
- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою виконуються стріляниною патронами зі звичайною кулею. Патрони повинні бути однієї партії. Дальність стрілянини 100 м, приціл 3, цілина 0. Положення для стрілянини — лежачи із сошки.
Стрілянина ведеться по перевірочній чи мішені чорному прямокутнику розміром 35 см по висоті і 25 см по ширині, укріпленим на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Точкою прицілювання служить середина нижнього краю перевірочної мішені чи чорного прямокутника; вона повинна знаходитися приблизно на рівні ока стріляючого. На чорному прямокутнику на відстані 25 см над точкою прицілювання по стрімкій лінії відзначається чи крейдою кольоровим олівцем нормальне положення середньої точки влучення (СТП). Ця точка м(центр кола на перевірочній мішені) є контрольної (КТ).
Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою виконуються спочатку стріляниною одиночними пострілами, а потім автоматичним вогнем.
Для перевірки бою одиночними пострілами стріляючий робить 4 постріли, ретельно й одноманітно прицілюючи під середину нижнього краю перевірочної чи мішені чорного прямокутника. По закінченні стрілянини офіцер, що керує перевіркою бою, оглядає мішень і по розташуванню пробоїн визначає купчастість бою і положення середньої точки влучення. Солдатам і сержантам, що роблять стрілянину, оглядати мішені не дозволяється.
Купчастість бою визнається нормальної, якщо всі чотири чи пробоїни три (при одній що відірвалася) вміщаються в коло діаметром 15 см. Якщо купчастість розташування пробоїн не задовольняє цій вимозі, то стрілянина повторюється. При повторному незадовільному результаті стрілянини кулемет відправити в ремонтну майстерню для усунення причин розкиду куль.
Рис. 2. Визначення середньої точки влучення: а, б - по чотирьом пробоїнам; в - по трьом пробоїнам; г-при - стрілянині автоматичним вогнем; д — визначення пробоїни, що відірвалася
Якщо купчастість розташування пробоїн буде визнана нормальною, то командир визначає середню точку влучення і її положення щодо контрольної точки.
Визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах проводиться аналогычно як для автомата
При нормальному бої кулемета середня точка влучення повинна збігатися з контрольною чи точкою відхилятися від її в будь-якому напрямку не більше ніж на 5 см, тобто не виходити за межі малого кола на перевірочній мішені. Кулемет, бій якого при перевірці виявиться ненормальним, приводиться до нормального бою згідно.
Після перевірки бою кулемета одиночними пострілами виконується перевірка бою автоматичним вогнем. Для цього кулеметник робить автоматичним вогнем 2—3 черги, витрачаючи вісім патронів, ретельно прицілюючи під середину нижнього краю перевірочної чи мішені чорного прямокутника й уточнюючи наведення кулемета після кожної черги.
Бій кулемета визнається нормальним, якщо не менш шести пробоїн з восьми вміщається в коло діаметром 20 см і середня точка влучення при цьому відхиляється від контрольної не більше ніж на 5 см у будь-яку сторону, тобто не виходить за межі малого кола на перевірочній мішені.
Середня точка влучення при стрілянині автоматичним вогнем визначається в такий спосіб:
—зверху чи знизу відраховується половина пробоїн і відокремлюється чи крейдою кольоровим олівцем горизонтальною лінією;
— таким же порядком відраховується половина пробоїн праворуч чи ліворуч і відокремлюється вертикальною лінією.
Точка перетинання горизонтальної і вертикальної ліній визначить положення середньої точки влучення.
Купчастість бою при автоматичній стрілянині залежить не тільки від стану кулемета але і від стріляючого. Тому в сумнівних випадках при незадовільній купчастості бою стрілянину варто повторити з залученням більш досвідченого кулеметника.
Кулемет, бій якого при перевірці виявиться ненормальним, приводиться до нормального бою автоматичним вогнем згідно.
Приведення до нормального бою
Якщо при стрілянині одиночними пострілами середня точка улучення відхилилася від контрольної в яку-небудь сторону більш ніж на 5 см, то відповідно до цього виконується зміна положення мушки.
Якщо середня точка влучення нижче контрольної, мушку треба угвинтити, якщо вище-вигвинтити. Якщо середня точка влучення лівіше контрольної точки, полозок мушки пересунути вліво, якщо правіше — вправо.
При переміщенні мушки убік на 1 мм середня точка влучення при стрілянині на 100 м - зміщається на 18 см. Один повний оборот мушки переміщає середню точку влучення по висоті при стрілянині на 100 м на 14 см.
Правильність переміщення мушки перевіряється повторною стріляниною.
Якщо при автоматичній стрілянині середня точка улучення відхилилася від контрольної більш ніж на 5 см, то після огляду кулемета і перевірки його установки стрілянину варто повторити. Якщо в результаті повторної стрілянини середня точка улучення усе-таки відхиляється більш ніж на 5 см, то треба змінити положення мушки. Після зміни положення мушки стрілянина повторюється.
Якщо кулемет не удасться привести до нормального бою автоматичним вогнем, то він направляється в ремонтну майстерню для огляду і ремонту.
Після приведення кулемета до нормального бою стара риска на полозку мушки забивається, а замість її набивається нова.
Останній результат стрілянини одиночними пострілами й автоматичним вогнем при приведенні кулемета до нормального бою заноситься у формуляр.