- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
X. Основи та правила стрільби.
1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
Складовими частинами основ стрільби є відомості з внутрішньої, зовнішньої балістики і застосування теорії імовірностей до стрільби.
Внутрішня балістика - це наука, що займається вивченням процесів які відбуваються при пострілі і, особливо закони руху снаряда (кулі) у каналі ствола зброї. Крім того, внутрішня балістика поширюється на процеси, що відбуваються у двигунах порохових реактивних снарядів.
Постріл - викидання кулі (снаряда) з каналу ствола зброї енергією газів, що утворюються при згорянні порохового заряду
Явище пострілу включає:
- Вдар бойка по капсулю;
- Вибух ударного составу капсулю;
- Утворення полум’я і проникнення його до порохового заряду;
- Запалення основного порохового заряду;
- Створення високого тиску на: дно кулі; дно і стінки гільзи; стінки стволу; затвор;
- Рух кулі з міста;
- Врізання кулі у нарізи стволу;
- Рух кулі по нарізам каналу ствола з збільшенням швидкості;
- Викидання кулі зовні по напряму вісі каналу ствола;
- Рух зброї (ствола) назад від тиску газів на дно гільзи.
При пострілі визначають чотири послідовних періоди: попередній; перший (основний); другий; третій (післядії газів).
Попередній період - триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання кулі в нарізи ствола. В цей період на початку у стволі створюється тиск газів, необхідний для того, щоб зрушити кулю з місця і перебороти опір її оболонки в нарізи ствола. Цей тиск називається - форсування (250-500 Кг/см2) горіння порохового заряду в цей період відбувається в постійному об’ємі.
Перший (основний) період триває від початку руху кулі до моменту повного згоряння порохового заряду, цей період горіння порохового заряду відбувається у об’ємі, що швидко змінюється. Тиск газів швидко підвищується і досягає найбільшої величини (наприклад у стрілецької зброї під патрон зр. 1943 р. - 2800 кг/см2). Цей тиск називається максимальним тиском. Він створюється в стрілецькій зброї при проходженні кулею 4-6 см шляху. Потім унаслідок швидкого збільшення швидкості руху кулі об’єм за дулового простору збільшується швидше припливу нових газів і тиск починає падати. До кінця періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху кулі постійно зростає. Пороховий заряд цілком згоряє незадовго до того як куля вилетить з каналу ствола.
Другий період - триває від моменту повного згоряння порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. Збільшується швидкість руху кулі. Швидкість кулі в момент вильоту її з каналу ствола називається дулова швидкість вона трохи менше початкової швидкості.
У деяких видів стрілецької зброї, особливо короткоствольних, (наприклад, пістолет Макарова), другий період відсутній, тому що повного згоряння порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу фактично не відбувається.
Третій період (період наслідку газів) - триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на кулю. У ході цього періоду порохові гази, що вилітають з каналу зі швидкістю 1200-2000 м/с, діють на кулю і надають їй додаткову швидкість. Найбільшу швидкість куля (снаряд) досягає наприкінці третього періоду на віддаленні декількох десятків сантиметрів (5-10) від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на кулю буде урівноважено опором повітря.
У таблицях стрільби і тактико-технічних характеристик дається значення початкової швидкості. Початкова швидкість кулі - швидкість руху кулі у дулового зрізу ствола. За початкову швидкість приймається умовна швидкість, що трохи більше дулової і менше максимальної
Вивчення теорії внутрішньої балістики дає можливість впливати на такі характеристики зброї як знос та живучість каналу ствола, віддача.
Знос каналу ствола - це руйнування і винос металу з поверхні каналу ствола від теплового, хімічного і механічного впливу кулі (снаряда) і порохових газів
Під живучістю ствола розуміється його здатність витримати визначену кількість пострілів зі зброї до втрати їм балістичних якостей. Живучість хромованих стволів стрілецької зброї досягає 20-30 тис. пострілів.
Віддача (відкат) - це рух зброї назад (у гармат - відкатних частин) під дією сили віддачі в наслідок тиску порохових газів, що діють на кулю (снаряд).
Сполучення впливу вібрації ствола і віддачі зброї приводить до утворення кута між напрямком осі каналу ствола до пострілу і її напрямком у момент вильоту кулі з каналу ствола, що впливає на стрільбу кожного екземпляра зброї. Для перевірки величини цього впливу на стрілецьку зброю в військах проводять перевірку її бою і при необхідності приводять зброю до нормального бою.