
- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
У локальних війнах і збройних конфліктах, особливо в умовах міста, досить широко застосовувалися ручні протитанкові гранатомети РПГ-7 (знаходяться на озброєнні більше ніж у 40 арміях світу) і РПГ-7Д (десантний). У "відповідь" на оснащення сучасних танків динамічним захистом, у 1987 році до РПГ-7 вперше у світі був розроблений постріл ПГ-7ВР із тандемною бойовою частиною (як відомо, уперше динамічний захист танків застосували ізраїльтяни у війні 1973 року, завдяки чому втрати їхніх танків від гранатометів були зведені до нуля) Незабаром у війська надійшли постріли з термобаричеською бойовою частиною ТБГ-7В, що фактично перетворило РПГ-7 у штурмову гармату. Різко зросла його ефективність при веденні боїв у горах, місті, на пересічній місцевості, оскільки термобарична головна частина має могутню фугасну й осколкову дію. У порівнянні з тротилом ефективність боєприпасів зросли більше ніж у два рази.
Внаслідок невеликої ваги ручні гранатомети дуже зручні при веденні бойових дій. Вони дозволяли уражати цілі противника на дальності до 330 м при бойовій скорострільності 4 — 6 пострілів на хвилину Гранатомети широко використовувалися бойовиками в Грозному, що в остаточному підсумку привело до великих утрат бронетанкової техніки федеральних військ.
Практично паралельно зі створенням РПГ-7 був прийнятий на озброєння станковий протитанковий гранатомет СГМ-9 (в послідуючому — СПГ-9М). Важив він 55 кг при дальності стрілянини до 1200 м і замінив батальйонну протитанкову гармату. Надалі на його базі було розроблена гармата "Грім" для оснащення БМП-1.
На основі досвіду застосування гранатометів продовжили науково-технічні розробки і незабаром надійшла на озброєння реактивна протитанкова граната РПГР-18 "Муха". Майже одночасно були створені гранати РПГР-22, РПГР-26 і РПГР-27. Вони характеризувалися невеликою вагою (у межах 3 кг) і здатністю вразити майже будь-який сучасний бронеоб'єкт. "Мухи" та їм подібні гранати стали основних засобом ураження російських танків у Чечні. Ними також ефективно уражалися і чеченські об'єкти.
В останні роки розроблений новий гранатомет РПГ-29, у якого підвищені точність і дальність стрілянини. Його передбачається оснастити універсальним верстатом і приладами керування вогнем включаючи лазерний далекомір.
1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
40-мм протитанковий гранатомет РПГ-7 призначений для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бойовими машинами піхоти, бронетранспортерами та іншою броньованою технікою противника. Крім того гранатомет може бути використаний для боротьби з живою силою противника, яка знаходиться за легкими укриттями та спорудженнями міського типу. При стрільбі РПГ-7 обслуговується гранатометником і його помічником.
ТТХ РПГ-7
Калібр гранатомета, мм - 40;
Калібр гранати по головній частині, мм - 85;
Прицільна дальність стрільби, м – 500;
Дальність прямого пострілу по цілі висотою 2 м, м - 330
Бронебійність, мм –
Бойова скорострільність, постр/хв. – 4...6 ;
Початкова швидкість гранати, м/с – 140;
Відстань взведення підривника, м – 2,5...18;
Час самоліквідації гранати, с – 4...6;
Довжина РПГ, мм - 955
Вага гранатомета, кг – 6,3;
Вага гранати з пороховим зарядом, кг – 2,2;
Гранатомет складається з:
стволу з механічним відкритим прицілом;
ударно-спускового механізму;
бойкового механізму;
оптичного прицілу.
Боєприпасами до РПГ-7 являються постріли ПГ-7В (ПГ-7ВМ) з надкаліберною гранатою кумулятивної дії.
Крім того в комплект РПГ-7 входять запасні частини, інструмент і приладдя (ЗІП). Приладдя включає:
сумку для перенесення 3-х гранат вагою 9,3 кг (переноситься помічником гранатометника);
сумку для перенесення 2-х гранат і ЗІП вагою 7,8 кг (переноситься гранатометником);
шомпол;
стебло з шайбою для усунення з каналу ствола решток гілзи порохового заряду.
Призначення основних частин і механізмів РПГ.
Ствол з механічним прицілом призначені для направлення польоту гранати та відведення порохових газів під час пострілу. Канал стволу гладкий, відкритий з обох сторін. Ствол гранатомету складається з труби та патрубку.
Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового взводу, нанесення удару по бойку та постановки гранатомету на запобіжник.
Бойковий механізм призначено для розбиття капсуля-запалювача гранати.
Прицільний пристрій призначений для наведення РПГ при стрільбі на різні відстані в різних умовах. Він включає оптичний приціл ПГО-7 (основний приціл) і механічний (прямий) приціл, який використовується коли неможливо використування оптичного прицілу.
На сітці оптичного прицілу нанесені три шкали:
прицілу ( з відмітками дальності 2,3,4,5 помноженими на 100 м);
бокових поправок ( з відмітками 1,2,3,4,5);
дальномірна для цілі висотою 2,7 мз позначками дальності 2,4,6,8,10 помноженими на 100 м);
Для вивірки прицілу у верхній частині над шкалою прицілювання є перехрестя.
Прицільна планка механічного прицілу має вікно і шкалу з поділками 2,3,4,5 ( далність стрільби в сотнях метрів). Для стрільби при мінусовій температурі повітря використовується основна мушка, додаткова мушка – при плюсовій температурі. Додаткова мушка у вертикальній площині вище основної.
Постріл ПГ-7В складається із протитанкової гранати і порохового заряду. До гранати входять: головна частина з вибухівкою; вибухівник; реактивний двигун; пороховий заряд з стабілізатором.
Принцип дії гранатомета при пострілі. Від удару бойка по капсулю-запальнику гранати запалюється пороховий заряд, гази порохового заряду надають гранаті обертального руху і викидають її з каналу ствола. На гранаті відкриваються крила стабілізатора, взводиться на дальності 2,5...18 м від гранатомета вибухівник, на безпечній дальності запалюється пороховий заряд реактивного двигуна, збільшується швидкість польоту гранати і після відпрацювання реактивного двигуна вона летить до цілі по інерції. При зустрічі гранати з ціллю стискується п′єзоелемент вибухівника, виникає електрострум, вибухає електродетонатор вибухівника а потім заряд гранати, утворюється кумулятивний струмінь, який пробиває броню і вражає живу силу. Якщо граната не зустрінеться з ціллю (перепоною), тоді через 4-6 с спрацьовує самоліквідатор і граната розривається.