Тема 6. Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

План

1. Сутність, задачі і принципи соціального страхування від нещасних випдків на виробництві і професійних захворювань.

2. Особливості нарахування страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випдків на виробництві і професійних захворювань.

3. Особливості виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, причиною якої став нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання.

1. Сутність, задачі і принципи соціального страхування від нещасних випдків на виробництві і професійних захворювань.

Нормативна база соціального стахування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань:

ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що призвели до втрати працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV «бухгалт.» № 52.2000.

ЗУ «Про страхові тарифи на ЗДСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що призвели до втрати працездатності» від 22.02.2001 р. №2272-III (бухгалтерія №14/2).

Задачами страхування від нещасного випадку є:

• проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та інших випадків загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовами праці;

• відновлення здоров'я і працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

• відшкодування матеріального і морального збитку застрахованим і членам їх родин.

Основні принципи страхування від нещасного випадку:

1. паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців у керуванні страхуванням;

2. своєчасне й повне відшкодування збитків страховиком;

3. обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору й інших підстав, передбачених законодавством про працю та добровільне страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно;

4. формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

5. диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму і професійного захворювання на кожному підприємстві;

6. економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

7. цільове використання засобів.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самокерована організація, яка діє на підставі статуту, що затверджується правлінням.

При настанні страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку:

• Вчасно й у повному обсязі відшкодовувати збиток, заподіяний працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я або у випадку смерті, сплачуючи:

- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до поновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання;

- одноразову допомогу у випадку стійкої втрати працездатності або смерті постраждалого.

• Організувати похорон;

• Сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої невідкладної допомоги;

• Організувати цілеспрямоване й ефективне лікування постраждалого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувальних закладах;

• Забезпечити постраждалому разом з відповідними службами охорони здоров'я, за призначенням лікарів, повний обсяг постійно доступної медичної допомоги (вузькопрофільні лікарі, мед. сестри вдома, забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами).

Фонд створює спеціальну медичну і патронажну службу соціального страхування;

• Відповідно до висновку ЛКК або МСЕК проводити навчання і перекваліфікацію постраждалого; працевлаштовувати осіб зі зниженою працездатністю;

• Організовувати робочі місця для інвалідів і т.д.

2. Особливості нарахування страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випдків на виробництві і професійних захворювань.

У цьому різновиді соціального страхування істотним є те, що розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесене підприємство, а також знижки до нього (за низький рівень травматизму, професійної захворюваності і належний стан охорони праці), або надбавки (за високий рівень травматизму і неналежний стан охорони праці).

Усі виробництва підрозділяються на 67 класів професійного ризику в залежності від класу, страховий тариф, який визначається у відсотках до фактичних витрат на оплату праці, змінюється від 0,86 % до 13,8 %.

Для бюджетних установ і організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету – 0,2 %.

- Охорона здоров'я – 0,2%;

- Сільське господарство – 0,2%;

- Легка промисловість – 1,26% (47 клас) – текстиль;

- Чорна металургія (55 клас) – 2,76%;

- Видобуток вугілля підземним способом (67 клас) – 13,8%

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

Якщо страхувальник здійснює свою діяльність у декількох галузях економіки, він підлягає віднесенню до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

Структурні підрозділи підприємства, що не перебувають на самостійному балансі і не є самостійними обліковими одиницями, підлягають обліку за основною діяльністю цього підприємства.

Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, що здійснюють незалежно від спеціалізації підприємства інші види діяльності і знаходяться на самостійному балансі, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до галузі економіки, якій відповідає їхня діяльність.

У випадку систематичних порушень нормативних актів про охорону праці (внаслідок чого зростає ризик настання страхового випадку) підприємство в будь-який час за рішенням відповідного органу виконавчої дирекції Фонду на підставі відповідного представлення страхового експерта, що обслуговує це підприємство, може бути віднесене до іншого, вищого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.

Розмір (знижки) надбавки не може перевищувати 50 % страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (ст.47 ЗУ від 23.09.1999 року).

3. Особливості виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, причиною якої став нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання.

Підприємство повинно сплатити листок непрацездатності за весь час до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Допомога виплачується в розмірі 100 % середнього заробітку. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності відшкодовуються за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Суму, сплачену працівникові за рахунок Фонду страхування від нещасних випадків, підприємство зараховує на сплату страхових внесків.

У випадку відсутності на поточних рахунках підприємства коштів на виплату заробітної плати і допомоги із соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, виконавча дирекція Фонду за заявою постраждалого перераховує зазначену допомогу на його поточний рахунок у банку або поштовим переказом. Страхувальник повертає ці кошти Фонду при остаточному розрахунку суми страхових внесків.

Якщо працівник працює за основним місцем роботи і по сумісництву, то допомогу буде виплачувати те підприємство, де працівник був травмований. Якщо працівник травмувався за місцем основної роботи, допомогу буде нараховувати бухгалтер основного підприємства. При цьому йому необхідно враховувати доходи працівника по сумісництву на підставі довідки про середню зарплату, наданої з неосновного місця роботи.