9.4. Види та оцінка рентабельності.
Рентабельність – це показник, що характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, які використані для досягнення цього ефекту.
Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), що використовується в розрахунках. Найчастіше використовується чотири різних показники: валовий прибуток (ряд.050 ф.2), операційний прибуток (ряд.100 ф.2), прибуток до оподатковування (ряд.170 ф.2), чистий прибуток (ряд.220 ф.2).
Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує. Тому ріст усіх показників рентабельності в динаміці по періодах звітності розглядається як позитивна тенденція.
В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:
рентабельність інвестицій (капіталу);
рентабельність продажів.
I. Рентабельність інвестицій (капіталу).
В цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховуються два основних коефіцієнти: рентабельність сукупного капіталу (або активів) і рентабельність власного капіталу.
1.Рентабельність сукупного капіталу (або активів) (Ра).
(9.19)
Даний коефіцієнт показує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для одержання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи.
Слід зазначити, що коефіцієнт рентабельності активів поєднує два показники: частку прибутку в одній гривні реалізації і оборот активів:
(9.20)
2. Рентабельність власного капіталу (Рвк).
Даний показник представляє інтерес насамперед для інвесторів і характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал.
(9.21)
Динаміка даного показника впливає на рівень котирування акцій на фондових біржах.
Для аналізу причин зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу доцільно застосувати рівняння Дюпона:
ROE = ROA x (Активи : Власний капітал), (9.22)
де ROE – рентабельність власного капіталу;
ROA – рентабельність активів.
Тут коефіцієнт ROE розкладений на дві складові: рентабельності активів і коефіцієнт фінансового лівериджу. Дане рівняння показує, що рентабельність власного капіталу залежить від прибутковості активів і фінансового лівериджу:
(9.23)
Варто звернути увагу на той факт, що збільшення фінансового лівериджу пов'язане зі збільшенням частки позикового капіталу. Тому існує визначений ризик у залученні позикового капіталу, що виправдовується тільки в тому випадку, якщо прибуток, що отримано від ефективного використання активів, перевищує процентні ставки по отриманих кредитах.
II. Рентабельність продажів.
При оцінці рентабельності продажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховуються коефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому або по окремих її видах. Як і у випадку з рентабельністю капіталу, існує безліч показників оцінки рентабельності продажів, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Найчастіше використовується валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показники рентабельності продажів.