
- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
Для здійснення пуску ракети обслуга переводить комплекс із похідного положення в бойове. Візуально і з допомогою приладу 9Ш119 оператор веде спостереження за вказаним сектором. Вибравши ціль оператор взводить механізм пуску, супроводжуючи ціль через візирний пристрій (центр малого кола 9Ш119) натискає на спусковий гачок проводить пуск при цьому електро імпульси подаються на електрозапальники джерел живлення.
В подальшому при виході на режим бортового джерела живлення спрацьовує електрозапальник аретира координатора. Бортове джерело живлення, друга наземна батарея блоку живлення наземної апаратури управління і координатор виходять на режим, спрацьовує електрозапальник піроболту передньої кришки контейнеру і наземної батареї. Кришка контейнеру відкривається, наземна батарея виходить на режим.
Після виходу наземної батареї на режим (через 0, 3 – 0, 8с після відкривання передньої кришки контейнеру) спрацьовує електрозапальник викидної ДУ. ВДУ спрацьовує і під дією газів ракета викидається з контейнеру з швидкістю не менше 64 м/с. В апаратурному відсіку спрацьовує замикач.
Подається напруга на електрозапальник двигунної установки. Запуск ДУ здійснюється на відстані 10 – 15 м від місця старту. В подальшому ракета рухається під дією реактивної сили працюючої ДУ.
Після вильоту ракети із контейнеру світове випромінювання лампи – фари потрапляє у вхідну зіницю оптико–механічного координатора наземної апаратури управління, збирається об'єктивом в фокальній площині, де розташований модулюючий диск. Промодульований диском світовий сигнал перетворюється в електричний сигнал фотодіодом, а з нього частотно– модульована напруга поступає в апаратурний блок наземної апаратури управління.
Апаратурний блок автоматично виробляє керуючу напругу по курсу і тангажу, пропорційну величині лінійного відхилення ракети від лінії візування. Далі формуються сигнали керування в вигляді прямокутних ступінчатих імпульсів, які по дротяній лінії зв'язку поступають на вхід приймача блоку керування ракети.
На вході приймача керуючі сигнали поділяються по каналам курсу і тангажу. Потім за допомогою датчика гіроскопічного координатора сигнали розподіляються по вихіднім каскадам приймача в залежності від кутового положення ракети. З вихідних каскадів керуючі сигнали, підсилені по потужності, поступають на обмотки електромагнітів блоку рульового приводу, аеродинамічні рулі якого, відхиляючись від свого середнього положення, створюють управляючий момент, який зміщує ракету до лінії візування і утримує її біля неї.
При зустрічі ракети з ціллю ковпак блоку рульового приводу і контакт, який знаходиться в ньому стикаються, замикається електричне коло електродетонатору. Кумулятивний заряд підривається, кумулятивний струм заряду пропалює броню та уражає ціль.
Основні ТТХ ПТРК
№ п/п |
Найменування характеристик |
„Метис” |
„Фагот” |
„Конкурс” |
1 |
Дальність стрільби, м |
40-1000 |
75-2500 |
75-4000 |
2 |
Бронебійність під кутом 90 град, мм |
500-550 |
400-460 |
460-500 |
3 |
Скорострільність, постріл/хв |
3 |
3 |
3 |
4 |
Час приведення в бойове положення |
12 |
60 |
25 |
5 |
Обслуга, чол |
2 |
3 |
2 |
6 |
Тип ракети |
9М115 |
9М111 |
9М113/9М111 |
7 |
Боєкомплект ракет, шт |
4 |
8 |
15/20 |
8 |
Маса ракети з ТПК, кг |
6,3 |
13 |
25,3 |
9 |
Довжина ТПК, мм |
784 |
1098 |
1260 |
10 |
Калібр ракети, мм |
93 |
120 |
120 |
11 |
Макс. швидкість польоту ракети, м/с |
223 |
240 |
240 |
12 |
Тип пускової установки, БМ |
9П151 |
9П135 |
9П148/9П135 |
13 |
Маса пускової установки, кг |
10 |
22 |
7000/22 |
14 |
Кути наведення ПУ гориз/ верт площині, град |
-...+ 30/ -..+5 |
360/ -5...+20 |
110/ -5...+20 |