Відкриття

Взимку 1980-81 року до госпіталю Нью-Йоркського університету поступило декілька молодимих чоловіків, близько 30 років, з незнайомою формою саркоми Капоші. В той час це захворювання зустрічалося досить рідко: всього 1-2 випадки на 10 мільйонів населення, переважно в людей похилого віку. Саркома мала злоякісний перебіг: пухлини поширювалися по всьому тілу, виявлялися на слизових оболонках, не піддавалися лікуванню й швидко призводили до смерті.

Навесні 1981 року в Лос-Анджелесі з'явилася ще одна категорія незвичайних хворих - зі злоякісною формою пневмоцистної пневмонії. У 3-х з них пневмоцистне запалення легень супроводжувалося кандидозом. Основою раніше невідомого захворювання було різке ослаблення імунітету, тому його стали позначати як синдром набутого імунодефіциту - СНІД.

Влітку 1981 р. у Центр контролю за захворюваннями США в Атланті надійшла інформація вже про 111 пацієнтів з подібним захворюванням. Майже усі вони виникли у чоловіків молодого віку і усі ці особи були гомосексуалістами. Висока смертність спонукала організувати обов'язковий облік, спостереження й вивчення усіх випадків нової хвороби.

Літо 1981 року прийнято вважати початком глобальної епідемії СНІДу. Ретроспективний аналіз сироваток, що зберігалися в Національному Центрі контролю за інфекційними захворюваннями в США, показав, що перші випадки СНІД людини відносяться до 50-х років ХХ сторіччя, захворювання виникло в Африці, а потім поширилося на території інших країн.

Епідемія ВІЛ/СНІДу

Згідно з доповідью «Об'єднаної програми ООН по ВІЛ/СНІД» 2008 р.  

Кількість людей які живуть з ВІЛ/СНІД, у 2006 р.

Усього — 39,5 мільйона (34,1 — 47,1 мільйона )

Дорослих — 37,2 мільйона (32,1 — 44,5 мільйона )

Жінок — 17,7 мільйона (15,1 — 20,9 мільйона )

Дітей молодших 15 років — 2,3 мільйона (1,7 — 3,5 мільйона )

Кількість людей які заразилися ВІЛ у 2006 р.

Усього — 4,3 мільйона (3,6 — 6,6 мільйона )

Дорослих — 3,8 мільйона (3,2 — 5,7 мільйона )

Дітей молодших 15 років — 530,000 (410,000 — 660,000)

Кількість смертей від СНІД у 2006 р.

Усього — 2,9 мільйона (2,5 — 3,5 мільйона )

Дорослих — 2,6 мільйона (2,2 — 3,0 мільйона )

Дітей молодших 15 років — 380,000 (290,000 — 500,000)

При цьому, з загальної кількості інфікованих, дві третини (63 % — 24,7 млн.[21,8 — 27,7 млн.]) усіх дорослих та дітей з ВІЛ у світі живуть в країнах Африки на південь від пустелі Сахара, переважно у південній частині Африки. Одна третина (32 %) усіх людей з ВІЛ у світі живе в цьому регіоні, і тут також сталися 34 % усіх смертей від СНІД у 2006 році.

Б удова вірусу

Структура віріону ВІЛ-1: 1 — РНК-геном; 2 — нуклеокапсид; 3 — капсид; 4 — білковий матрикс; 5 — мембрана (частина клітинної); 6 — gp120 — глікопротеїн, що зв'язується з рецептором клітини; 7 — gp41 — трансмембранний глікопротеїн, віповідальний за злиття мембран; 8 — інтеграза (вклинення ДНК-копії геному вірусу в клітинний геном); 9 — зворотня транскриптаза(стмимулює генерацію ДНК-копії вірусної РНК); 10 — Vif, Vpr (сприяє інфектуванню клітин не здатних до поділу), Nef и p7 (захищає РНК, відповідає за розпізнавання вірусної РНК на стадії зборки нового вірусу); 11 —протеаза

Віріон має сферичну форму діаметром приблизно 120 нм. Всередині міститься яйцевидна капсида, в якій розміщено 2 копії вірусної РНК (по 9700 основ). Всього вірус кодує 14 протеїнів.