Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 4 5 6 7.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
179.2 Кб
Скачать

7. Процесуальне правонаступництво: види та значення.

Процесуальне правонаступництво – це заміна осіб (фізичних і юридичних), які є сторонами, третіми особами внаслідок переходу до них суб’єктивних прав чи обов’язків.

Умови процесуального правонаступництва:

  1. наявність одного з двох видів правонаступництва матеріального цивільного права:

    1. універсальне правонаступництво матеріального цивільного права. Можливе в разі смерті сторони, третьої особи із самостійними вимогами, ліквідація юридичної особи, що є стороною у справі. У цьому разі спадкоємець громадянина, правонаступник юридичної особи, стає стороною в матеріальних правовідносинах, а відповідно й процесуальним правонаступником у цивільній справі, або

    2. сингулярне правонаступництво матеріального цивільного права. Можливе при уступці вимоги, переведенні боргу або прийнятті обов’язку на себе. У цьому разі правонаступництво в матеріальних правовідносинах зумовлює процесуальне право наступництво;

  2. наявність судового процесу, порушеного на захист указаного права.

Значення процесуального правонаступництва полягає в ухваленні та виконанні судового рішення стосовно належної сторони – суб’єкта спірних матеріальних правовідносин.

Відмінність правонаступництва від заміни неналежного відповідача:

  • усі процесуальні дії, вчинені неналежним відповідачем, не мають ніяких процесуальних наслідків для належного відповідача;

  • правонаступник вступає у справу на будь-якій стадії цивільного процесу, а неналежний відповідач має бути замінений належним лише на стадії судового розгляду. При правонаступництві розгляд справи продовжується, а при заміні неналежного відповідача починається спочатку.

Лекція №5

Тема 5. Треті особи в цивільному процесі

план

  1. Поняття третіх осіб у справах позовного провадження. Види третіх осіб.

  2. Статус третіх осіб із самостійними вимогами щодо предмету спору.

  3. Статус третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору.

  4. Відмінність третіх осіб від співучасників.

На самостійне вивчення

  1. Відмінність третіх осіб від співучасників.

1. Поняття третіх осіб у справах позовного провадження. Види третіх осіб.

Треті особи – це суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу в суді для захисту особистих суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Як і сторони, треті особи заінтересовані в результатах розгляду судом справи: наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами можуть вплинути на їх правове становище.

Так, автотранспортне підприємство, автомашина якого заподіяла шкоду громадянинові, і сам громадянин, котрий пред’явив про це позов до автопідприємства, насамперед, заінтересовані у результатах його розгляду, але заінтересованість у цьому має і водій автомашини, який перебував із заводом у трудових правовідносинах. У разі присудження із заводу збитків водій буде зобов’язаний відшкодувати заводові присуджене позивачеві.

Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер.

Матеріально-правовий характер цієї заінтересованості полягає в тому, що рішення, яке буде ухвалено судом по конкретному спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування збитків від неї – пред’явити до третьої особи позов за правом регресу.

Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає в недопущенні постановлення судом несприятливого для себе рішення.

Залежно від способу вступу в процес по справі треті особи поділяються на два види:

  • треті особи, які заявляють самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК). Така третя особа вважає себе суб’єктом спірного матеріального правовідношення, що розглядається судом за первісним позовом;

  • треті особи, які не заявляють самостійних вимог (ст. 35 ЦПК). Така особа вступає у спір між сторонами, маючи опосередкований матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.