
- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
Ручна кумулятивна граната РКГ‑3 призначена для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бронетранспортерами, бойовими машинами піхоти та іншою броньованою технікою противника, а також для руйнування оборонних споруд противника.
Граната РКГ‑3 є гранатою направленої дії. При влученні в ціль граната миттєво вибухає, струмінь газів високої щільності і температури пробиває броню сучасних танків та інші перепони.
РКГ-3 складається з корпусу, рукоятки, розривного заряду і запалу. В корпус гранати вставляється запал і на нього нагвинчується рукоятка. В корпусі розміщується розривний заряд (основний і додатковий), кумулятивна лійка.
Рукоятка служить для зручності метання гранати і приведення в дію ударного механізму. Вона складається з корпусу, рухомої муфти з пружиною, відкидної планки, відкидного ковпака з планкою і запобіжної чеки з кільцем. В рукоятці розміщуються ударний механізм, стабілізатор і запобіжний пристрій.
Ударний механізм призначений для запалювання капсуля-детонатора запалу. Основними елементами механізму є ударник з бойовою пружиною і інерційним вантажем, запобіжні кульки і контр запобіжна пружина. Контр запобіжна пружина не дозволяє в період польоту гранати зміщуватися інерційному вантажу.
Стабілізатор призначений для надання гранаті направленого польоту дном корпусу вперед. Він представляє собою тканевий корпус розтягнутий при польоті чотирма дротяними пір′ями.
Запобіжний пристрій включає чотири запобіжника, які забезпечують безпеку при поводженні з гранатою та в польоті:
запобіжна чека з′єднує рухому муфту з відкидною планкою і забезпечує безпеку при поводженні з гранатою. Вимикається перед метанням гранати;
планка відкидного ковпака з кулькою рухомою муфтою та пружиною забезпечує безпеку при випадковому падінні гранати коли чека висмикнута. Запобіжник вимикається в момент метання гранати;
стержень з ковпачком, пружиною, трубки, кульки забезпечує безпеку гранати після метання при випадковому ударі о перешкоду, яка розміщена ближче 1 м від гранатометника. Запобіжник вимикається стабілізатором після його розкриття при польоті гранати;
контр запобіжна пружина забезпечує безпеку гранати при польоті, утримуючи інерційний вантажик від пересування.
Запал гранати миттєвої дії призначений для підриву розривного заряду.
Для метання гранати необхідно взяти її за рукоятку у руку, висмикнути запобіжну чеку та метнути у ціль. При висмикуванні чеки рухома муфта і відкидна планка роз′єднуються. При замахуванні для метання корпус гранати разом рухомою муфтою відходять від рукоятки, стискається пружина рухомої муфти і вивільнюється шарик і пружинний кінець відкидної планки.
Після відокремлення гранати від руки корпус рукоятки під дією пружини рухомої муфти просувається до корпусу гранати і займає попереднє (до метання) положення. Відкидний ковпак під дією своєї пружини відходить назад від рукоятки, повертає відкидну планку і вивільнившись від зчеплення з нею, від’єднується від рукоятки.
Пружина стабілізатору виштовхує з рукоятки стабілізатор, який під дією дротяних пір’їв і сили опору повітря розкривається і витягує рухому трубку, при цьому звільнюються шарики третього запобіжника, що утримують стержень. Сержень під дією своєї пружини виходить з ударника (спрацював третій запобіжник) і визволяє великі шарики, які звільняють і корпус ударника. Просуванню уперед інерційного грузика і корпуса ударника перешкоджає контрзапобіжна пружина і тертя. Малі шарики, що знаходяться у стінках ударника, не дозволяють просуватися ударнику уперед.
При зустрічі з ціллю, у момент удару корпусу гранати о перепону, контрзапобіжна пружина під дією інерційного грузика стискається, а корпус ударника просувається уперед до тих пір, поки малі шарики не звілнять ударник. Ударник під дією пружини просувається уперед та наколює капсуль – детонатор запалу основного заряду він спалахує і спричиняє миттєвий вибух гранати.