Тема 7. Страхування на випадок безробіття

План

1. Сутність, задачі і принципи соціального страхування на випадок безробіття.

2. Організація управління соціальним страхування на випадок безробіття.

3. Джерела формування і напрямки використання коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

4. Матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

5. Допомога з часткового безробіття та інші види виплат на соціальне страхування на випадок безробіття.

1. Сутність, задачі і принципи соціального страхування на випадок безробіття.

Нормативна база соціального стахування на випадок безробіття:

ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. №1533-III.

Для всіх країн світу зайнятість у системі соціальних і економічних проблем займає головне місце і разом з показниками рівня життя виступає своєрідним індикатором соціальних процесів. Для людини робота є джерелом доходу й у той самий час це можливість зайняти визначене місце в суспільстві.

Досвід багатьох країн свідчить, що проблеми зайнятості і безробіття для них протягом десятиліть залишаються гострими. Для рішення цих питань використовується значна частина фінансових ресурсів держави. По останнім статистичним даним частка цілком безробітних серед економічно активного населення Болгарії, Угорщини, Словаччини досягла 10 – 12%, рівень безробіття в Японії складає 3%, Швейцарії – 4,5%, США – 6,1%, Німеччини – 8,3%, Великобританії – 9,2%, Франції – 12,6%, Бельгії – 14,6 %, Іспанії – 24,3%.

Рішення проблеми безробіття залежить насамперед, від того, як вона вирішується в державному масштабі. Важливим напрямком соціального захисту населення є розвиток системи страхування на випадок безробіття.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – система права, зобов'язань і гарантій, що передбачає матеріальне забезпечення у випадку безробіття по незалежним від застрахованих осіб обставинам і надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду.

Суб'єкти страхування на випадок безробіття – (наймані робітники, а також в окремих випадках члени їхніх родин) – застраховані особи, страхувальники і страховик.

Страхувальниками виступають роботодавці і самі наймані робітники.

Страховик – Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Принципи страхування на випадок безробіття:

• надання державою гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

• обов'язковість страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) і на інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування особами, що забезпечують себе роботою самостійно, також громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності;

• цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

• солідарності і субсидування;

• обов'язковості фінансування Фондом витрат зв'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття і соціальних послуг;

• паритетності в керуванні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб і роботодавців;

• диференціація розміру виплат допомоги по безробіттю в залежності від страхового стажу і діяльності безробіття;

• надання на рівні не нижче прожиткового мінімуму, установленої законом допомоги по безробіттю і матеріальній допомозі в період професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації;

• законодавче визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Не підлягають страхуванню на випадок безробіття працюючі пенсіонери й особи, у яких відповідно з чинним законодавством виникло право на пенсію.

Видами забезпечення є:

• допомога по безробіттю, у т.ч. одноразова його виплата для організації безробітними підприємницької діяльності;

• допомога по частковому безробіттю;

• матеріальна допомога в період проф. підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

• допомога на поховання у випадку смерті безробітного або особи, що знаходилося на його утриманні (з 10.07 – 1200 грн.).

Видами соціальних послуг є:

1. Проф. підготовка і перепідготовка, підвищення кваліфікації і профорієнтація.

2. Пошук роботи і сприяння працевлаштуванню, у т.ч. надання роботодавцеві дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних і фінансування організації оплачуваних суспільних робіт для безробітних.

3. Інформаційні і консультаційні послуги зв'язані з працевлаштуванням.