
- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
Автоматична дія кулемету Калашнікова основана на використанні енергії порохових газів, які відводяться з каналу стволу до газової камори.
Надійність запирання каналу ствола під час пострілу здійснюється за рахунок обертання затвору праворуч, навколо його повздовжньої осі. При цьому бойові виступи затвору входять у зчеплення з бойовими упорами ствольної коробки.
Для здійснення пострілу необхідно відкрити кришку ствольної коробки та вкласти стрічку з патронами на основу приймача таким чином, щоб закраїни гільзи першого патрону увійшли за зачепи витягувача, закрити кришку ствольної коробки, зняти кулемет із запобіжника та енергійно відвести затворну раму у заднє положення до постановки її на бойовий взвід. При цьому витягувач вилучає перший патрон зі стрічки. Патрон подимає у гору важіль подачі. Після надходження патрону до гребня подачі він под тиском важеля подачі опускається до приймального вікна основи приймача. Затворна рама діє на ролик подавача, стискає повертаючо-бойову пружину та стає на бойовий взвод. Подовач переміщає стрічку ліворуч, поки наступний патрон не стане навпроти витягувача.
Після натискання спускового гачка затворна рама звільняється з шептала спускового важеля та під дією повертаючо-бойової пружини рухається вперед. При цьому затвор досилає патрон з приймального вікна основи приймача до патронника та запирає канал стволу. Витягувач своїми зачепами заходить за закраїни гільзи наступного патрону, а подавач, рухуючись праворуч заходить за наступну ланку стрічки. Бойок ударника виходить з отвору остова затвора та розбиває капсуль патрона. В результаті утворюється велика кількість порохових газів. Куля під тиском порохових газів починає рухатися по каналу ствола. При цьому частина порохових газів, які прямують за кулею, через отвір у каналі стволу потрапляють до газової камори, давлять на передню стінку газового поршню та відкидають газовий поршень з затворною рамою в заднє положення.
Під час руху затворної рами здійснюється відпирання каналу стволу. Затвор вилучає стріляну гільзу з патроннику та під час зустрічі з відбивачем викидає її зовні, витягувач вилучає наступний патрон зі стрічки. Після надходження патрону до гребня подачі він под тиском важеля подачі опускається до приймального вікна основи приймача. Затворна рама діє на ролик подавача, стискає повертаючо-бойову пружину та стає на бойовий взвод. Подовач переміщає стрічку ліворуч, поки наступний патрон не стане навпроти витягувача. Затворна рама в задньому положенні вдаряється у обмежувач затворної рами та під дією повертаючо-бойової пружини рухається вперед.
Якщо спусковий гачок натиснуто стрільба з кулемету продовжується поки у стрічці є патрони або натиснутий спусковий гачок.
У випадку, якщо спусковий гачок не натиснутий затворна рама становиться на бойовий взвод, зупиняючись на шепталі спускового важеля. Для здійснення наступного пострілу необхідно знову натиснути на спусковий гачок.
Неповне розбирання кулемету ПКМ:
1. Встановити кулемет на сошки.
2. Від’єднати коробку зі стрічкою від кулемета. перевірити наявність
3. Вилучити пенал із приладдям.
4. Від’єднати ланцюги шомполу.
5. Від’єднати повертаючо-бойову пружину із направляючим стрижнем.
6. Від’єднати затворну раму із затвором.
7. Від’єднати затвор від затворної рами.
8. Від’єднати ударник від остову затвору
9. Від’єднати ствол.
Збирання кулемету:
1. Приєднати ствол.
2. Приєднати ударник до затвору.
3. Приєднати затвор до затворної рами.
4. Приєднати затворну раму із затвором до ствольної коробки.
5. Приєднати повертаючо-бойову пружину із направляючим стрижнем.
6. Опустити основу приймача та закрити кришку ствольної коробки,
7. Приєднати ланцюги шомполу до ноги сошки.
9. Приєднати коробку з патронною стрічкою..
10. Скласти ноги сошки.
7,62-мм танковий кулемет ПКТ виготовлено на базі основних частин та механізмів 7,62-мм кулемету ПК та встановлюється на об’єктах БТОТ. Кулемет ПКТ призначено для ураження живої сили, вогневих засобів, легкої бойової техніки та інших засобів противника.
Кулемет ПКТ має деякі відмінності у конструкції основних частин та механізмів та складається з наступних основних частин:
1. Стволу .
2. Ствольної коробки із кришкою, основою приймача та прикладом.
3. Затворної рами із витягувачем та газовим поршнем.
4. Затвору.
5. Повертаючи-бойової пружини із направляючим стрижнем.
6. Трубки газового поршня.
7. Спускового механізму.
8. Електроспуску.
ТТХ кулемету ПКТ наведені у таблиці 2.
В наслідок встановлення електроспуску зазнав зміни спусковий механізм кулемету Спусковий механізм кулемету ПКТ зібрано у спусковій коробці та у корпусі електроспуску.
У спусковій коробці розміщені: 1. Шептало з пружиною та віссю. 2. Запобіжник з фіксатором та пружиною. 3. Коромисло та кулачок з осями .
У корпусі електроспуску розміщені: 1. Електромагніт. 2. Якір. 3. Штовхач. 4. Великий важіль з пружиною. 5. Малий важіль. 6. Спусковий важіль з пружиною. 7. Запобіжник спускового важеля з пружиною.
Порядок неповного розібрання та збирання кулемету ПКТ в цілому не відрізняється від порядку неповного розібрання та збирання кулемету ПКМ. Єдина відмінність у тому, що під час неповного розбирання необхідно після від’єднання ударника від затвору від’єднати електроспуск від ствольної коробки (для чого необхідно натиснути виколоткою на фіксатор електроспуску та подати його вгору), а під час збирання після неповного розбирання після приєднання стволу необхідно приєднати до ствольної коробки електроспуск. Крім того кулемет ПКТ не має магазину, сошки та прикладу.
Табл.. 2. Тактико-технічні характеристики кулеметів ПКМ та ПКТ
Характеристики |
Параметри |
|
ПКМ |
ПКТ |
|
Калібр стволу, мм |
7,62 |
7,62 |
Довжина стволу з полум’ягасником, мм |
677 |
666 |
Кількість нарізів, од. |
4 |
4 |
Вага кулемету, кг |
7,5 |
10,5 |
Довжина (ПКМ з відкинутим наплічником),мм |
1278 |
1098 |
Вага патрону, г |
21,8 |
21,8 |
Вага пулі зі сталевою серцевиною, г |
9,6 |
9,6 |
Бойова швідкострільність, постр./хвил. |
250 |
250 |
Початкова швидкість кулі, м/с |
825 |
855 |
Темп стрільби, постр./хвил. |
650 – 750 |
700 – 800 |
Прицільна відстань, м |
1500 |
1300 – 2000 |
Відстань прямого пострілу: |
|
|
- по грудній фігурі, м |
420 |
440 |
- по ростовій фігурі,м |
640 |
670 |
Убійна сила кулі, м |
3800 |
3800 |
Максимальна дальність польоту кулі, м |
3800 |
3800 |