IV. Зміст діяльності практиканта

Протягом терміну, відведеного навчальним планом на практи­ку (три тижні), студент-практикант має довести, що він здатний самостійно обрати базу практики, ви­значитися із власним планом роботи та з допомогою консультан­тів від коледжу та бази практики виконати основні завдання програми практики.

4.1. Завдання 1. Здійснити критичний аналіз бази практики щодо наявності необхідних і достатніх умов для якісної економі­чної освіти суб'єктів навчання конкретного закладу освіти.

На першому етапі критичного аналізу розробляється загальна характеристика бази практики щодо основних аспектів економі­чної освіти. Форма викладу — довільна, але у звіті мають бути відповіді на такі питання;

1. Навіщо? — мета та завдання закладу освіти, в якому відбу­вається практика.

2. Що? — зміст основної діяльності закладу освіти.

3. Як? — як досягається мета та виконуються завдання (фор­ми, методи засоби навчання тощо).

4. Хто? — який склад викладачів, їхній професійно-кваліфі­каційний рівень, досвід тощо.

5. Де? — основна характеристика матеріально-технічної бази.

6. Коли? — терміни виконання завдань і функцій (графіки на­вчального процесу, періодичність контрольних заходів, канікул тощо).

7. У який спосіб? — основні види, форми та методи досяг­нення мети — економічної освіти учнів.

На другому етапі критичного аналізу:

1. Аналізується загальний кількісний склад тих, хто навчаєть­ся і закріплений за базою практики (класи, групи тощо).

2. Визначаються чинні навчальні плани та програми дисцип­лін, формуються цілі та завдання навчання.

3. Виконується аналіз навчальної (основної та додаткової) лі­тератури, методичного забезпечення навчання та дидактичних матеріалів (плакатів, схем, слайдів тощо).

4. Вивчається система планування роботи викладача на рік, семестр (чверть) та окреме заняття (урок, лекція тощо).

5. Виконується аналіз існуючих на базі форм навчальних за­нять з висновками щодо їх відповідності цілям і завданням на­вчальних програм.

6. Визначається система мотивації та стимулювання навчання викладачами базами практики.

7. Визначається система контролю успішності навчання (по­точний та підсумковий контроль) та аналізуються його етапи:

а) наявність і визначеність стандартів (норм, моделей тощо);

б) система вимірювання (періодичність, форма, гласність то­що);

в) система оцінювання та відміток (шкали, бали, рейтинг то­що).

Третій етап критичного аналізу — це:

1) визначення позитивного в умовах економічної освіти на ба­зі практики;

2) характеристика негативного в умовах економічної освіти;

3) розроблення пропозицій з удосконалення економічної осві­ти (власний критичний аналіз необхідних і достатніх умов якіс­ного навчання в аналізованій сфері).

4.2. Завдання 2. За погодженням з керівниками від бази прак­тики та коледжу вивчити особливості навчального контин­генту (групи, класу), для якого планується проводити навчання. Основна мета — виявити навчальні та психологічні можливості учнів для подальшого врахування їх у викладацькій діяльності.

На першому етапі виконання цього завдання збираються зага­льні відомості про навчальну групу, в якій планується проводити заняття. Форма викладу — довільна, але звіт має містити таку ін­формацію:

1. Кількість учнів в групі (класі).

2. Статевий склад (кількість чоловіків і жінок, відсотковий розподіл їх).

3. Загальна успішність навчання (кількість устигаючих і невстигаючих учнів, відсотковий розподіл їх).

4. Ставлення учнів до навчання взагалі, до конкретного на­вчального предмета зокрема (інтерес чи байдужість, підвищений або знижений інтерес окремих учнів).

5. Загальний рівень дисципліни в групі (дисциплінованість чи недисциплінованість, порушники дисципліни).

Ця інформація збирається на основі бесіди з класним керівни­ком, учителями, вивчення класного журналу, бесіди з учнями, спостережень за учнями на заняттях (уроках). Практиканту реко­мендується перед відвідуванням навчальних занять і проведен­ням власного викладання зустрітися з навчальною групою, по­знайомитися з нею, розповісти про себе, відповісти на запитання учнів про навчання у коледжі, провести необхідні бесіди й дослідження тощо. Така зустріч полегшить практиканту спілку­вання з учнями за подальших відвідувань групи і не витрачати навчального часу на ці питання.

На другому етапі виконання завдання практиканту рекомен­дується провести зібрати психологічну інформацію про особли­вості навчального контингенту. При цьому рекомендується звер­нути увагу на такі психологічні параметри учнів, які зазвичай найсуттєвіше впливають на ефективність Їх навчання:

• їндивідуачьно-типологічні властивості — переважання в групі (класі) осіб певних психологічних типів, відсотковий розподіл уч­нів за типами;

• соціально-психологічні властивості — характер міжособистісних стосунків у групі (класі), соціально-психологічний клімат, наяв­ність певних угруповань у групах (класах), виділення явних лідерів і аут­сайдерів.

Зазначені індивідуально-типологічні та соціально-психологічні особливості учнів можна виявити під час бесіди з класним керівником, вчителями, спостереження за учнями, застосування нескладних психодіагностичних методик (при­клади можливих методик психологічного дослідження наводять­ся у додатках, за бажанням і домовленістю з керівниками від бази практики студент-практикант може обрати більш цікаві для нього методики).

У відповідному розділі звіту мають бути подані результати проведених досліджень, а у додатках до звіту — зразки матеріа­лів діагностики (заповнені учнями бланки до методик, протоколи спостережень тощо).

Завершується виконання завдання 2 висновками про те, як не­обхідно враховувати виявлені особливості навчального контин­генту в процесі викладання (мотивація навчальної діяльності уч­нів, вибір форм і методів навчання, контроль навчання).

4.3. Завдання 3. За погодженням з керівниками-консуль­тантами відвідати та здійснити критичний аналіз двох навчаль­них занять викладачів бази практики. Критичний аналіз занять здійснюється за такими параметрами:

1. Готовність до уроку вчителя та учнів:

а) план уроку;

б) мета уроку;

в) розуміння учнями мети уроку;

г) доступність матеріалу;

д) відхилення від плану: причини і доцільність.

2. Дидактичний матеріал:

а) відповідність програмі;

б) зв'язок і з сучасним життям.

3. Організація початку уроку, час на кожний етап.

4. Організація поелементного засвоєння знань:

а) робота над домашнім завданням;

б) система проблемних, логічних завдань.

5. Зв'язок між домашньою і класною роботою:

6. Вивчення нового матеріалу:

а) форми роботи учнів (самостійна, колективна, групова);

б) методи активізації;

в) наочність;

г) технічні засоби навчання.

7. Індивідуальний підхід до учнів (робота із слабкими і силь­ними учнями).

8. Контроль знань і система заохочування учнів.

9. Міжпредметні зв'язки.

10. Досягнення науки і техніки.

11. Виховний аспект уроку.

12. Закріплення (методи активізації).

13. Форми домашнього завдання.

14. Мова та мовлення, стиль тон, такт, спостережливість.

15. Дисципліна, увага та зацікавленість на уроці (засоби).

16. Мотивація оцінок та їх об'єктивність.

17. Рівень теоретичної та методичної підготовки.

18. Організаційний аспект заняття — обстановка, обладнання, дотримання санітарно-гігієнічного режиму.

19. Раціональність використання часу.

20. Результат заняття (уроку) (розвиток і виховання учнів, об­сяг, якість і характер засвоєного і виконаного, вимоги та пропо­зиції).

Завершується виконання завдання висновками, в яких:

а) висловлюються думки про те, що саме з практичного досві­ду викладача доцільно використовувати у власній майбутній дія­льності;

б) висловлюються міркування про можливі напрями вдоско­налення відвідуваних занять з метою підвищення їх результатив­ності та ефективності.

Зразок оформлення аналізу уроку наведено у додатку 1.

4.4. Завдання 4. За погодженням з керівниками-консультан­тами провести два заняття з класом (групою) за навчальним планом, розкладом і програмою навчального предмета бази прак­тики.

Організаційна форма занять, використані методи визначають­ся практикантом самостійно. Їх вибір обґрунтовується у звіті та доповнюється дидакто-методичними розробками, а також мате­ріалами, які підтверджують зворотний зв'язок практиканта з уч­нями (зразки робіт учнів, виконаних навчальних вправ, приклади виконаних тестових завдань). Ця частина звіту обговорюється з керівником від коледжу.

Виконання завдання завершується критичним аналізом якості проведених занять за такими ознаками:

1. Чи роз'яснено учням мету та задачі уроку?

2. Чи вдалося виконати намічений план уроку та досягти ви­значеної мети (навчальної, виховної, розвивальної)? Якою мі­рою?

3. Чи були відхилення від плану? Причини?

4. Чи засвоїли учні матеріал? Чи зможуть застосувати його на практиці?

5. Як було організовано роботу вчителя та учня на уроці? Хто працював інтенсивніше — учень чи вчитель?

6. Чи були учні активними на уроці (сильні, слабкі)? Чи вияв­ляли ініціативу під час проведення уроку?

7. Які форми роботи для активізації розумової діяльності пла­нувалися та як удалося їх реалізувати?

8. Що можна було б поліпшити в організації уроку, структурі, змісті, методах ?

9. Чи було організовано на уроці самостійну роботу учнів і як це вплинуло на якість їхніх знань?

10. Як застосовувався на уроці дидактичний матеріал, ТЗН? Яку роль вони відігравали у підвищенні ефективності уроку та якості знань учнів?

11. Що сприяло пошуковій роботі учнів на уроці?

12. Які моменти уроку були найефективнішими? Що сприяло цьому?

13. Чи вдалося зацікавити, захопити учнів? Чим і як?

14. Чи раціонально використовувався час?

15. Як поводили себе учні на уроці?

16. Чи все заплановане вдалося здійснити? Яких помилок і не­вдач можна було б уникнути?

4.5. Завдання 5. Розробити (звіт з педагогічної практики» за наведеною у табл.1 структурою. Загальний рекомендований обсяг звіту — до 20 сторінок. Зразок оформлення титулки звіту наведено у додатку 2.

СТРУКТУРА ЗВІТУ 3 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ Таблиця 1

Структурна одиниця звіту	Опис звіту (стислий)	Методичні рекомендації	Обсяг сторінок (рекомендований)
Титулка	Відповідно до стандартних правил оформлення	додаток 2	1
Зміст	Включає перелік всіх структурних одиниць звіту (крім титулки) та номери сторінок	-	1
Вступ	Опис власного розуміння цілей проходження психолого-педагогічної практики	-	1
Критичний аналіз бази практики	Характеристика закладу освіти і критичний аналіз умов, в яких здійснюється практика, що необхідно враховувати при її організації та проведенні.	с.	2
Особливості контингенту	Загальні відомості про навчальну групу (клас), в якій здійснюватиметься викладання, резуль­тати психологічного спостереження учнів, висновки щодо врахування в навчальному процесі виявлених особливостей навчального контингенту.	с.	2
Критичний аналіз відві­даних занять	Аналіз двох відвіданих занять керівника з бази практики в на­вчальній групі (класі), де проходитиме практику практикант.	с.	2
Викладацька діяльність	Обгрунтування обраних форм і методів, опис розроблених ме­тодичних матеріалів з прикла­дами, аналіз проведених занять і шляхи самовдосконалення.	с.	5
Підсумки	Узагальнення зробленого за пе­ріод практики, висновки про досягнення особистих цілей проходження практики.	—	1
Характерис­тика з бази практики	Складається керівником з бази практики. Містить опис навча­льної роботи, виконаної студе­нтом (перелік прослуханих і проведених занять, їх теми), характеристику студента як ви­кладача та рекомендовану оці­нку. Завіряється гербовою пе­чаткою у керівництва навчального закладу.	—	1
Додатки	Приклади дидактичного забез­печення, зразки робіт учнів, ви­конаних навчальних вправ та інших матеріалів, які підтвер­джують зворотний зв'язок практиканта з учнями. Матеріа­ли психодіагностики (зразки заповнених учнями бланків психодіагностичних методик, протоколи спостережень і т. п.)	—	3

4.6. Завдання 6. Звітувати перед керівником-консультантом від бази практики та отримати характеристику з оцінкою практи­чної діяльності за підписом керівництва бази практики, скріпле­ним печаткою. Форма — довільна.