
- •Лекція №14. Визначення графа як абстрактного математичного поняття
- •Питання для самоперевірки та вправи
- •Лекція №15. Матричне представлення графів
- •Питання для самоперевірки та вправи
- •Лекція №16. Машинне представлення графів
- •Питання для самоперевірки та вправи
- •Лекція №17. Операції над графами
- •Питання для самоперевірки та вправи
Питання для самоперевірки та вправи
1. Які ви знаєте способи машинного представлення графа ? В яких випадках доцільно використовувати кожний спосіб ?
2. Намалюйте довільний граф, позначте його вершини і ребра. Дайте матричну інтерпретацію цього графа.
3. Дайте машинну інтерпретацію графа, створеного в пункті 2. Обгрунтуйте вибраний спосіб.
4. Створіть схему з полем зв'язків для графа, створеного в пункті 2.
Лекція №17. Операції над графами
Об’єднання, переріз, сума та різниця графів
Декартовий добуток графів
Композиція графів
Нехай
і
- два орієнтованих графа, множини
вершин і множини
ребер цих графів не перетинаються.
Об’єднанням
графів
називається граф
,
вершинами якого є множина
,
а відображення
.
Наприклад:
:
|
:
|
Тоді
об’єднанням графів
буде граф:
|
|
Перерізом
графів
і
називається граф
,
для якого виконуються умови
,
.
Наприклад:
Розглянемо переріз графів, зображених у попередніх прикладах:
Одержимо граф
Різницею
графів
і
називається граф
,
для якого виконуються умови
,
,
тобто, якщо, наприклад, множина вершин
деякого графа
і
,
то
.
Різниця
графів, розглянутих у попередніх
прикладах буде:
,
.
Одержимо:
Композиція
графів
визначається по таким правилам:
Вершинами результуючого графа є множина .
Відображення кожної вершини визначається
.
Наприклад:
Створимо граф , як композицію графів :
Побудова декартового
добутку
визначається таким правилом:
1.
Вершини графа
одержуємо
шляхом послідовного сполучення кожної
з вершин першого графа
з кожною з вершин другого графа
.
Отже, в графі
кожна вершина має двохзначне позначення.
Загальна кількість вершин графа
дорівнює добутку вершин графів
,
так, наприклад, якщо маємо множини вершин
,
,
тоді
.
2.
Відображення кожної вершини в декартовому
добутку графів
одержуємо шляхом можливих сполучень
кожного з відображень графа
з кожним з відображень графа
для відповідних вершин. Загальна
кількість відображень для кожної вершини
графа
дорівнює добутку числа відображень
графів
та
для відповідних вершин, тобто
Наприклад:
Визначити
відображення для вершини
,
якщо відомо
,
.
Розглянемо приклад:
|
|
|
|
Сумою
графів
і
називається граф
,
який визначається по таким правилам:
Вершини графа визначаються аналогічно декартовому добутку
.
Відображення для будь-якої вершини
графа одержують шляхом об’єднання двох сполучень, одне з яких одержане відображенням вершини графа і вершиною графа , а друге - вершиною графа і відображенням вершини графа :
.
Наприклад:
Треба
визначити образ
,
якщо виконуються умови
,
.
Визначимо можливі сполучення
з
і
з
.
Для прикладу визначимо суму графів які розглядались для визначення їх декартового добутку:
.
Подальшу побудову графа пропонуємо читачеві.
Операції над неорієнтованими графами
Розглянемо
операції над графами
і
,
які мають множини вершин
і
і множини ребер
і
,
які не перетинаються. Тоді визначені
такі операції:
Операція |
Число вершин |
Число ребер |
Об’єднання
|
|
|
З’єднання + |
|
|
Добуток
|
|
|
Композиція |
|
|
Наприклад: Об’єднання:
З’єднання: Добуток:
Вершини
і
суміжні в
тоді і тільки тоді, коли
і
або
.
Композиція:
Вершина
суміжна з
тоді і тільки тоді, коли
або
і
.