
- •Мережа центральних державних архівів України
- •1.Архівонавство як наука і навчальна дисципліна
- •2. Предмет, об’єкт і методи дослідження архівознавства
- •3.Міждисциплінарні зв’язки науки
- •4. Джерельна база архівознавства
- •1.Зародження архівів в Україні( доба Київської Русі та Галицько-Волинського князівства)
- •2. Розвиток архівної справи на території України в Литовсько-польську добу(15-і пол. 17 ст.)
- •3. Архіви Козацької держави ( середина 17-18 ст.)
- •4. Архівна справа в Україні в кінці 18 – поч. 19 ст.
- •5. Архіви в Україні в 19 – поч. 20 ст.
- •6. Розвиток архівної справи в добу Української революції (1917-1920 рр.)
- •7. Архівне будівництво в Західній Україні в 1920-1930 рр.
- •8. Архіви України в радянський період (1920-1980рр.)
- •9. Розвиток архівної справи в незалежній Україні
- •1.Поняття про архівну систему
- •2. Основні види архівних систем
- •3 Система архівних установ України
- •1.Поняття про сукупний архівний фонд України
- •2. Склад і структура нафу
- •3. Правові засади нафу
- •1.Український комплекс
- •2. Зарубіжний комплекс
- •3. Проблеми передачі та опрацювання архівної україніки
- •1.Статус державних архівів
- •2. Структура державних архівів
- •3. Виробничі підрозділи архіву
- •4. Основні архівні технології
- •5. Планування, звітність та економічна діяльність архівів
- •1. Організація документів наф:сутність, принципи, основні структурні рівні
- •2. Організація документів на рівні системи архівних установ
- •3. Організація документів на рівні архіву
- •4. Організація документів на рівні архівного фонду
- •5. Організація документів на рівні справи
- •1. Експертиза цінності документів, її завдання, принципи та критерії
- •2. Система експертних органів та їх діяльність
- •3. Переліки документів
- •4. Комплектування державного архіву
- •5. Державна реєстрація документів Національного архівного фонду
- •6. Діяльність державних архівів у напрямку комплектування фондів
- •1. Архівне описування та його сутність
- •2. Види архівного описування
- •3. Принципи архівного описування
- •4. Методи архівного описування
- •1. Поняття про облік архівних документів
- •2. Облікові документи архіву
- •3. Централізований державний облік документів наф
- •1. Довідковий апарат архівів та його значення
- •2. Типо- видова структура довідкового апарату архівів
- •1. Види архівних документів залежно від їхньої матеріальної основи
- •2. Технології зберігання архівних документів
- •3. Заходи щодо забезпечення фізико-хімічної збереженості документів в архіві
- •2. Світовий досвід інформатизації архівної справи
- •3. Пріоритетні завдання та етапи інформатизації архівної справи в Україні
- •1. Основні напрями науково-дослідної роботи архівів
- •2. Форми науково-дослідної роботи архівних установ
- •3. Система архівної науково-технічної інформації
- •1. Методична робота в архівних установах, її зміст та завдання
- •2. Форми методичної роботи в архівних установах
- •3. Роль архівознавчої періодики у науково-методичній роботі
- •1.Групи споживачів архівної інформації та їх потреби
- •2. Основні напрями використання архівної інформації
- •3. Форми використання архівної інформації
- •4. Поняття про архівну евристику
- •5. Архівний маркетинг та його сутність
- •1. Типи архівних систем в зарубіжних країнах
- •2. Правові основи архівної архівістики
- •3. Особливості розвитку архівної справи у посттоталітарних країнах
- •4. Проблеми приватних архівів у зарубіжних країнах
- •§ 2 Старіння документів
- •2.1 Фізико-хімічні фактори руйнування документів
- •3.1 Фізико-хімічне оброблення документів
- •3.1.1 Знепилювання
- •3.2 Режим зберігання
- •§ 4 Реставрація
- •4.1 Відновлювання механічної цілісності
- •Нейтралізація і стабілізація кислотності методом забуферування
- •4.3 Відновлювання текстів, що згасають
- •4.4 Методи реставрації фотозображень
- •4.5 Відновлювання якості записаного звуку
- •4.6 Реставрація кольорових документів
- •4.7 Консервація шляхом нанесення полімерного покриття
- •Архіви як складова інф ресурсів та галузь життєдіяльн сусп..
- •§ 1 Предмет, об'єкти і методи архівознавства
- •Джерельна база та історіографія архівознавства
4.6 Реставрація кольорових документів
Методи реставрації кольорових кінодокументів розвиваються у двох напрямах: традиційні способи реставрації носія інформації – кольорової кіноплівки і реставрація самої інформації, зафіксованої у кольоровому кінодокументі. Під час реставрації кіноплівки певною мірою проходить реставрація зображувальної інформації, відновлюються властивості і зовнішній вигляд кіноплівки.
Реставраційне оброблення кінодокументів проводять ручним і машинним способами. При ручному способі виконують такі види робіт: знепилювання, усування локальних воскових і масляних забруднень, укріплення склейок і просічок, ремонт перфорацій із заміною і підклеюванням відповідних дільниць перфораційних доріжок, ремонт пошкоджень основи, відновлювання геометричних розмірів. Реставраційне оброблення машинним способом включає такі види робіт: усування загального забруднення документів і поверхневих пошкоджень фотошару (подряпин, потертостей тощо) у процесі набухання желатинового фотошару, полірування його у набухлому стані і наступне поверхневе сушіння; усунення “солей жорсткості” і інших водорозчинних забруднень основи; видалення жирових забруднень, які є на великих ділянках документів; усування подряпин і деформацій основи.
Відновлювання зображувальної інформації кольорових кінодокументів можна проводити шляхом реставрації кольорового зображення хімічним способом у самій кіноплівці, корегуючим копіюванням або перетворенням інформації в умовні кодові сигнали з наступним корегуванням цих сигналів і записом одержаної відреставрованої інформації на інший носій. Технологія відновлювання хімічним шляхом кольорових зображень, які змінили свій колір у процесі зберігання, зводиться до вибіркового ослаблення чи підсилення кольорових зображень. Корегуюче копіювання ефективне тільки тоді, коли вицвітання барвників не привело до розбалансування кольорового зображення за контрастністю.
Останнім часом поширені електронні методи корекції кольорових зображень. Застосування кінотелевізійної техніки дозволяє перетворювати кольорове зображення кінодокументів на телевізійний сигнал, з яким можна проводити більше перетворень, ніж з інформацією, що міститься в кольоровому кінодокументі у процесі її реставрації. Шляхом операцій з відеосигналом корегуються такі дефекти кольорового зображення: частотно-контрастні перекручення, перекручення кольоропередачі, градаційні перекручення, механічні пошкодження, які заважають сприйняттю зображення.
За допомогою сучасних комп'ютерів можна проводити різні операції по обробленню зображень: корекцію амплітудної або градаційної характеристики, підкреслювання контурів у одному заданому напряму, виділення деталей однакової оптичної густини зображення, видалення змазаності, кольорову корекцію зображень.
4.7 Консервація шляхом нанесення полімерного покриття
Сконцентровані у різних архівосховищах дуже різноманітні за походженням, змістом, оформленням, технікою і способом відтворення документи диктують різні методи консервації.
Ламінування, що збільшує міцність паперу і придатне для реставрації листових документів 20 ст., небажане для книг 20 ст. Ламінування значно збільшує товщину книжного блоку і він уже не поміщається у колишню оправу. Для видань 20 ст. в РНБ (м. Санкт-Петербург) розроблено метод захисту шляхом нанесення полімерного покриття, який полягає у нанесенні на документи найтоншого (1-5 мкм) поліпараксиленового покриття у спеціальній камері. Технологічна схема нанесення параксилену складається з таких операцій: випаровування димеру – діпараксилену – при температурі 170-200 °С; розкладання молекул димеру при температурі 650-700 °С до мономеру – параксилену; конденсації параксилену на поверхні паперу (у поверхневому шарі) і полімеризації з утворенням нового композиційного матеріалу папір + поліпараксилен.
Встановлено, що товщина блоку оброблюваної книги практично не змінюється, а міцність, біо- і вологостійкість паперу істотно зростають. Ця технологія дозволяє проводити консервацію кількох книг одночасно без розплетення і демонтажу книжкового блоку.
Отже, зберігання документів належить до найважливіших проблем теорії і методики архівознавства. Воно включає цілий комплекс завдань пов'язаних з створенням оптимальних санітарно-гігієнічних, температурно-вологісних умов збереженості документів на різних носіях, з попередженням їх руйнування, з реставраційними роботами. На службу архівістиці приходять найновіші досягнення математики, фізики, хімії, біології, електронно-обчислювальна техніка. Все це вимагає від нового покоління архівістів глибоких знань щодо хімічних і фізичних властивостей усіх носіїв документної інформації, причин і факторів їхнього старіння і руйнування, новітніх методів попередження негативних впливів на збереженість НАФ.