
- •I. Стрілецька зброя
- •1. Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї.
- •2. Поняття про устрій автоматичної зброї та роботу її частин.
- •3. Сучасна стрілецька зброя Збройних сил України та перспективи її розвитку.
- •II. Автомати та ручні кулемети калашнікова калібру 5.45 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 5,45 мм автоматів ак-74, акс-74, акс-74у
- •У комплекті до кожного автомату надається штик-ніж Крім того до кожного автомату надається приладдя:
- •2. Взаємодія частин і механізмів автоматів при стрільбі. Порядок неповного розбирання і збирання.
- •3. Особливості будови кулемета рпк-74
- •III. Кулемети калашнікова калібру 7.62 мм.
- •1. Призначення та бойові властивості 7,62 мм кулеметів пк, пкс та пкт, їх устрій.
- •2. Робота частин і механізмів кулеметів під час стрільби. Порядок неповного розбирання і збирання кулеметів.
- •3. Особливості будови снайперської гвинтівки Драгунова (свд) та оптичного прицілу псо
- •IV. Пістолет макарова пм.
- •1. Призначення, бойові властивості 9 - мм пістолета пм, устрій та робота частин механізмів під час стрільби.
- •2. Порядок неповного розбирання і збирання
- •3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
- •V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
- •1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
- •2. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою
- •3. Перевірка боя свд та і приведення її до нормального бою
- •4. Перевірка бою пістолета пм і приведення його до нормального бою
- •VI. Боєприпаси до стрілецької зброї.
- •1. Загальна будова боєприпасів до стрілецької зброї.
- •2. Боєприпаси до гранатометів агс-17, гп-25.
- •3. Маркування, фарбування і індексація боєприпасів.
- •4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.
- •VII. Ручні протитанкові та протипіхотні гранатомети.
- •1. Призначення, бойові можливості, устрій протитанкового гранатомету рпг‑7
- •2. Призначення, бойові можливості, загальний устрій ручної протитанкової гранати рпг‑18 (рпг-22)
- •На озброєнні Збройних сил України знаходяться гранати рпг‑18 та рпг‑22, які являються індивідуальною зброєю одноразового застосування і мають умовну назву „Муха” і „Нетто” відповідно.
- •3. Призначення, бойові можливості, устрій підствольного гранатомету гп‑25
- •У комплект кожного гранатомету входять: затильник із ременем; спрямовуючий стрижень повертаючої пружини із засувом; сумка для гранатомету; сумка для перенесення 10 пострілів вог-25; банник.
- •4. Призначення, технічна характеристика, устрій та принцип роботи нічного прицілу нспу
- •VIII. Ручні гранати.
- •1. Призначення, бойові властивості та устрій ручних гранат ф-1, ргд-5
- •2. Особливості будови та характеристики ручних гранат рго, ргн
- •3. Призначення, бойові властивості та будова кумулятивної гранати ркг‑3
- •4. Поводження з гранатами
- •Прийоми метання ручних осколочних гранат
- •IX. Переносні протитанкові ракетні комплекси
- •1. Призначення, бойові властивості та загальна будова птрк “метис”.
- •2. Особливості будови птрк “Конкурс”, “Фагот” і їх пускової установки
- •3. Порядок роботи птрк при бойовому використанні.
- •X. Основи та правила стрільби.
- •1. Внутрішня балістика. Сутність явища пострілу, його періоди та їх характеристика. Віддача зброї.
- •2. Зовнішня балістика. Форма траєкторії, її елементи та властивості
- •3. Прямий постріл. Вражаючий, прикритий, мертвий простір, визначення та практичне використання
- •4. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї.
- •5. Визначення відстані до цілі Міра вимірювання кутів – “тисячна”та її практичне значення.
- •6. Вибір установок прицілу, точки прицілювання і визначення бокових поправок.
- •7. Правила стрільби по рухомим і нерухомим цілям.
2. Порядок неповного розбирання і збирання
Неповне розбирання пістолету поводиться для чищення, змащування та огляду пістолету.
При розбиранні пістолету необхідно виконувати наступні правила: 1. Розбирання та збирання зброї проводити лише у спеціально встановленому місті на столі, а у польових умовах на чистій тканині. 2. Частини та механізми зброї класти у порядку розбирання, обережно користуватися ними, не допускаючи сильних зусиль та різких ударів. 3. При збиранні уважно стежити за номерами частин, не допускаючи заміни їх частинами зі складу іншої зброї.
Показ неповного розбирання і збирання . Неповне розбирання проводиться для чищення, змащування та огляду пістолета і має наступний порядок:
1. Вилучити магазин з основи рукоятки пістолету;
2. Від’єднати затвор від рамки;
3. Зняти зі ствола повертаючу пружину.
Збирання проводиться у зворотньому порядку.
3. Порядок заряджання пістолета і розряджання.
При підготовці до стрільби по команді „Заряджай” стріляючий повинен: 1. Дістати пістолет із кобури, витягнути магазин із рукоятки, покласти пістолет до кобури; 2. Знарядити магазин патронами. 3. Достати пістолет із кобури і вставити магазин в підставку рукоятки. 4. Дослати патрон в патронник ствола. 5. Включити запобіжник і покласти пістолет до кобури.
Для повного припинення стрільби подається команда „Розряджай”, при цьому стріляючий повинен: 1. Припинити натискання на спусковий гачок; 2. Включити запобіжник; 3. Розрядити пістолет.
Для розряджання пістолета необхідно виконати наступні операції: 1. Витягнути магазин із рукоятки; 2. Виключити запобіжник; 3. Витягнути патрон із патронника. 4. Підняти з підлоги патрон, який вилучений затвором із патронника і обтерти його; 5. Включити запобіжник; 6. Покласти пістолет у кобуру; 7. Вилучити патрони із магазину. 8. Дістати пістолет із кобури; вставити магазин в підставу рукоятки; знову покласти пістолет у кобуру і застебнути кришку кобури
V. Перевірка бою стрілецької зброї та приведення її до нормального бою.
1. Перевірка боя автомата і приведення його до нормального бою
Автомат, що знаходиться в підрозділі, повинний бути завжди приведений до нормального бою. Перевірка бою автомата виконується:
— при надходженні його в підрозділ;
— після ремонту, заміни частин, що могли б змінити його бій;
— при виявленні під час стрілянини ненормальних відхилень куль.
Перед перевіркою бою автомат варто ретельно оглянути й усунути виявлені несправності.
Перевірка бою автомата і приведення його до нормального бою виконуються під керівництвом командира роти (батареї, взводу) на стрільбищі в безвітряну погоду, у закритому тирі чи на захищеній від вітру ділянці стрільбища, при нормальному освітленні.
Прямі начальники, до командира частини включно, зобов'язані стежити за точним дотриманням правил перевірки бою і приведення до нормального бою автоматів.
Стрілянина при перевірці бою автоматів і приведенні їх до нормального бою виконується кращими автоматниками, відібраними командиром підрозділу.
При перевірці бою повинні бути присутнім автоматники, за яких закріплені автомати, їхні командири відділень і збройовий майстер чи збройовий технік з необхідним інструментом.
Перевірка бою автомата і приведення його до нормального бою виконуються методом стрілянини патронами зі звичайною кулею. Патрони повинні бути однієї партії. Дальність стрілянини 100 м, приціл 3. Положення для стрілянини - лежачи з упора. Без багнета-ножа. Автомати, що мають компенсатори, приводяться до нормального бою з компенсаторами, що надалі при стрілянині не згвинчуються.
Стрілянина ведеться одиночними пострілами по перевірочній мішені (чи по чорному прямокутнику розміром 35 см по висоті і 25 см по ширині), укріпленої на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Точкою прицілювання служить середина нижнього краю перевірочної мішені (чорного прямокутника); вона повинна знаходитися приблизно на рівні ока стріляючого. На чорному прямокутнику по стрімкій лінії на відстані 25 см над точкою прицілювання відзначається чи крейдою чи кольоровим олівцем нормальне положення середньої точки влучення (СТП). Ця точка є контрольної (КТ). У перевірочної мішені за контрольну точку приймається центр кіл.
Перевірка бою
Для перевірки бою стріляючий робить чотири одиночних постріли, ретельно й одноманітно прицілюючи під середину нижнього краю мішені (чорного прямокутника). По закінченні стрілянини командир, що керує перевіркою бою, оглядає мішень і по розташуванню пробоїн визначає купчастість бою і положення середньої точки влучення. Солдатам і сержантам, що роблять стрілянину, оглядати мішені не дозволяється.
Рис. 1. Визначення середньої точки влучення:
а, б — по чотирьох пробоїнах; в — по трьох пробоїнах: г — визначення пробоїни, що відірвалася
Купчастість бою визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни чи три (при одній що відірвалася) вміщаються в коло діаметром 15 см. Якщо купчастість розташування пробоїн не задовольняє цій вимозі, то стрілянина повторюється. При повторному незадовільному результаті стрілянини автомат відправити в ремонтну майстерню для усунення причин розкиду куль.
Якщо купчастість розташування пробоїн буде визнана нормальною, то командир визначає середню точку влучення і її положення щодо контрольної точки.
Для визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах потрібно:
.— з'єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни і відстань між ними розділити навпіл;
— отриману точку з'єднати з третьою пробоїною і відстань між ними розділити на три рівні частини;
— точку розподілу, найближчу до двох перших пробоїн, з'єднати з четвертою пробоїною і відстань між ними розділити на чотири рівні частини.
Точка розподілу, найближча до першої з трьох пробоїн, і буде середньою точкою влучення чотирьох пробоїн (рис. 1, а).
Середню точку влучення можна визначити також у такий спосіб: з'єднати пробоїни попарно, потім з'єднати середини обох прямих і отриману лінію розділити навпіл; точка розподілу і буде середньою точкою влучення (рис. 1, б).
Якщо всі чотири пробоїни не вміщаються в коло діаметром 15 см, то середню точку влучення дозволяється визначати по трьох більш купчасто розташованих пробоїнах за умови, що четверта пробоїна вилучена від середньої точки влучення трьох пробоїн більш ніж на 2,5 радіуси кола, що вміщає ці три пробоїни (рис. 1,е).
Для визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах потрібно:
— з'єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни і відстань між ними розділити навпіл;
— отриману точку з'єднати з третьою пробоїною і відстань між ними розділити на три рівні частини.
Точка розподілу, найближча до першого двох пробоїнам, і буде середньою точкою влучення (мал. 47, в).
При нормальному бої автомата середня точка влучення повинна збігатися з контрольною чи точкою відхилятися від її в будь-якому напрямку не більше ніж на 5 см, тобто не виходити за межі малого кола пристрілочної мішені.
Приведення до нормального бою. Якщо при стрілянині одиночними пострілами середня точка улучення відхилилася від контрольної в яку-небудь сторону більш ніж на 5 см, то відповідно до цього виконується зміна положення мушки: якщо середня точка влучення нижче контрольної, мушку треба угвинтити, якщо вище-вигвинтити; якщо середня точка влучення лівіше контрольної точки, полозок мушки пересунути вліво, якщо правіше — вправо.
При переміщенні мушки в сторону на 1 мм середня точка влучення при стрілянині на 100 м зміщається на 26 см. Один повний оборот мушки переміщає середню точку влучення по висоті при стрілянині на 100 м на 20 см.
Правильність переміщення мушки перевіряється повторною стріляниною.
Після приведення автомата до нормального бою стара риска на полозку мушки забивається, а замість її набивається нова.
Останній результат стрілянини при приведенні автомата до нормального бою заноситься в картку якісного стану.