність (скорочення часу перерв між суміжними технологічними операціями при виробництві конкретних виробів);
3) пропорційність (погодження у часі та за потужністю всіх взаємозалежних підрозділів підприємства);
4) паралельність (одночасне виконання окремих виробничих процесів, пов’язаних із виготовленням конкретного виробу);
5) прямоточність (переміщення предметів праці в процесі обробки найкоротшими маршрутами без зустрічних і зворотних переміщень всіма стадіями й операціями виробничого процесу від їх запуску до виходу готової продукції);
6) ритмічність (забезпечення виробництва однакової чи рівномірно змінної кількості продукції за рівні проміжки часу);
7) гнучкість (швидка адаптація виробничого процесу до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних, наприклад, із зміною кон’юнктури ринку).