2.Загальні вказівки до виконання контрольної роботи

1. Загальні положення

Мета контрольної роботи

Контрольна робота є складовою навчального процесу, актив­ною формою самостійної роботи студентів, під час виконання якої закріплюються теоретичні знання з курсу «Методи і засоби автоматичного контролю якості продукції». Рівень опанування теоретичних знань студенти дово­дять розв'язанням практичних задач.

Виконуючи контрольну роботу, треба користуватися спеціаль­ною літературою за вибраною темою.

Загальні вимоги до виконання контрольної роботи

Кожен варіант контрольної роботи складається з трьох завдань. Розкриваючи зміст виконання завдань, студенти мають виявити знання наукових літературних джерел, а також, у разі потреби, нормативних актів. Розв'язки задач повинні містити короткі пояснення до кожної виконаної дії.

Щодо оформлення контрольної роботи, то її обсяг не пови­нен перевищувати 20 сторінок друкованого тексту. Якщо ж вона подана в рукописному вигляді, почерк повинен бути охайним і розбірливим.

Кожне завдання починається з нової сторінки та відпо­відного заголовку.

Сторінки нумерують у правому верхньому куті.

Таблиці, схе­ми, рисунки повинні мати назву.

Наприкінці роботи наводиться список використаної літератури, оформлений з дот­риманням стандартів.

Варіант контрольної роботи студент вибирає за номером у списку залікової відомості.

Оцінювання контрольної роботи

Контрольна робота вважається зарахованою, коли задовіль­но розкритий зміст виконання всіх завдань.

Контрольна робота вважається не зарахованою, якщо роз­в'язки завдань відсутні чи неправильні.

Навчальну літературу до вибраного варіанта контрольної ро­боти студент добирає із пропонованого списку літератури, а та­кож самостійно.

Матеріал з теми конт­рольної роботи слід викладати відповідно до запропонованого змісту контрольної роботи.

Виконану із дотриманням усіх перелічених вимог контрольну роботу студент подає на кафедру метрології, стандартизації та сертифікації Київського національного університету технологій та дизайну у термін, визначений навчальним графіком.

3.Основні теоретичні відомості

Наведені методичні вказівки встановлюють методи розрахунку характеристик складової похибки прямих однократних вимірів - похибки засобу вимірювання (ЗВ) - по нормованим відповідно до ГОСТ 8.009-84 метрологічним характеристикам ЗВ, відомим характеристикам впливаючих величин і вхідного сигналу.

Подібні завдання виникають при розробці нормативно-технічних документів з розрахунку похибки вимірів або відповідних розділів інших нормативно-технічних документів; при розробці методик виконання вимірів, зокрема, при виборі методів вимірів і ЗВ, що забезпечують задані норми точності вимірів.

Методи, розглянуті нижче, дозволяють розрахувати наступні характеристики похибки ЗВ.

1. Математичне очікування і середнє квадратичне відхилення похибки ЗВ.

2. Нижню і верхню границі інтервалу, у якому з імовірністю Р перебуває похибка ЗВ.

Для розрахунку характеристик похибки ЗВ рекомендується використовувати один з методів, залежно від завдань вимірів, економічної доцільності і доступної вихідної інформації.

Перший метод полягає у розрахунку статистичних моментів складових похибки ЗВ і дозволяє визначити характеристики похибки ЗВ як по п.1, так і по п.2.

Цей метод дає більш раціональну (при числі складових похибки ЗВ більше трьох) оцінку похибки ЗВ за рахунок нехтування значеннями похибки, які рідко реалізуються, для чого призначається .

Другий метод полягає у розрахунку найбільших можливих значень складових похибки ЗВ і дозволяє визначити характеристики похибки ЗВ тільки по п.2 і тільки при . Цей метод дасть грубу (при числі складових похибки ЗВ більше трьох), хоча й надійну оцінку похибки ЗВ, що включає в себе значення похибки, які рідко реалізуються.

Другий метод розрахунку доцільно використовувати, якщо:

• хоча б малоймовірне порушення вимог до точності вимірів може привести до серйозних негативних технічних або економічних наслідків або пов'язане з погрозою здоров'ю й життю людей;

• завищення вимог до метрологічних характеристик ЗВ, до якого веде застосування даного методу розрахунку при заданій нормі точності вимірів, і пов'язані із цим додаткові витрати не перешкоджають застосуванню таких ЗВ.

У даних методичних вказівках викладаються методи розрахунку, для яких у якості вихідних даних використовуються комплекси метрологічних характеристик ЗВ, передбачені ГОСТ 8.009-84. В обґрунтованих випадках, зокрема , для комплексів метрологічних характеристик, що відрізняються від передбачених ГОСТ 8.009-84, допускається застосування інших методів розрахунку характеристик похибки ЗВ.

Характеристики похибки ЗВ, розраховані відповідно до наведених методичних вказівок, у загальному випадку не слід ототожнювати з характеристиками похибки вимірів. Крім похибки ЗВ похибка вимірів містить у собі методичну складову; складову від взаємодії ЗВ із об'єктом вимірів; складову, внесену оператором при відліку результатів вимірів, методи розрахунку характеристик яких у даних методичних вказівках не розглядаються.