2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості

Зовнішня балістика - наука, що вивчає рух кулі у повітрі, після припинення дії на неї порохових газів.

Вилетівши з каналу ствола під дією порохових газів, куля рухається по інерції. Граната, що має реактивний двигун, рухається по інерції після витікання газів з реактивного двигуна.

Траєкторією кулі називається крива лінія, яка описується центром ваги кулі у польоті.

Форма траєкторії залежить від величини кута узвишшя Зі збільшенням кута узвишшя висота траєкторії і повна горизонтальна дальність польоту кулі збільшуються, але це відбувається до відомої межі. За цією межею висоти траєкторії продовжує збільшуватися, а повна горизонтальна дальність починає зменшуватися, величина кута найбільшої дальності для куль різних видів озброєння, складає близько 35⁰.

Елементи траєкторії:

Горизонт зброї; Лінії - взвищення, кидання, прицілювання; Кути -взвищення, кидання, вильоту, прицілювання, зустрічі, падіння; Вершина траєкторії; Висота траєкторії; Перевищення траєкторії; Висхідна лінія траєкторія; Спадна лінія траєкторії; Дальності - наклонна, прицільна, таблична (повна горизонтальна), дальність стрільби; Точки - вильоту, падіння, прицілювання, зустрічі.

Властивості траєкторії:

• спадна лінія коротше і крутіше висхідної;

• кут падіння більше кута кидання;

• остаточна швидкість кулі менше початкової;

• найменша швидкість польоту кулі при стрільбі під великими кутами кидання - на спадній лінії траєкторії, а при стрільбі під невеликими кутами кидання - у точці падіння;

• час руху кулі по висхідній галузі менше, ніж по спадній;

Траєкторії, отримані при кутах узвишшя, менших кута найбільшої дальності, називаються настильними, а при більших - навісними.

Настильність траєкторії впливає на величину дальності прямого пострілу, та на величину простору що вражається, прикритого і мертвого простору.

3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання

Прямий постріл - постріл, при якому траєкторія не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на усьому своєму протязі.

Простір за укриттям, який кулею не вражається, від його гребеня до точки зустрічі, називається прикритим простором. Прикритий простір буде тим більше, чим більше висота укриття і чим настильніше траєкторія.

Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути вражена при даній траєкторії, називається мертвим простором. Мертвий простір буде тим більше чим більше висота укриття, менше висота цілі і настильніше траєкторія. Іншу частину прикритого простору, на якому ціль може бути вражена складає простір, що вражається.

Знання величини прикритого і мертвого простору дозволяє правильно використовувати укриття для захисту від вогню супротивника, а також вживати заходів для зменшення мертвих просторів шляхом вибору вогневих позицій і обстрілу цілі зі зброї з більш навісною траєкторією.

4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.

Влучний, уміло організований вогонь усіх видів зброї механізованих підрозділів у сполученні з вогнем доданих і підтримуючих вогневих засобів є основою досягнення успіху в бою.

Способи і види ведення вогню повинні передбачати нанесення противнику найбільшої поразки в найкоротший час і з найменшою витратою боєприпасів. Організація такого вогню потребує від командирів мотострілкових підрозділів, всього особового складу свідомого розуміння і твердого знання прийомів та правил стрільби з усіх видів зброї.

Для конкретних видів стрілецької зброї прийоми та правила стрільби наводяться у відповідних настановах зі стрілецької справи.

Розглянемо основні прийоми та правила стрільби із автомата.

Прийоми стрільби із автомата, що наводяться в настанові стосуються підготовки до стрільби, здійснення стрільби і припинення стрільби.

Підготовка стрільби включає прийняття положення для стрільби і заряджання автомата.

Стрільба може вестися із різних положень і з будь якого місця, звідки видно ціль або ділянку місцевості, на якій очікується поява противника.

Під час ведення вогню з місця у пішому порядку автоматник приймає положення для стрільби стоячи, з коліна і лежачи в залежності від умов місцевості та вогню противника. Під час руху автоматник може вести вогонь на ходу і з короткої зупинки.

Під час пересування на БТР, БМП, автомобілі, танку автоматник для ведення вогню приймає зручне для нього положення, дотримуючись правил безпеки.

Для заряджання автомата потрібно: приєднати споряджений магазин; зняти автомат з запобіжника; відвести затворну раму назад і відпустити її; поставити автомат на запобіжник, якщо не передбачається негайного відкриття вогню.

Здійснення стрільби включає установку прицілу і цілика, перевідника на потрібний вид вогню, прикладку, прицілювання, спускання курка і утримання автомата під час стрільби.

Припинення стрільби буває тимчасовим (автомат встановлюється на запобіжник) і повним (автомат встановлюється на запобіжник і розряджається).

При розряджанні автомата необхідно:

від’єднати магазин;

зняти автомат з запобіжника;

повільно відвести затворну раму назад, вийняти патрон з патронника і відпустити затворну раму;

натиснути спусковий гачок; поставити автомат на запобіжник; підібрати вийнятий із патронника патрон;

вийняти патрони із магазина і приєднати його до автомата.

У настанові розглядаються прийоми при стрільбі з опори та укриття (з-за дерева, кута будівлі, із окопу або траншеї), на ходу (на вскидку, з притиснутим до боку прикладом), з лиж, під час пересування (на БМП, БТР, автомобілі), по повітряних цілях. При цьому даються пояснення щодо положення автоматника при відкритті вогню, утримання автомата, установлення автомата в бійницю БМП і т. п.

В правилах стрільби викладаються положення щодо:

спостереження за полем бою і цілевказання;

вибору цілі, прицілу, точки прицілювання;

вибору моменту відкриття вогню;

ведення вогню, спостереження за його результатами і коректування;

стрільби по нерухомих цілях і цілях, що з’являються, що рухаються та по повітряних цілях;

стрільби в горах, в умовах обмеженої видимості, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження;

стрільби під час руху автоматника та з вертольоту.

Спостереження за полем бою ведеться з метою своєчасного виявлення розташування і дій противника. Крім того, у бою необхідно спостерігати за сигналами та знаками командира. Спостереження ведеться неозброєним оком у вказаному секторі обстрілу. При виявленні на полі бою цілі необхідно своєчасно доповісти командиру і правильно вказати її розташування. Цілі вказуються усною доповіддю або трасуючими кулями. Цілевказання трасуючими кулями здійснюється у напрямку цілі одною або двома короткими чергами.

Автоматник у бою веде вогонь, як правило, у складі відділення або взводу. Якщо йму ціль не вказана, то він вибирає її сам. У першу чергу необхідно вражати найбільш небезпечні і важливі цілі, наприклад обслуги кулеметів і гармат, командирів противника. Із двох рівних за важливістю цілей вибирають для обстрілу ближчу і найбільш уразливу.