
- •Формування наук про місцеві фінанси
- •4. Сутність та функції місцевих фінансів
- •Становлення системи місцевих фінансів.
- •Система місцевих фінансів та їх роль в економічній системі держави.
- •5. Нормативно-правове регулювання місцевих фінансів.
- •7. Функції територіальної громади, її роль та правовий статус.
- •8. Система органів місцевого самоврядування.
- •9. Основні завдання органів місцевого самоврядування.
- •10.Повноваження органів місцевого самоврядування.
- •11.Роль місцевих фінансових органів в управлінні місцевими фінансами.
- •13. Роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.
- •14. Правові засади виконання місцевих бюджетів.
- •15. Джерела і склад доходів місцевих бюджетів.
- •16. Доходи місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
- •17. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
- •18. Бюджет розвитку місцевих бюджетів.
- •19. Запозичення до місцевих бюджетів
- •20. Аналіз виконання місцевих бюджетів за доходами.
- •21. Аналіз факторів, що впливають на доходи місцевих бюджетів.
- •22. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організацій.
- •23. Бюджетне регулювання, його цілі та методи
- •24. Визначення обсягів міжбюджетних трансфертів.
21. Аналіз факторів, що впливають на доходи місцевих бюджетів.
Рис.1.2. Фактори, що впливають на формування місцевих бюджетів
Крім цього, фактори впливу на державний бюджет можуть бути:
1. Об’єктивними, до яких прийнято відносити:
· традиції, специфіка розвитку на певному історичному етапі;
· характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил, які безпосередньо впливають на зміст бюджету;
· економічні особливості країни;
· природні особливості країни;
· соціальні особливості країни.
2. Суб’єктивними, до складу яких входять:
· тип держави;
· політика уряду у відповідний період;
· пріоритети розвитку;
· зовнішня та внутрішня економічна ситуація.
22. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організацій.
Основними складовими міжбюджетних відносин є: розмежування функцій і повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядування і на цій основі розподіл доходів і видатків між окремими видами бюджетів;— надання фінансової допомоги бюджетам тих територій, які мають недостатній податковий потенціал, т.б. здійснення бюджетного регулювання;забезпечення перерахування надлишкових коштів з бюджетів територій-донорів;здійснення фінансового вирівнювання як гарантії задоволення потреб населення усіх територіальних громад на однаковому рівні.
В збалансуванні бюджетів велике значення має бюджетне регулювання, яке полягає у наданні коштів з Державного бюджету України до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування доходів і видатків кожного бюджету. Частина доходів може передаватись у вигляді відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і обов'язкових платежів, які справляються на певній території або у вигляді дотацій і субвенцій.Найбільшого розповсюдження набув метод відсоткових відрахування від загальнодержавних податків і зборів. Сутність його полягає у наступному. Для цілей бюджетного регулювання всі доходи бюджетів поділяються на дві групи:1)закріплені, які повністю надходять у той чи інший бюджет;2) регулюючі, які діляться у певному співвідношенні між бюджетами різних рівнів.За місцевими бюджетами закріплені такі доходи:— місцеві податки і збори;— податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;— податок на промисел;— державне мито;— плата за торговий патент;— надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності;— кошти від муніципальних позик тощо.Отже, сьогодні в Україні складається ситуація штучної дотаційності бюджетів, викликана чинним порядком зарахування доходів до бюджетів різних рівнів. При цьому кошти, вилучені з місцевих бюджетів на першому етапі, потім частково повертаються назад у вигляді міжбюджетних трансфертів, зокрема дотацій вирівнювання. За такої політики підривається автономія місцевих бюджетів, які стають надмірно залежними від центральної влади. При цьому завжди існує ймовірність того, що частина запланованих трансфертів так і не буде профінансована.