- •Лекція №4
- •Тема 4. Сторони в цивільному процесі
- •1. Поняття сторін в цивільному процесі.
- •2. Позивач та відповідач, як основні суб’єкти цивільного процесу.
- •3. Права та обов’язки сторін.
- •4. Процесуальна співучасть.
- •5. Підстави процесуальної співучасті, її види.
- •6. Належна та неналежна сторона в цивільному процесі. Наслідки заміни неналежної сторони.
- •7. Процесуальне правонаступництво: види та значення.
- •Лекція №5
- •Тема 5. Треті особи в цивільному процесі
- •1. Поняття третіх осіб у справах позовного провадження. Види третіх осіб.
- •2. Статус третіх осіб із самостійними вимогами щодо предмету спору.
- •3. Статус третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору.
- •4. Відмінність третіх осіб від співучасників.
- •Лекція №6
- •Тема 6. Представництво в цивільному процесі
- •1. Поняття та значення представництва в цивільному процесі, його особливості.
- •2. Види представництва.
- •3. Законне представництво.
- •4. Договірне представництво.
- •5. Права і обов’язки судового представника.
- •Лекція №7
- •Тема 7. Участь у цивільному процесі органів та осіб, які захищають права інших осіб
- •1. Завдання прокуратури в цивільному процесі.
- •2. Підстави та процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі.
- •3. Процесуальна правосуб’єктність прокурора.
- •4. Прокурорське представництво.
- •5. Мета і підстави участі в цивільному процесі державних органів, органів місцевого самоврядування та фізичних осіб, які захищають права інших осіб.
- •6. Форми участі цих осіб у цивільному процесі.
4. Прокурорське представництво.
Прокурорське представництво інтересів громадянина або держави в суді – це процесуальна діяльність, відповідно до якої прокурор, який реалізує повноваження, визначені Конституцією та законами України, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави і громадянина.
Участь прокурора в цивільному процесі – це самостійний інститут цивільного процесуального права, який має свій предмет регулювання, свій суб’єктивний склад, зміст, об’єкт, а також свою мету, відмінні від таких в інституті представництва.
Прокурорське представництво, як і представництво, передбачене ст. 38 ЦПК, за своєю природою є цивільним процесуальним представництвом, так як в суді прокурор вчиняє процесуальні дії на захист порушених чи оспорюваних прав, свобод та інтересів громадян і держави, однак воно суттєво відрізняється від закріпленого чинним законодавством інституту представництва в суді наступним:
прокурорське представництво є самостійною формою діяльності, що здійснюється особливим органом. Воно є публічним представництвом, що є самостійною функцією прокуратури.
прокурор здійснює представництво інтересів громадян або держави в суді від свого імені без довіреності чи інших підтверджень.
прокурор не перебуває в матеріально-правовому зв’язку з особою, яку він захищає.
прокурор може представляти в суді інтереси громадянина чи держави лише за наявності підстав, указаних в законі (законне представництво).
особа, яку захищає прокурор, не може обмежити процесуальні права прокурора, на відміну від звичайного представника.
прокурор хоча й має вступити у справу на будь-якій стадії, проте на відміну від звичайного представника прокурор повинен цей вступ обґрунтувати нормами закону (наприклад, неможливістю подання скарги самою заінтересованою особою).
Точки зору на прокурорське представництво:
Прокурорське представництво – це один з видів представництва в суді (Фурса С., Головченко В).
Прокурорське представництво – це офіційне представництво (Руденко Н.В., Штефан М.Й.).
Прокурорське представництво є цивільним процесуальним представництвом, проте з певними особливостями, закріпленими у законі (Червоний Ю.С.).
5. Мета і підстави участі в цивільному процесі державних органів, органів місцевого самоврядування та фізичних осіб, які захищають права інших осіб.
Органи та особи, яким надано право захищати прав інших осіб та мета такої діяльності:
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою захисту прав та охоронюваних інтересів інших осіб,
прокурор з метою захисту прав та охоронюваних інтересів осіб та інтересів держави,
органи державної влади з метою здійснення покладених на них повноважень і для захисту прав, свобод громадян, інтересів держави та суспільства,
органи місцевого самоврядування з метою здійснення ними компетенції у галузі виконавчо-розпорядчої і правоохоронної діяльності,
фізичні та юридичні особи (профспілки, підприємства, установи, організації та громадяни) з метою виконання ними своєї соціальної ролі по захисту трудових, інших соціально-економічних прав та інтересів працівників, фізичних осіб.
Підставами участі у процесі зазначених суб’єктів, на відміну від прокурора, який самостійно визначає підстави для судового представництва і форму його здійснення, є норми цивільного процесуального права й інших галузей права, які, надають їм повноваження захищати права та інтереси інших осіб. Наприклад: органи опіки і піклування управомочені подавати позови: про визнання шлюбу недійсним (ст. 42 СК); про позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК); про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав (ст.170 СК); органи опіки та піклування чи наркологічного чи психіатричного диспансеру – про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (ст.237 ЦПК); органи місцевого самоврядування – про визнання спадщини відумерлою (ст.274 ЦПК).
