- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
Насамперед — це 7,62-мм автомат Калашникова (АКМ). Він показав себе надійним у всіх відносинах зі зброєю. Його відрізняє висока влучність і точність стрілянини, порівняно невелика вага, невибагливість і простота в роботі. У той же час він не позбавлений деяких недоліків, основний з яких полягає у великій силі віддачі зброї при стрілянині чергами, що приводить до істотного розкиду куль.
У середині 70-х років йому на зміну прийшов АК-74 з меншим калібром (5,45 мм). Він ще надійніше і простіше в роботі, має більш високу точність і кучність стрілянини. Його малокаліберна куля, маючи високу початкову швидкість і велике поперечне навантаження, забезпечувала кращу настильність траєкторії, володіла гарною пробивною і забійною силою. Слабка віддача позитивно позначається на влучності стрілянини, особливо при веденні автоматичного вогню, а зменшення маси патрона дозволило збільшити боєкомплект, що носиться.
Автомат АКС-74У, що призначався головним чином для озброєння десантників, має наприклад короткий ствол. Саме розмір ствола значно знижує його бойові характеристики: дальність стрілянини зменшилася в два рази, а розкид куль помітно збільшився.
В даний час автомати Калашникова, крім Росії, випускають у Китаї, Польщі, Німеччині, Румунії, Болгарії, Угорщині, Югославії, Фінляндії, Єгипті, Північній Кореї і ряді інших країн. На вітчизняних збройових заводах збирають автомати нового покоління — насамперед АКМ-74 і його модифікації: АК-101 і АК-102 під натовський патрон калібру 5,56 мм, АК-103 і АК-104 під патрон 7,62 мм, АК-105 під патрон 5,45 мм і ряд інших. Усі названі зразки зберегли і поліпшили властивим автоматам Калашникова якості — високу прицільну дальність, зручність і простоту обслуговування і бойового застосування, високу надійність у бою.
Невелика частина мотострілків з 1963 року почала озброюватися 7,62-мм снайперською гвинтівкою Драгунова (СВД). Оснащена оптичним прицілом, вона дозволяє вести прицільний вогонь на дальності до 1300 м і являє собою серйозну небезпеку для розташованого в укриттях противника.
Як особисту зброю генералів, офіцерів, прапорщиків і деяких категорій сержантів і солдатів використовувався 9-мм пістолет Макарова (ПМ), що застосовується переважно для самозахисту. Прицільна дальність пістолета знаходилася в межах 50 м.
Групову стрілецьку зброю, що от уже протягом двох десятиліть знаходиться на озброєнні мотострілкових військ підрозділяють, як правило, на ручні, ротні і крупнокаліберні кулемети, а також різні гранатомети.
Звичайно, в локальних війнах і збройних конфліктах застосовувалися ручні кулемети 7,62-мм РПК і 5,45-мм РПК-74. Спочатку основним кулеметом вважався РПК, потім він був цілком замінений на зразок з меншим калібром. Причини цієї заміни були ті ж, що і для автоматів АКМ на АК-74.
Ручний 7,62-мм кулемет Калашникова модернізований (ПКМ), що знаходився на озброєнні мотострілкових підрозділів, був могутньою автоматичною стрілецькою зброєю, що дозволяла з високою точністю уражати одиночні і групові цілі на дальності до 1500 м. Однак порівняно велика вага кулемета зі спорядженою стрічкою на 100, 200 чи 300 патронів найчастіше не дозволяла вести прицільний вогонь з рук на ходу. Що стосується вогню з місця, то згодом до кулемета стали додаватися сошки чи спеціальні треножні верстати конструкції Степанова.
В окремих випадках для збільшення вогневої могутності мотострілецьких підрозділів їм додавались крупнокаліберні кулемети КПВТ, ДШК і НСВ (калібр 12,7 і 14,5 мм). Вони були здатні уражати не тільки відкрито розташовану живу силу противника, але і те, що знаходиться за укриттями легкого типу на дальності до 2000 м. Убійна дія кулі цих кулеметів — від 4500 до 6000 м, вага зі спорядженим магазином — від 46,8 кг (НСВ) до 161,5 кг (КПВТ).