
- •1) Визначення політики. Політика, як соціальне явище
- •2) Характеристика суб’єктів політики за характером і місцем у соціальній структурі суспільства (соціальні, інституціональні, функціональні)
- •3) Функції політики у суспільному житті
- •4) Об’єкт, предмет та структура політології
- •5) Методи дослідження політичної науки
- •6) Основні функції політології
- •7) Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •8)Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу.
- •9)Політичні вчення у Стародавній Греції
- •10) Політико-релігійні вчення Середньовіччя (Аврелій Августин, Фома Аквінський)
- •11) Політичний доробок Нікколо Макіавеллі
- •12) Політико-філософські концепції Нового Часу та Просвітництва: природних прав людини; громадянської угоди; розподілу влади; народного суверенітету (сутність, автори, значення)
- •13) Політичні ідеї марксизму.
- •14) Сутність та основні концепції влади.
- •15) Політична влада: визначення, особливості, структура.
- •16) Функції політичної влади: зміст та значення
- •17) Форми та методи здійснення політичної влади
- •18) Легальність та легітимність політичної влади
- •19) Типологія легітимності Макса Вебера та Девіда Хелда
- •20. Криза легітимності та ії ознаки. Засоби подолання кризи легітимності політичної влади.
- •21) Проблеми політичної влади в Україні на сучасному етапі.
- •22. Політична система суспільства: сутність, структура, функції.
- •23) Типологія політичних систем г.Алмонда
- •24) Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства: сутність, ознаки, типологія.
- •25) Характеристика тоталітарного політичного режиму
- •26) Авторитарний політичний режим
- •27) Характеристика демократичного політичного режиму
- •28. Форми трансформації недемократичних політичних режимів за єжі вятром.
- •29. Характеристика політичних систем та політичного режиму сучасної україни.
26) Авторитарний політичний режим
На відміну від тоталітаризму, авторитарний політичний режим допускає існування обмеженого плюралізму в різних суспільних сферах, погоджується з існуванням окремих елементів демократії, таких як парламентські вибори, багатопартійність. Проте його сутнісними ознаками залишається щоденна загроза репресій, використання армії та каральних органів.
Авторитаризм (від лат. auctor засновник, творець і auctoritas - думка, рішення, право) розуміється як режим, зміст управління при якому полягає в концентрації влади в руках одного або кількох лідерів, які не приділяють уваги досягненню суспільної згоди стосовно легітимності їх влади.
Основні ознаки авторитаризму:
перевага в діяльності державних органів методу адміністрування, диктату (за авторитаризму рідко застосовується компроміс із найважливіших політичних проблем);
сильна виконавча влада;
концентрація влади в руках одного чи декількох державних органів;
здійснення органами виконавчої влади нормотворчих функцій;
вуження сфери гласності та виборності державних органів;
обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення;
відчуження народу від влади;
відсутність єдиної ідеології;
опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії;
обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об´єднань громадян;
органи влади діють на власний розсуд (часто порушуючи при цьому закон), керуючись власним баченням політичної доцільності.
Найчастіше авторитаризм встановлюється в країнах, які переходять від тоталітаризму до демократії. Характерно, що за авторитаризму існує і громадянське суспільство, а в самому суспільстві чіткої регламентації зазнає переважно політична сфера. За цього політичного режиму в суспільстві можлива легальна опозиція, і якщо за тоталітаризму необхідно постійно доводити режимові свою особисту відданість і лояльність, то за авторитаризму відданість не обов´язкова, головне — відкрито не виступати проти режиму. За авторитаризму немає уніфікованої ідеології. А через поруйнованість репресивного апарату та несформованість демократичних інститутів мобілізаційні можливості її застосування практично відсутні, а само суспільство характеризується вищим ступенем інертності, ніж за інших політичних режимів. Попри те, що правлячі структури відкриті для різних угруповань, влада за авторитаризму сконцентрована в руках правлячої еліти, виборча система пристосована до рішень виконавчої влади, демократичні принципи не є абсолютною цінністю, значний обсяг влади перебуває в руках силових структур, принципи законності та конституційності практично завжди спотворюються. Авторитарними країнами були в різні історичні періоди Радянський Союз та Італія.
27) Характеристика демократичного політичного режиму
Класичне визначення демократії належить американському президентові А. Лінкольну: "Демократія - це влада народу, обрана народом і для народу." Ядром демократії, її визначальною ідеєю є суверенітет народу. Понятіедемократіі як влада суверенного народу включає в себе: 1) народ єєдиним і вищим джерелом влади в країні; 2) державна влада тільки тоді може вважатися легітимною, коли її формування й існування підтримано народом відповідно до норм права шляхом вільного волевиявлення виборців на вільних виборах; 3) народ має безумовне право самостійно вирішувати свою долю, і за найважливішими для долі країни і народу питань влада, як правило, обов'язково повинна спиратися на явно виражене схвалення народу;
4) народ сам вибирає собі представників, має важелі реального впливу на їхдіяльність, а також конкретні механізми контролю за діяльністю держави і коректування його діяльності в період між виборами; 5) у період виборів та у відповідності з нормами права народ має безумовне право і реальний механізмзміни влади, а також структурної зміни характеру державної влади; 6) у випадку явного зловживання влади довірою народ, переростання влади з інструментуреалізації інтересів народу в інструмент тиранії над народом, народ маєбезумовне право достроково усунути від влади такий уряд. Другою найважливішою характеристикою демократії є те, що епіцентром такогоустрою суспільства і такого способу організації влади є особистість людини, якавизнається найвищою цінністю в країні. Третя характерна риса всіх сучасних демократичних режимів - плюралізм (від лат. Рluralis - множинний), що позначає визнання в суспільно-політичному житті безліч різних взаємозалежних і разом з тим автономних, соціальних, політичних груп, партій, організацій, ідеї та установки яких знаходяться в постійному зіставленні, змаганні, конкурентній боротьбі. Плюралізм як принцип політичної демократії виступає антиподом монополізму в будь-якій його формі.