vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Слід зауважити, що в окремих покладах, які пов’язані з лінзами порід-колекторів, може бути відсутній контакт між нафтою і водою (або газом і водою), а границею покладу служить межа між породами-колекторами і породамипокришками.

Поклади також характеризують довжиною і шириною, які беруться в межах зовнішнього контуру нафтоносності або газоносності (рис. 7.1).

Порядок виконання роботи

1 Кожен студент повинен провести аналіз конкретних ситуацій згідно виданого варіанту. Необхідно визначити форму, тип і скласти схему покладу, його графічну модель в розрізі і в плані. Розв'язок завдання по аналізу кожної конкретної ситуації потрібно робити в такій послідовності:

2 Згідно умов отриманого завдання (додаток Д) побудувати схематичну структурну карту покрівлі продуктивного горизонту, зобразивши при цьому замкнуті і першу незамкнуту ізогіпси.

3 Побудувати схематичний розріз покладу.

4Нанести на схему розрізу нафто(газо)водяний контакт і на схематичну структурну карту зовнішній контур нафто(газо)носності.

5Визначити тип покладу згідно класифікації.

Оформлення звіту

Звіт про виконану роботу повинен містити графічні моделі по типам покладів нафти і газу, які викреслені на стандартних листах (А4 210х297 мм). На кожному рисунку повинна бути показана схематична структурна карта покрівлі продуктивного горизонту, зобразивши при цьому замкнуті і першу незамкнуту ізогіпси і геологічний профіль (розріз), що зображений в найбільш інформативному напрямку. На схемах розрізів повинно бути нанесені нафто(газо)водяний контакт, а на схематичних структурних картах зовнішній контур нафто(газо)носності. Рисунки підписуються у відповідності з

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

встановленим типом пастки за характером вловлювання вуглеводнів.

Контрольні запитання

1 Що таке поклад нафти і газу ?

2 Які виділяють типи покладів ?

З Які основні параметри покладу ?

4 Які запаси нафти і газу називаються геологічними ?

5 Які запаси нафти і газу називаються видобувними ?

6 Що таке зовнішній контур нафтоносності ?

7 Що таке внутрішній контур нафтоносності ?

8 Що таке газова шапка ?

Лабораторна робота № 8 ПІДРАХУНОК ЗАПАСІВ НАФТИ І ГАЗУ

ОБ’ЄМНИМ МЕТОДОМ

Мета роботи полягає у набутті студентами практичних вмінь підготовки вихідних даних для оцінки ресурсів і запасів нафти і газу в межах локальної структури.

Завдання роботи полягає у набутті практичних навиків із підготовки підрахункових параметрів та оцінки розвіданих запасів нафти і газу на структурі об’ємним методом.

Основні теоретичні положення

Запаси – це кількість нафти і газу у виявлених покладах. Розрізняють геологічні запаси (це ті, які знаходяться в надрах) та добувні запаси (що являють собою частину геологічних запасів, яка може бути вилучена із надр).

За ступенем геологічного вивчення запаси нафти і газу поділяють на розвідані (категорії А, В, С1) та попередньо розвідані (категорія С2). Найдетальніше вивчені запаси категорії А, найменше вивчені запаси категорії С1.

Залежно від часу оцінки запасів розрізняють початкові і поточні (залишкові) запаси нафти і газу. Початкові запаси – це запаси покладу до початку розробки. Поточні запаси – це запаси, що знаходяться в покладі на певну дату і являють собою різницю між початковими запасами і накопиченим видобутком до цієї дати.

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Запаси нафти і газу обчислюються за результатами пошукового, розвідувального і експлуатаційного буріння з використанням підрахункових параметрів, одержаних в основному безпосередньо на досліджуваному покладі.

Об’єктами підрахунку запасів нафти і газу приймаються: а) по площі – виявлений поклад або його частина; б) в розрізі – нафтогазоносні пласти і горизонти.

Ресурси – це очікувана кількість нафти і газу у передбачуваних, але ще не відкритих покладах. Ресурси мають імовірнісний характер і характеризуються певними шансами на їхнє підтвердження, тобто певним ступенем достовірності, яка пов’язана з обгрунтованістю прогнозу. Ресурси на відміну від запасів мають більш низьку ступінь вивчення і обгрунтування, а, отже, і достовірності. Межею, що розділяє запаси і ресурси, є факт установлення (відкриття) покладу нафти і газу при випробуванні свердловини.

За ступенем геологічного вивчення ресурси нафти і газу поділяють на перспективні (категорія С3) і прогнозні

(категорії D1 і D2).

Умови віднесення запасів і ресурсів нафти і газу до тієї чи іншої категорії визначається спеціальним нормативним документом (інструкцією).

Перспективні ресурси за категорією С3 підраховуються за параметрами, аналогічними параметрам відкритих покладів на сусідніх родовищах даного нафтогазоносного району.

Об’єктами підрахунку перспективних ресурсів нафти і газу служать:

а) по площі – передбачуваний поклад в підготовленій до глибокого буріння нафтогазоперспективній структурі (пастці); б) по розрізу – перспективні пласти і горизонти, продуктивність яких встановлена на сусідніх родовищах, розташованих в одній структурно-фаціальній зоні з пасткою,

яка оцінюється.

Основним графічним документом при підрахунку запасів і ресурсів нафти і газу служить підрахунковий план об’єкта підрахунку.

При оцінці перспективних ресурсів підрахунковим планом служать структурні карти маркувальних горизонтів, побудованих здебільшого за результатами сейсморозвідки.

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

При оцінці запасів підрахункові плани переважно складаються на основі структурної карти покрівлі продуктивних пластів-колекторів. На таку карту наносяться зовнішній і внутрішній контури нафто- (газо)носності, межі категорій запасів, а також всі пробурені на дату підрахунку запасів свердловини з показом положення устів і точок перетину ними покрівлі відповідного продуктивного пласта.

За величиною добувних запасів нафти (в млн т) чи газу (в млрд м3) однофазові поклади (родовища) поділяють на 7 груп: дуже дрібні (до 1), дрібні (1-5), невеликі (5-10), середні (10-30), великі (30-100), величезні або крупні (100-300), унікальні (понад 300). Для визначення належності двофазових (нафтогазового чи газонафтового) покладів (родовищ) до однієї із цих груп необхідно запаси нафти і газу перевести в сумарні запаси вуглеводнів в умовних одиницях нафтового еквівалента. При цьому використовують таке співвідношення: 1 т умовного палива = 1 т нафти = 1 т конденсату = 1000 м3 газу.

Суть об’ємного методу та розрахункові формули

Для підрахунку запасів і перспективних ресурсів нафти і газу покладів будь-якого типу використовується об’ємний

стандартних умовах (Р=0,1МПа, t=200С) маси нафти чи об’єму вільного газу в породах-колекторах через геометричні розміри продуктивного пласта, ступінь насиченого вуглеводнями порожнинного простору та параметрів, що враховують переведення нафти і газу із пластових умов.

Початкові добувні запаси (ресурси) нафти Qд.н

обчислюють за формулою

Qд . н . F н hеф . н. Кn Кн , (8.1)

де Fн – площа нафтоносності, м2; hеф.н. – ефективна нафтонасичена товщина пласта, м; Кn – коефіцієнт відкритої пористості колектору; Кн – коефіцієнт нафтонасиченості колектору; – густина нафти на поверхні при стандартних умовах, т/м3 (кг/м3); – коефіцієнт вилучення нафти; =1/b – перерахунковий коефіцієнт, що враховує усадку нафти на поверхні; b – об’ємний коефіцієнт нафти.

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

На відміну від нафти запаси (ресурси) газу залежать ще від пластового тиску і температури, фізичних властивостей і

де Fг – площа газоносності, м2; hеф. г. – ефективна газонасичена товщина колектору, м; Кг – коефіцієнт газонасиченості колектору; Рпл – початковий пластовий тиск в покладі, МПа;

Рст = 0,1 Мпа; 0 1z – поправка на надстисливість газу, що враховує відхилення вуглеводневих газів від законів ідеального газу при тиску Рпл; z – коефіцієнт надстисливості пластового газу; f – поправка на пластову температуру для приведення об’єму газу до стандартних умов, яка визначається із такого співвідношення

f=Tст/Tпл=293/(273+tпл), (8.3)

де tпл – пластова температура, 0С.

Порядок виконання роботи

Підготовка до заняття

Для успішного виконання роботи студент повинен перед початком заняття виконати таке:

-ознайомитись з основними теоретичними положеннями за темою роботи та конкретною геологічною ситуацією;

-зробити копію структурної карти, яку в індивідуальному порядку видає викладач.

-виписати та проаналізувати вихідні дані згідно з одержаним варіантом.

Опис конкретної геологічної ситуації (вхідні дані)

У результаті проведення геолого-геофізичних робіт в одному із нафтогазоносних районів виявлені та підготовлені до пошукового буріння перспективні структури антиклінального типу. Для кожної з них побудовані структурні карти відбивного сейсмічного горизонту (ВСГ), який приурочений до покрівлі нафтогазоносного комплексу

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

(НГК). В склепінні структури пробурена пошукова свердловина, після випробування якої одержано промисловий приплив нафти із горизонту, що знаходиться у верхній частині НГК. Аналіз наявних матеріалів по регіону дозволяє прогнозувати, що в нижній частині НГК можливе відкриття газового покладу.

Для виконання поставленого завдання рекомендується така послідовність проведення роботи:

1Підготувати підрахунковий план нафтогазоносних об’єктів для чого:

а) перекопіювати на аркуш формату А4 структурну карту ВСГ антиклінальної складки згідно з індивідуальним варіантом.

б) визначити висоту досліджуваної пастки як різницю між модулями абсолютних позначок найбільш зануреної і

високої точки структури за формулою

hпаст.= Hmax - Hmin , (8.4)

де Hmax – абсолютна позначка найбільш зануреної точки пастки, м; визначається з виразу

де Ноз–абсолютна позначка останньої замкнутої ізогіпси, м; с– переріз ізогіпс, м.

Нmin – абсолютна позначка найбільш високої точки пастки, м; визначається з виразу

де Нс – абсолютна позначка першої склепінної ізогіпси,

м.

в) визначити очікувану висоту покладу в межах досліджуваної пастки за формулою

де Кзп. – коефіцієнт заповнення пастки; визначається як середнє значення по сусідніх родовищах (регіону) і може бути обчислений із виразу

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

2) пояснювальну записку, в якій висвітлити:

–мету роботи та поставлене завдання;

–метод підрахунку з наведенням розрахункових формул;

–прийняті категорії запасів (ресурсів) і значення

підрахункових параметрів;

– висновок про групу родовища за величиною добувних запасів нафти.

Контрольні запитання

1.В чому принципова відмінність між ресурсами і запасами нафти і газу?

2.Наведіть класифікацію запасів нафти і газу за ступенем геологічного вивчення.

3.Що таке добувні запаси нафти?

4.Наведіть класифікацію запасів нафти і газу за величиною добувних запасів.

5.Назвіть об’єкти підрахунку запасів по площі і по

розрізу.

6.Назвіть об’єкти підрахунку ресурсів по площі і по

розрізу.

7.Що являє собою підрахунковий план при оцінці ресурсів нафти і газу?

8.Що являє собою підрахунковий план при оцінці запасів нафти і газу?

9.В чому суть об’ємного методу підрахунку запасів і ресурсів вуглеводнів?

10.Наведіть формулу об’ємного методу підрахунку запасів нафти.

11.Наведіть формулу об’ємного методу підрахунку запасів вільного газу.

12.На що вказує об’ємний коефіцієнт нафти?

13.На що вказує коефіцієнт надстисливості газу?

14.Наведіть формулу для визначення температурної

поправки

15.Як визначається висота пастки антиклінального

типу?

16.Що таке коефіцієнт заповнення пастки?

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Лабораторна робота № 9 ПІДРАХУНОК ЗАПАСІВ ГАЗУ МЕТОДОМ

ПАДІННЯ ТИСКУ

Мета роботи полягає у набутті студентами практичних навичок з підрахунку запасів вільного газу методом падіння тиску, який може застосовуватись в тих випадках, коли початковий об’єм пор, що зайнятий газом в процесі розробки покладу не змінює своєї величини.

Завдання роботи полягає у набутті практичних навиків із обгрунтування підрахункових параметрів та виконання підрахунку запасів вільного газу методом падіння пластового тиску.

Основні теоретичні положення

Метод підрахунку запасів вільного газу за падінням пластового тиску найчастіше може бути застосований в тих випадках, коли первинний об'єм пор, зайнятий газом, в процесі розробки не міняє своєї величини. Робити підрахунок запасів газу вказаним методом по покладах з водонапірним режимом можливо лише при ретельному обліку кількості води, що увійшла у пласт.

Оскільки це питання вимагає самостійного розгляду і складних розрахунків, з даного завдання були виключені складні випадки визначення кількості газу, відібраного за рахунок напору води.

Основою даного методу підрахунку запасів вільного газу в покладах з чисто газовим режимом є припущення про постійність кількості газу, що видобувається при падінні тиску на 0,1 МПа у всі періоди розробки газового покладу. Якщо на якусь першу дату з газового покладу було видобуто з початку розробки V1 об'ємів газу і тиск на цю дату склав P1, а на більш пізню дату було видобуте з початку розробки V2 об'ємів газу і тиск в покладі склав Р2, то за час розробки

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Для виконання цієї частини роботи студенти визначають вихідні дані для побудови графічної залежності вручну і на ЕОМ та заносять їх в таблицю 9.1.

Таблиця 9.1

Виконана лабораторна робота повинна бути представлена у вигляді пояснювальної записки. В записці необхідно детально дати обґрунтування визначення підрахункових параметрів, що входять у формулу підрахунку запасів вільного газу методом падіння тиску, дати обґрунтування можливості підрахунку запасів вільного газу цим методом, привести результати підрахунку запасів вільного газу за формулою і за допомогою графічної залежності, зробити порівняння отриманих результатів підрахунку.

Контрольні запитання

1В чому суть підрахунку запасів вільного газу методом падіння тиску?

2 За яких умов може бути застосований для підрахунку запасів вільного газу метод падіння тиску?

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

3Які підрахункові параметри входять до формули підрахунку запасів вільного газу методом падіння тиску?

4Як враховується кількість газу, яка видобута за рахунок напору краєвих вод при підрахунку запасів вільного газу методом падіння тиску?

вільного газу методом падіння пластового тиску?

Лабораторна робота № 10 ВИЗНАЧЕННЯ ПРОЕКТНИХ ГЛИБИН БУРІННЯ

ПОШУКОВИХ, РОЗВІДУВАЛЬНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ СВЕРДЛОВИН

Метою роботи є набуття студентами практичних вмінь обґрунтування проектних глибин пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин.

Для досягнення поставленої мети перед студентом ставиться завдання: визначити проектні глибини буріння пошукових і розвідувальних свердловин на конкретній локальній структурі.

Основні теоретичні положення

Основний принцип вибору глибини буріння пошукових свердловин – забезпечення розкриття на повну товщину перспективних на нафту і газ об'єктів пошуку (нафтогазоперспективних комплексів) із врахуванням обмежень, пов'язаних з технічними можливостями наявного бурового обладнання.

З метою виявлення промислових покладів нафти і газу по всьому розрізу досліджуваної території буріння пошукових свердловин зазвичай проводиться або до розкриття фундаменту, або (в областях з потужними осадовими товщами) – до максимально можливої глибини. При неможливості розкриття всіх нафтогазоперспективних

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

горизонтів розріз вивчається на глибину, що визначається технічними характеристиками верстатів, якими забезпечено бурове підприємство. В подальшому із вдосконаленням техніки буріння буде пошуковуватись глибша частина розрізу. Проте навіть і при наявності обладнання для буріння свердловин до фундаменту або на велику глибину пошук покладів в різних частинах розрізу може проводитись окремо свердловинами різної глибини, тобто пошуковими поверхами. Така система поверхового проведення пошуку доцільна в таких випадках:

–коли верхня частина розрізу містить дуже великі за запасами поклади й доцільно швидше підготувати їх до розробки;

–коли дуже великий діапазон нафтогазоносності

розрізу;

–при значній розбіжності структурних планів глибоких частин розрізу із структурними планами відкладів, що залягають вище;

–при значних відмінностях в глибинах залягання

нафтогазоперспективних комплексів (близько тисячі метрів і більше).

Глибини буріння розвідувальних свердловин регламентуються фактичним положенням покладу в розрізі та повинні забезпечити встановлення меж поширення відкритого покладу та визначення фільтраційно-ємнісної характеристики продуктивних горизонтів і властивостей пластових флюїдів. Визначення проектних глибин розвідувальних свердловин обґрунтовується фактичними даними, одержаними за результатами буріння пошукових свердловин щодо глибини залягання продуктивних горизонтів від земної поверхні. Оскільки закладання розвідувальних свердловин проводиться на більш достовірному матеріалі, то проектні глибини їх, як правило, будуть меншими глибин буріння пошукових свердловин. Якщо в процесі розвідки передбачається одночасне вивчення декількох покладів нафти і газу або продуктивних горизонтів, то розвідувальні свердловини проектують до найглибшого горизонту з подальшим послідовним випробуванням всіх об'єктів знизу догори.

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Вихідними матеріалами для розрахунку проектної глибини пошукових і розвідувальних свердловин зазвичай є профільний сейсмогеологічний (геологічний) розріз або структурна карта. На цих графічних документах необхідно нанести очікувані межі об'єкта пошуку чи розвідки, а також просторове положення всіх зафіксованих маркувальних, відбивних і опорних горизонтів. Після вибору місцеположення проектної пошукової чи розвідувальної свердловини на структурній карті та на профільному сейсмогеологічному (геологічному) розрізі визначають її проектну глибину буріння, яка забезпечить виконання поставлених перед свердловиною завдань.

При визначенні конкретної проектної глибини пошукової чи розвідувальної свердловини слід ще враховувати такі обставини. По-перше, проектна глибина цих свердловин має мати величину, що не менш ніж на 50 м перевищує глибину залягання підошви перспективної товщі. Цей запас метражу необхідний як для створення на вибої свердловини технологічної «кишені» – зумпфа, який використовується для нагромадження різного шламу та безпечного проведення промислово-геофізичних досліджень, так і для компенсації подовження стовбура свердловини внаслідок її природного викривлення. По-друге, проектна глибина пошукових і розвідувальних свердловин має бути кратна 50 м. З цього випливає, що розрахункову глибину таких свердловин слід заокруглити до величини, яка задовольнить цю умову. І ще один нюанс. Будь-який сумнів щодо визначення проектних глибин пошукових і розвідувальних свердловин треба вирішувати на користь більших величин, оскільки буріння свердловини до глибини, більшої від проектної, зазвичай пов'язано із значними фінансовими та технічними труднощами. У той же час при помилці в інший бік, коли перспективні горизонти будуть залягати вище, ніж передбачалось, таких труднощів не виникне.

Залежно від наявних геолого-геофізичних матеріалів та інших даних визначення проектних глибин вертикальних свердловини може проводитись двома способами: а)

графічним; б) розрахунковим.

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

Графічний спосіб визначення проектної глибини вертикальної свердловини полягає в безпосередньому вимірі довжини її стовбура на профільному сейсмогеологічному або геологічному розрізі. Якщо проектна свердловина не попала на профільний розріз, оскільки знаходиться далеко від нього та зносити її на профіль некоректно, то глибину такої свердловини можна розрахувати, використовуючи її положення на структурній карті. Формулу розрахунку виводять для кожного конкретного випадку залежно від наявних даних: положення в розрізі поверхонь, по яких побудована структурна карта, гіпсометрія свердловини на структурній карті, товщини нафтогазоперспективних і різних проміжних товщ і горизонтів, абсолютні позначки рельєфу місцевості (альтитуди свердловин) тощо.

Опис конкретної геологічної ситуації

(вхідні дані )

Проектом пошуково-розвідувальних робіт на нафтогазоперспективній структурі передбачено буріння 5 свердловин, місцеположення яких показано на структурній карті, що видається індивідуально кожному студентові згідно з варіантом.

Структура підготовлена до пошукового буріння в масштабі 1:50 000 за опорним сейсмогоризонтом IVа, що приурочений до покрівлі міоцену і знаходиться вище перспективної товщі (ПТ). В цій перспективній товщі очікують виявлення декількох нафтогазоперспективних комплексів (НГПК), розмежованих між собою регіональними флюїдоупорами.

Місцевість характеризується пониженням рельєфу із південного заходу на північний захід.

Порядок виконання роботи

Для виконання поставленого завдання рекомендується така послідовність аналізу конкретної ситуації:

1 Зробіть на аркуші формату А4 копію структурної карти згідно з одержаним варіантом.

2 Виберіть напрямок через проектні свердловини, за

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

яким буде побудований профільний сейсмогеологічний розріз.

3 Побудуйте профільний сейсмогеологічний розріз за вибраним напрямком.

4 Визначте проектну глибину буріння пошукової свердловини.

5 Розрахуйте проектну глибину буріння розвідувальних свердловин при умові, що пошукова свердловина №1 дала промисловий приплив нафти із НГПК, вказаних в таблиці 1.

6 Оформіть рисунки згідно з галузевими вимогами до таких геологічних документів.

Аналіз результатів роботи, висновки

Звіт про виконану роботу повинен містити: 1) пояснювальну записку, в якій висвітлити:

–мету роботи та поставлене завдання;

–обґрунтування принципів вибору глибин буріння запроектованих пошукової та розвідувальних свердловин;

–повний і детальний розрахунок проектних глибин кожної із запроектованих свердловин з наведенням

розрахункових формул;

– висновок про загальний обсяг бурових робіт.

2) структурну карту та профільний сейсмогеологічний розріз, оформлені на аркуші формату А4 згідно з діючими галузевими стандартами.

Контрольні запитання

1.В чому полягає основний принцип визначення проектної глибини пошукової свердловини?

2.В чому полягає основний принцип визначення проектної глибини розвідувальної свердловини?

3.В яких випадках виникає потреба буріння на одній площі пошукових свердловин різної глибини?

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

4.Якими графічними документами користуються для розрахунку проектної глибини пошукової або розвідувальної свердловини?

5.Яка глибина має бути прийнята для проекту буріння пошукової свердловини, якщо розрахункова глибина її виявилась рівною 4125 м.?

6.Яка глибина має бути прийнята для проекту буріння розвідувальної свердловини, якщо розрахункова глибина її виявилась рівною 3377 м.?

Лабораторна робота № 11 ВИБІР ТОЧОК ЗАКЛАДАННЯ ПОШУКОВИХ І

РОЗВІДУВАЛЬНИХ СВЕРДЛОВИН НА АНТИКЛІНАЛЬНИХ СТРУКТУРАХ

Метою роботи є набуття студентами практичних вмінь вибору та обґрунтування точок закладання пошукових і розвідувальних свердловин на нафтогазоперспективному об'єкті антиклінального типу простої будови.

Для досягнення поставленої мети перед студентом ставиться завдання:

– за заданою вихідною інформацією про підготовлену до глибокого буріння антиклінальну структуру створити графічну модель нафтогазоперспективного об'єкта;

– обґрунтувати систему розміщення та намітити точки закладання проектних пошукових і розвідувальних свердловин;

–визначити завдання, проектні глибини всіх свердловин

іпорядок уведення їх в буріння.

Основні теоретичні положення

Пошукові свердловини бурять для безпосереднього відкриття в надрах досліджуваної площі скупчень нафти і газу. Такі свердловини закладають або в межах нових площ на підготовлених локальних структурах, або в межах уже відкритих родовищ (на окремих тектонічних блоках чи на глибші перспективні горизонти). Після отримання

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

промислового припливу нафти чи газу в пошуковій свердловині починається розвідка відкритого родовища шляхом буріння, випробування та дослідно-промислової експлуатації розвідувальних свердловин.

Розвідувальні свердловини бурять для вивчення характеру поширення виявлених покладів нафти і газу, встановлення їхньої геолого-промислової характеристики та отримання на цій основі необхідної інформації для підрахунку розвіданих запасів родовища й підготовки його до розробки.

Вибір і обґрунтування точок закладання пошукових і розвідувальних свердловин базується на об’ємному уявленні про будову очікуваного в надрах покладу вуглеводнів, що передбачає знання морфології його верхньої та нижньої поверхонь.

Верхня поверхня покладу визначається формою поверхні покрівлі продуктивного горизонту. Відомості про морфологію верхньої поверхні покладу дає структурна карта, одержана на стадії підготовки пастки до пошукового буріння. Саме тому структурна карта досліджуваної пастки є важливим геологічним документом, на якому проектують та показують вибрану систему розміщення пошукових і розвідувальних свердловин. Зараз в більшості випадків структурні карти пасток, що підготовляють до пошукового буріння, складають здебільшого за результатами сейсморозвідки в масштабі 1:50

000 або 1:25 000.

Нижня поверхня покладу контролюється гіпсометричним положенням флюїдоконтактів.. На пошуковому етапі положення водонафтових (газоводяних) контактів передбачається за регіональним коефіцієнтом заповнення пастки, а на розвідувальному – визначається за результатами дослідження та випробування пробурених свердловин.

Досвід проведення пошуково-розвідувальних робіт у нафтогазоносних регіонах країни та світу свідчить про те, що основними об'єктами пошуку та розвідки є склепінні поклади нафти і газу, пов'язані з антиклінальними складками.

При обґрунтуванні та виборі пунктів закладання пошукових і перших розвідувальних свердловин на структурі антиклінального типу доцільно використовувати так звані “пріоритетні точки”, тобто такі ділянки пастки, в якій

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

буріння свердловини дозволить однозначно довести або наявність скупчення вуглеводнів, або оцінити масштаби відкриття, або встановити безперспективність площі щодо її нафтогазоносності.

“Пріоритетними точками” для антиклінальної пастки простої будови є:

–склепінна частина;

–ділянки найменш вираженого замикання пастки, що визначають можливість збереження покладу та його можливу висоту;

–зони розвитку міжфазових контактів (нафта–вода, газ–

вода, газ–нафта).

При цьому сама перша (пошукова) свердловина закладається в найсприятливіших умовах – на склепінні. При позитивних результатах буріння цієї свердловини наступні свердловини на антиклінальній складці розміщують згідно з вибраною системою.

Під системою розміщення свердловин розуміють певну схему взаємного розташування їх на структурі для ефективного й достовірного вирішення поставлених завдань в конкретних геологічних умовах. Найчастіше на антиклінальних структурах використовують профільні системи розміщення пошукових і розвідувальних свердловин, коли свердловини розташовуються на одній прямій (інколи дещо ламаній) лінії, а саме:

–за системою паралельних поперечних профілів (на брахіантикліналях);

–на двох (поперек і вздовж структури) профілях – так званий «хрест свердловин» (на невеликих структурах);

–на діагональних профілях (на видовжених складках);

–на радіальних профілях (на куполоподібних структурах).

Таке розташування свердловин дає можливість не тільки ефективно вивчати поклади, але одночасно отримувати дані про глибинну геологічну будову площі для наступної

побудови інформативних профільних геологічних розрізів. Обґрунтування та вибір системи розміщення свердловин

визначається:

– геологічними умовами (типом, формою та розмірами пастки й очікуваного покладу, співвідношенням структурних

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

планів на різних стратиграфічних рівнях, характером поширення та витриманості колекторів і покришок, тектонічною порушеністю, можливістю існування неструктурних пасток тощо);

–ступенем вивченості об'єкта;

–орогідрографічними умовами (суша, море, гірська місцевість);

–техніко-економічними міркуваннями (глибиною залягання перспективних горизонтів, складністю буріння свердловин, наявністю в межах площі будівель, заповідних зон тощо).

Відстань між проектними свердловинами вибирають у кожному конкретному випадку залежно від структурногеологічних параметрів елементів пастки, складності геологічної будови та розмірів і типу очікуваного покладу. Виходячи із цих чинників, на практиці середню відстань між свердловинами в профілях на структурах приймають від 0,7 км до 3,5 км, а між профілями – в півтора-два рази більше.

За порядком охоплення площі нафтогазоносності свердловинами застосовують дві системи розвідки покладу – повзучу та ущільнювальну. При повзучій системі розвідки притримуються принципу "від відомого до невідомого", тобто закладання свердловин проводять на порівняно незначній відстані від попередньої продуктивної свердловини зі склепіння на крила та перикліналі складки, прямуючи до зовнішнього контура нафтогазоносності. Ущільнювальна система розвідки покладу передбачає розбурювання площі спочатку свердловинами за рідкісною мережею, охоплюючи всю можливу площу нафтогазоносності, а в подальшому ця мережа ущільнюється бурінням наступних свердловин, що розміщуються між попередніми.

Буріння пошукових і розвідувальних свердловин здійснюють шляхом поодинокого (послідовного) або групового

(паралельного) їхнього закладання. В першому випадку розбурювання площі проводять почергово одинокими свердловинами, причому кожна наступна свердловина закладається лише після оброблення результатів буріння та випробування попередньої свердловини. В другому випадку розбурювання площі ведуть групами свердловин – кількома буровими верстатами одночасно.

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

На стадії проектування пошуково-розвідувальних робіт виділяють незалежні та залежні пошукові та розвідувальні свердловини. Незалежні свердловини намічають на основі уявлень про загальний характер пастки та бурять першочергово в проектних пунктах закладання, обґрунтованих матеріалами попередньо проведених геологогеофізичних досліджень. Залежні свердловини передбачають для уточнення геологічної будови та особливостей нафтогазоносності, а саме: характеру мінливості колекторів і їхнього насичення, системи тектонічних порушень, положення флюїдоконтактів тощо. Остаточне рішення про доцільність буріння та пунктів закладання залежних свердловин приймають після опрацювання результатів проводки попередніх свердловин, які розташовані поблизу. Окрім того, проектування залежних свердловин має на меті створення певного резерву для використання їх на найскладніших ділянках або у випадках значних змін в уявленні про геологічну будову досліджуваного об'єкта, які завчасно неможливо передбачити.

Проектні глибини пошукових і розвідувальних свердловин визначаються характером розподілу в розрізі покладів нафти і газу та вибраною поверховістю робіт. Для розрахунку проектних глибин свердловин користуються структурними картами та профільними геологічними розрізами за методикою, розглянутою в попередній лабораторній роботі.

Опис конкретної геологічної ситуації (вхідні дані )

В результаті сейсмічних досліджень МВХ в одному із нафтогазоносних регіонів виявлена та підготовлена до глибокого пошукового буріння локальна структура у вигляді симетричної антиклінальної складки. В геологічній будові площі беруть участь осадові породи, стратиграфічна належність яких наведена в таблиці 1 (поваріантно). Зверху ці породи перекриті четвертинними відкладами товщиною до 30 м. Структурна карта складена по опорному відбивному сейсмічному горизонту ВСГ, положення в розрізі якого відносно покрівлі перспективної товщі наведено в таблиці 6.1. В цілому район робіт характеризується добрим

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

підтвердженням виявлених сейсморозвідкою структур з даними глибокого буріння та високим коефіцієнтом успішності пошукового буріння. Сусідні із нафтогазоперспективною структурою родовища характеризуються відносно простою геологічною будовою, а саме:

–складки паралельні, тобто літологічно-стратиграфічні комплекси, що дислоковані (зігнуті) в складки, взаємно паралельні та зберігають постійну товщину на крилах і в склепінні;

–структурні плани по всіх літолого-стратиграфічних

комплексах, окрім наймолодшого, збігаються;

– кути падіння порід на крилах антикліналі зазвичай постійні, лише в наймолодших осадових відкладах складка переходить в монокліналь з падінням порід на одно із крил.

Проведений локальний прогноз нафтогазоносності цієї площі показав, що в її надрах очікується наявність продуктивної товщі (ПТ), в розрізі якої виділяють від 2 до 4 нафтоносних пластів пісковиків і алевролітів товщиною по 40–70 м кожний, розділених між собою прошарками глин. Продуктивні пласти в цілому витримані за товщиною та колекторними властивостями і гідродинамічно між собою не пов’язані. Поклади нафтові, пластового склепінного типу. Базовим зазвичай є найглибший продуктивний горизонт.

Порядок виконання роботи

Для виконання поставленого завдання рекомендується така послідовність проведення роботи:

1 Зробити копію структурної карти, яку в індивідуальному порядку видає викладач, проаналізувати особливості геологічної будови одержаної структури та ознайомитись з її характеристикою, використовуючи дані, наведені в таблиці.

2 Розрахувати та нанести на структурну карту проекцію

очікуваного контуру нафтоносності, для чого:

а) визначити висоту досліджуваної пастки hпаст як різницю між модулями абсолютних позначок найглибшої (Hгл) та найвищої (Hвис) точки структури за формулою

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

9 Для кожної із запроектованих свердловин визначити конкретні геологічні завдання, які вона має вирішити.

Аналіз результатів роботи, висновки

Звіт про виконану роботу повинен містити:

1 Структурну карту з пунктами закладання проектних пошукових і розвідувальних свердловин.

2 Профільний геологічний розріз з нанесеними на нього свердловинами, що попали на лінію профілю.

3 Пояснювальну записку з обґрунтуванням запропонованої системи розміщення пошукових і розвідувальних свердловин, виконаними необхідними розрахунками та описом місцезнаходження й основних завдань всіх проектних свердловин.

Графічні побудови слід виконувати на аркушах А4 із дотримуванням галузевих стандартів і використанням умовних знаків і зразків для складання картографічної документації при розвідці та розробці нафтових родовищ, які демонструються в навчальному кабінеті № 5322. Для зручності побудови та перевірки викладачем профільний розріз бажано будувати на аркуші із зошиту в клітинку.

Контрольні запитання

1Які завдання вирішують пошукові свердловини?

2Які завдання вирішують розвідувальні свердловини?

3Як визначають верхню та нижню межу прогнозованого покладу нафти і газу?

4Назвіть “пріоритетні точки” антиклінальної пастки для вибору пунктів закладання пошукових і розвідувальних свердловин?

5Окресліть суть, переваги, недоліки та умови поодинокого розміщення свердловин.

6Окресліть суть, переваги, недоліки та умови групового розміщення свердловин.

7Які геологічні чинники впливають на вибір системи

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

розміщення пошукових і розвідувальних свердловин?

8 Коли виникає необхідність проведення поверхових пошуків?

9 Для чого передбачається виділення незалежних і залежних свердловин?

10 В чому суть закладання свердловин за принципом "від відомого до невідомого"?

11 В яких умовах застосовується "хрестовий" профіль розміщення пошукових і розвідувальних свердловин?

12 Коли доцільно розміщувати пошукові та розвідувальні свердловини на радіальних профілях?

13 Коли доцільно розміщувати пошукові та розвідувальні свердловини на діагональних профілях?

14 Як визначається розмір передбачуваного покладу за коефіцієнтом заповнення пастки?

15 Як обґрунтовується і визначається (розраховується) глибина проектних свердловин?

Лабораторна робота № 12 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ

ОБ’ЄКТІВ

Мета роботи полягає у набутті практичних навиків з аналізу геолого-промислових даних, отриманих при випробуванні та експлуатації свердловин.

Завдання роботи полягає у розчленуванні продуктивної товщі на експлуатаційні об’єкти на основі аналізу конкретної ситуації.

Основні теоретичні положення

У розрізах нафтогазових багатопластових родовищ завжди виділяють експлуатаційні об’єкти, а іноді навіть розчленовують нафтогазоносну товщу родовища на поверхи розробки. Це роблять для того, щоб здійснювати розробку нафтогазових родовищ в цілому ефективно, тобто в належні терміни, забезпечуючи при цьому потреби промисловості у

vk.com/club152685050 | vk.com/id446425943

вуглеводнях та забезпечуючи максимальну віддачу вуглеводневої сировини при найменших витратах коштів.

Експлуатаційним об’єктом називається один або декілька продуктивних пластів, які об’єднуються в єдиний експлуатаційний видобувний горизонт. Ці пласти перфоруються одночасно, тобто вони експлуатуються єдиним фільтром. Для того, щоб об’єднати окремі пласти в єдиний експлуатаційний об’єкт необхідно:

1)щоб якість нафти сумісних пластів з технологічної точки зору була однаковою;

2)літолого-фізичні властивості пластів (літологічний

склад колекторів, пористість, проникність) повинні бути подібними;

3)енергетичні властивості пластів, їх режими роботи, величини пластових тисків, температурні характеристики повинні також бути подібними;

4)розміри нафтових скупчень в пластах по площі повинні бути подібними. Це означає, що контури нафтоносності не повинні в плані розташовуватись на

великих відстанях один від одного; 5) видобувні запаси вуглеводневих пластів, що

об’єднуються в єдиний експлуатаційний об’єкт повинні бути подібними.

Якщо продуктивні пласти не відповідають вказаним вимогам, то їх об’єднання в єдиний експлуатаційний об’єкт не забезпечить виконання поставленої мети і один або декілька критеріїв, таких як видобування вуглеводнів з максимальним коефіцієнтом віддачі або інші, можуть бути втрачені.

Поверхом розробки називається частина нафтогазового розрізу родовища, яка експлуатується окремою серією видобувних свердловин. Поверхи розробки в багатопластових нафтогазових родовищах виділяють не завжди, а тільки тоді коли в цьому є потреби промисловості і це економічно вигідно. Як правило максимальна кількість поверхів розробки в нафтогазовому родовищі не сягає більше трьох. Поверхи розробки виділяють в розрізах нафтогазових багатопластових родовищ в тому випадку, коли є потреба максимально підвищити видобуток вуглеводнів в регіоні. Якщо виділено три поверхи розробки,