- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
Недоліком ручних гранат РГД-5, РГ-42 і Ф-1, виявленим в ході локальних війн було значний час підриву від моменту їх кидання. Це дозволяло противнику, який помітив кинуту гранату сховатися в укритті від осколків. В гористій місцевості, коли метальник знаходиться на схилі нижче цілі то є загроза самопоразки за рахунок скочування вниз гранати.
Для усунення цього недоліку були розроблені і прийняті на озброєння гранати РГН і РГО, які підривалися при попаданні їх в ціль (перешкоду). Такого ефекту удалося досягти за рахунок застосування в гранатах ударно-дистанційного запалу. Ручні гранати РГН і РГО складаються із гранати без запалу та уніфікованого для обох гранат ударно-дистанційного запалу (УДЗ).
РГН (ручна граната наступальна) призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН без запалу складається з корпусу і вибухової речовини. Корпус призначений для розміщення в ньому вибухової речовини і утворення під час вибуху до 220 – 300 осколків середньою вагою 0,42 г з початковою швидкістю розльоту 700 м/с. Корпус складається з верхньої і нижньої частин (півсфер) з алюмінієвого сплаву. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 24 м.
РГО (ручна граната оборонна) призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою. Корпус РГО для збільшення кількості осколків крім двох зовнішніх полу сфер має внутрішні півсфери виготовлені із сталі. Нижня зовнішня пів сфера оборонної гранати має насічку для зручності розрізнення гранат за призначенням. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на 670 – 700 осколків вагою 0,46 г, які розлітаються з початковою швидкістю 1200 м/с і уражають живу силу в радіусі до 150 м.
Ударно-дистанційний запал гранат РГН, РГО призначений для підриву вибухової речовини при ударі гранати о перешкоду. У випадку неспрацювання по перепоні запал спрацьовує через 3,2—4,2 с і граната самоліквідується.
Ударно-дистанційний запал (УДЗ) складається із прокольно-запобіжного механізму, датчику цілі, дистанційного пристрою, механізму дальнього взведення, детонатора.
Прокольно-запобіжнй механізм забезпечує безпеку запалу в службовому використанні та проколювання капсуля-запальника після метання гранати.
Механізм дальнього взведення служить для взведення запалу через 1 – 1,8 с з моменту метання.
Датчик цілі забезпечує спрацювання запалу при ударі гранати о перешкоду під дією інерційного вантажу.
Дистанційний пристрій забезпечує підрив детонатора через 3,2 – 4,2 с з моменту метання гранати за рахунок вигорання уповільнювача.
В момент кидання при звільненні важеля під дією пружини ударник вдаряє жалом в капсуль-запалювач, який викликає запалювання піротехнічних сумішей і піротехнічного уповільнювача. Піротехнічні суміші швидко згоряють, і стопори механізму дальнього взведення під дією пружин переміщаються та звільнюють движок механізму дальнього взведення, який під дією пружини подає капсуль-запалювач під жало інерційного пристрою (датчика цілі). При зустрічі з перепоною вантаж долає опір пружини, і жало викликає спрацювання капсуля-запалювача, при цьому спрацьовує капсуль-детонатор і відбувається вибух розривного заряду гранати.
У випадку неспрацювання по перепоні датчика цілі після вигоряння піротехнічного уповільнювача через 3,2—4,2 секунди спрацьовує капсуль-детонатор і граната підривається.