5. Нормативно-правове регулювання місцевих фінансів.

До базових нормативних актів слід віднести:

1)Конституцію України, яка закріпила існування інституту місцевого самоврядування, визначення повноважень органів місцевого самоврядув, матеріальної і фінансової основи самоврядування, основних засад функціонування місц бюдж;

2) Закон "України "Про місцеве самоврядування в Україні": розвиток та конкретизація положень Конституціїпро місц самоврядув;

3)Закон України "Про місцеві державні адміністрації": визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, взаємовідносини з президентом, органами виконавч влади, місц самоврядув, об’єднаннями громадян, окреслено основні завдання місцевих державних адміністрацій, принципи діяльності, компетенцію і повноваження;

4) Бюджетний кодекс України визначено склад місцевих бюджетів, проведено чіткий розподіл доходів і видатків між бюджетами, визначено порядок розрахунку дотацій вирівнювання;

5)щорічні закони України про державний бюджет України визнач склад доходів заг і спец фондів місцевих бюджетів, взаємовідносини між держ бюдж та місцевими бюдж, обсяги та особливості перерахув міжбюдж трансфертів;

6)Декрет "Про місцеві податки і збори" визнач видів місц под і зборів, їх граничних обсягів, порядку обчислення.

6. Економічний механізм управління територіями.

Аналіз діючих механізмів державного управління територіальним економічним розвитком.

Поетапний перехід до ринкових відносин потребує вироблення ефективних механізмів державного управління та регулювання економіки не тільки на державному рівні, а й на регіональному. Ігнорування центральними органами виконавчої влади регіональної специфіки та особливостей розвитку окремих територій призводить до дестабілізуючих політичних, економічних і соціальних наслідків. Економічний розвиток окремих території потребує цілеспрямованих дій з боку державних структур та застосування сучасних механізмів управління. Інноваційно-інвестиційна модель економічного розвитку та процес входження України до СОТ вимагає пошуку нових підходів в державному управлінні розвитком регіонів.

Сьогодні в Україні діють такі державні механізми управління територіальним економічним розвитком, як програми соціально-економічного розвитку, регулювання міжбюджетних відносин, а також підтримка інвестиційно-інноваційних регіональних проектів.

Проте зазначені механізми не є достатньо ефективними. Причинами цього можна виділити наступні:

-відсутність системного підходу при формуванні державної регіональної політики;

- недосконалість нормативно-правового регулювання регіонального економічного розвитку;

-неефективність діючої системи управління на регіональному та місцевому рівні;

-низька фінансова спроможність більшості територій країни;

- недостатній вплив системи формування місцевих бюджетів та трансфертів на економічний розвиток регіонів;

- недостатнє застосування інструментів стимулювання розвитку регіонів.