Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник для студентів ВП.doc
Скачиваний:
154
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
520.19 Кб
Скачать

VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.

У локальних війнах і збройних конфліктах, особливо в умовах міста, досить широко застосовувалися ручні протитанкові гранатомети РПГ-7 (знаходяться на озброєнні більше ніж у 40 арміях світу) і РПГ-7Д (десантний). У "відповідь" на оснащення сучасних танків динамічним захистом, у 1987 році до РПГ-7 вперше у світі був розроблений постріл ПГ-7ВР із тандемною бойовою частиною (як відомо, уперше динамічний захист танків застосували ізраїльтяни у війні 1973 року, завдяки чому втрати їхніх танків від гранатометів були зведені до нуля) Незабаром у війська надійшли постріли з термобаричеською бойовою частиною ТБГ-7В, що фактично перетворило РПГ-7 у штурмову гармату. Різко зросла його ефективність при веденні боїв у горах, місті, на пересічній місцевості, оскільки термобарична головна частина має могутню фугасну й осколкову дію. У порівнянні з тротилом ефективність боєприпасів зросли більше ніж у два рази.

Внаслідок невеликої ваги ручні гранатомети дуже зручні при веденні бойових дій. Вони дозволяли уражати цілі противника на дальності до 330 м при бойовій скорострільності 4 — 6 пострілів на хвилину Гранатомети широко використовувалися бойовиками в Грозному, що в остаточному підсумку привело до великих утрат бронетанкової техніки федеральних військ.

Практично паралельно зі створенням РПГ-7 був прийнятий на озброєння станковий протитанковий гранатомет СГМ-9 (в послідуючому — СПГ-9М). Важив він 55 кг при дальності стрілянини до 1200 м і замінив батальйонну протитанкову гармату. Надалі на його базі було розроблена гармата "Грім" для оснащення БМП-1.

На основі досвіду застосування гранатометів продовжили науково-технічні розробки і незабаром надійшла на озброєння реактивна протитанкова граната РПГР-18 "Муха". Майже одночасно були створені гранати РПГР-22, РПГР-26 і РПГР-27. Вони характеризувалися невеликою вагою (у межах 3 кг) і здатністю вразити майже будь-який сучасний бронеоб'єкт. "Мухи" та їм подібні гранати стали основних засобом ураження російських танків у Чечні. Ними також ефективно уражалися і чеченські об'єкти.

В останні роки розроблений новий гранатомет РПГ-29, у якого підвищені точність і дальність стрілянини. Його передбачається оснастити універсальним верстатом і приладами керування вогнем включаючи лазерний далекомір.

1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7

40-мм протитанковий гранатомет РПГ-7 призначений для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бойовими машинами піхоти, бронетранспортерами та іншою броньованою технікою противника. Крім того гранатомет може бути використаний для боротьби з живою силою противника, яка знаходиться за легкими укриттями та спорудженнями міського типу. При стрільбі РПГ-7 обслуговується гранатометником і його помічником.

ТТХ РПГ-7

  • Калібр гранатомета, мм - 40;

  • Калібр гранати по головній частині, мм - 85;

  • Прицільна дальність стрільби, м – 500;

  • Дальність прямого пострілу по цілі висотою 2 м, м - 330

  • Бронебійність, мм –

  • Бойова скорострільність, постр/хв. – 4...6 ;

  • Початкова швидкість гранати, м/с – 140;

  • Відстань взведення підривника, м – 2,5...18;

  • Час самоліквідації гранати, с – 4...6;

  • Довжина РПГ, мм - 955

  • Вага гранатомета, кг – 6,3;

  • Вага гранати з пороховим зарядом, кг – 2,2;

Гранатомет складається з:

  • стволу з механічним відкритим прицілом;

  • ударно-спускового механізму;

  • бойкового механізму;

  • оптичного прицілу.

Боєприпасами до РПГ-7 являються постріли ПГ-7В (ПГ-7ВМ) з надкаліберною гранатою кумулятивної дії.

Крім того в комплект РПГ-7 входять запасні частини, інструмент і приладдя (ЗІП). Приладдя включає:

  • сумку для перенесення 3-х гранат вагою 9,3 кг (переноситься помічником гранатометника);

  • сумку для перенесення 2-х гранат і ЗІП вагою 7,8 кг (переноситься гранатометником);

  • шомпол;

  • стебло з шайбою для усунення з каналу ствола решток гілзи порохового заряду.

Призначення основних частин і механізмів РПГ.

Ствол з механічним прицілом призначені для направлення польоту гранати та відведення порохових газів під час пострілу. Канал стволу гладкий, відкритий з обох сторін. Ствол гранатомету складається з труби та патрубку.

Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового взводу, нанесення удару по бойку та постановки гранатомету на запобіжник.

Бойковий механізм призначено для розбиття капсуля-запалювача гранати.

Прицільний пристрій призначений для наведення РПГ при стрільбі на різні відстані в різних умовах. Він включає оптичний приціл ПГО-7 (основний приціл) і механічний (прямий) приціл, який використовується коли неможливо використування оптичного прицілу.

На сітці оптичного прицілу нанесені три шкали:

  • прицілу ( з відмітками дальності 2,3,4,5 помноженими на 100 м);

  • бокових поправок ( з відмітками 1,2,3,4,5);

  • дальномірна для цілі висотою 2,7 мз позначками дальності 2,4,6,8,10 помноженими на 100 м);

Для вивірки прицілу у верхній частині над шкалою прицілювання є перехрестя.

Прицільна планка механічного прицілу має вікно і шкалу з поділками 2,3,4,5 ( далність стрільби в сотнях метрів). Для стрільби при мінусовій температурі повітря використовується основна мушка, додаткова мушка – при плюсовій температурі. Додаткова мушка у вертикальній площині вище основної.

Постріл ПГ-7В складається із протитанкової гранати і порохового заряду. До гранати входять: головна частина з вибухівкою; вибухівник; реактивний двигун; пороховий заряд з стабілізатором.

Принцип дії гранатомета при пострілі. Від удару бойка по капсулю-запальнику гранати запалюється пороховий заряд, гази порохового заряду надають гранаті обертального руху і викидають її з каналу ствола. На гранаті відкриваються крила стабілізатора, взводиться на дальності 2,5...18 м від гранатомета вибухівник, на безпечній дальності запалюється пороховий заряд реактивного двигуна, збільшується швидкість польоту гранати і після відпрацювання реактивного двигуна вона летить до цілі по інерції. При зустрічі гранати з ціллю стискується п′єзоелемент вибухівника, виникає електрострум, вибухає електродетонатор вибухівника а потім заряд гранати, утворюється кумулятивний струмінь, який пробиває броню і вражає живу силу. Якщо граната не зустрінеться з ціллю (перепоною), тоді через 4-6 с спрацьовує самоліквідатор і граната розривається.