- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
Протитанкова ракета разом з пусковою установкою і спеціальною апаратурою називаються протитанковим ракетним комплексом (ПТРК). Він включає бойові та забезпечуючи засоби. До бойових засобів ПТРК відносяться протитанкова керована ракета (ПТКР), пускова установка з апаратурою, яка призначається для підготовки і пуску ракети. До забезпечуючи засобів входять контрольно-перевірочна апаратура та тренажери.
Розробка перших вітчизняних ПТРК в СРСР почалася в 50-х роках, так як артилерійські протитанкові боєприпаси мали велике розсіювання, невеликі дальності ураження і одночасно недостатню бронепробиваємість.
За місцем розташування ПТРК поділяються на переносні, ті що перевозяться (встановлюються на рухомих засобах), та ті що можуть і перевозитися і переноситися. До переносних відносяться ПТРК „Метис”, „Фагот”. ПТРК „Конкурс” може бути і переносним (пускова установка) і таким що перевозиться (бойова машина 9П148 на БРДМ-2). Перевізно-переносні ПТРК встановлюються на засобах рухомості але можуть при необхідності застосовуватися як переносні.
Переносні ПТРК застосовуються для протитанкової оборони механізованих підрозділів, ті що перевозяться – механізованих частин, з’єднань .
В залежності від типу системи, яка використовується для керування ракетою ПТРК поділяються на три покоління.
ПТРК першого покоління мали ручну систему керування ракетою, при якій оператор-навідник з допомогою прицілу стежив одночасно за ракетою і ціллю, вручну виробляв команди управління, які по проводах передавалися на ракету. Головним недоліком цієї системи було те що потребувало великого досвіду і натренованості оператора-навідника і неможливість підвищення швидкості ракети. До першого покоління ПТРК відноситься „Малютка”.
ПТРК другого покоління „Фагот”, „Конкурс”, „Метис” мають напівавтоматичну систему наведення, за допомогою якої оператор-навідник через оптичний приціл стежить за ціллю, а стеження за ракетою та вироблення команд керування здійснюється автоматично наземною апаратурою управління. Передача команд керування на ракету здійснюється по проводах з оборотнім зв’язком по світлу трасера („Метис”), лампи-фари („Фагот”). Ракета розміщується у транспортно-пусковому контейнері (ТПК) і готова до застосування. Використання ТПК спрощує розміщення ракети на різних носіях, покращує її зберігання і боєготовність. Зарубіжні аналоги ПТРК 2-го покоління - „Мілан”, „Хот”.
В ПТРК третього покоління використовується ракети з самонаведенням (з головкою самонаведення). Оператор-навідник прицілюється по цілі, захоплює її на автоматичне супроводження і здійснює пуск ракети. Головка самонаведення (ГСН) ракети в автономному режимі виробляє команди керування і наводиться на ціль. До ПТРК третього покоління відноситься переносний ПТРК армії США „Джавалін”. На озброєнні наших Збройних сил ПТРК 3-го покоління поки що немає.
1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
Переносний протитанковий ракетний комплекс «Метис» 9К115 із протитанковою керованою ракетою 9М115 був прийнятий на озброєння у 1978 р. Він призначений для ураження візуально видимих нерухомих та рухомих броньованих цілей на дальностях до 1000 м. ПТРК знаходиться на озброєнні механізованих рот на БТР. ТТХ ПТРК „Метис” наведены в табл. 1
До складу бойових засобів комплексу входять:
ракети 9М115 в транспортно-пускових контейнерах;
переносна пускова установка 9П151 з апаратурою управлення та механізмом пуску на станку.
До забезпечуючихих засобів належать ЗІП, контрольно перевірочна машина КПМ 9В871, тренажер 9Ф640.
Ракета 9М115 скомпонована за аеродинамічною схемою «утка» з розташуванням аеродинамічних рулів і кермового приводу перед кумулятивною бойовою частиною і маршовим двигуном. Аеродинамічні рули розташовуються в одній площині, а просторове наведення при одно канальній побудові системи керування забезпечується за рахунок обертання ракети відносно подовжньої осі. На ній застосовані трапецієподібні крила (при зборці ракети вони без залишкових деформацій згортаються навколо корпусу ракети і до старту знаходяться в такому положенні). Після виходу з транспортно-пускового контейнера крила розпрямляються під дією сил пружності. На «Метисі» установлені всього три, а не чотири консолі крила. Для викидання ракети з транспортно-пускового контейнера використовується стартовий двигун, навколо якого розміщується котушка дротяної лінії керування.
«Метис» оснащений трасером, установленим на закінцівці однієї з консолей крила. При польоті трасер рухається по спіралі. У результаті наземна апаратура одержує інформацію про кутове положення ракети, що дозволяє відповідним чином корегувати команди, що видаються по дротяній лінії зв'язку на органи керування ракетою.
Пускова установка 9П151 включає станок 9П152, на якому розміщується наземна апаратура управління з прибором наведення (візиром) 9С816. На станок встановлюється транспортно-пусковий контейнер з ракетою, який наводиться по горизонту і вертикалі на вибрану ціль. Наземна апаратура забезпечує захват цілі, її супроводження і вироблення команд керування ракетою, які по дротяній лінії передаються на ракету.
Обслуга комплексу складався з двох чоловік, один із яких переносить в’юк №1 масою 17 кг із пусковою установкою й одним ТПК з ракетою, а інший — в’юк № 2 з трьома ТПК з ракетами масою 19,4 кг.