Соціометричний шифр

1 – Бикус Аліна

2 –Галепа Олександр

3 –Кіріченко Валерія

4 – Педора Оксана

5 – Манойленко Дарія

6 –Яковлєва Юля

7 Колпаков Богдан

8 – Баранов Анатолій

9 – Брязкало Оксана

10 – Глібовець Богдан

11-Деркач Олександр

12-Завалкова Ольга

13-Заїка Анна

14-Захарченко Анастасія

15-Ляниченко Лілія

16-Менько Марія

17-Меркулов Вячеслав

18-Радченко Любов

19-Тичина Владислав

20-Шерембей Анастасія

Обрахунки індексів

Соціометричний статус – це характеристика позиції члена групи, у якій відображається ступінь впливу людини, потенційна схильність до лідерства. Цей індекс може бути позитивним і негативним.

Індекс позитивного статусу = В+/N-1; Індекс негативного статусу = В-/N-1;

де В+ – це кількість отриманих позитивних виборів тим або іншим членом групи, В- – це кількість отриманих ним негативних виборів, N – число членів групи.

Зробивши підрахунки для кожного учня, я можу сказати, що найвищий індекс позитивного статусу мають такі учні: Кірченко Валерія (0,6), Заїка Анна(0,6), середній – Педора Оксана, Манойленко Дарія, Деркач Олександр,Баранов Анатолій,Захарченко Анастасія,Радченко Любов,Брязкало Оксана,Бикус Аліна,Завалкова Ольга,Колпаков Богдан,Баранов Анатолій,Тичина Владислав,Яковлева Юлія (по 0,3 кожен), а самий найнижчий індекс Глібовець Богдан, Галепа Олександр,Ляшиченко Лілія Ющенко,Меркулов Вячеслав (0,2), Менько Марія (по 0,1).

Індекс загальної емоційної експансивності групи вираховується за формулою:

Егр. = ΣВ+ + ΣВ-/N,

де ΣВ+ – це сума всіх позитивних виборів у групі, ΣВ- – це сума всіх негативних виборів, N – чисельність групи.

Егр. = 29+28/10=5,7

Індекс психологічної взаємності виборів характеризує ступінь групової згуртованості. Більш точно він виражає «питому вагу» взаємної позитивності стосунків у групі по відношенню до теоретично можливої взаємності у (відсотках). Визначається за формулою:

Згуртованість групи = 100Х+/0,5 N(N-1),

де Х+ – число позитивних взаємних зв’язків у групі.

Згуртованість групи = 100*7/0,5*10(10-1)=15,5

Аналітичне порівняння двох соціограм

На основі своїх спостережень, які я здійснював впродовж пасивного тижня та на наступних уроках, завдяки результатам які я одержав під час соціометричного дослідження, я можу сказати, що був правим в своїх припущеннях щодо структури міжособистісних взаємин у класі. Я здогадувався, що мої припущення та отримані результати дослідження майже іріченко, Варто зазначити, що у сфері відпочинку та у сфері навчання виявилося, що лідери є однакові, як я передбачав. Щодо «популярних» учнів, то це є

1.Педора Оксана

2.Манойленко Дарія

3.Олександр Деркач

4.Баранов Анатолій

5.Брязкало Оксана

6.Радченко Любов

7.Яковлєва Юлія

то їх зовсім не виявилося в обох сферах. Найчисельнішою виявилася група «прийнятих», їх налічується 11 чоловік, це:

1.Шерембей Анастасія

2.Тичина Владислав

3.Меркулов Вячеслав

4.Менько Марія

5.Колпаков Богдан

6.Захарченко Анастасія

7.Завалкова Ольга

8.Галепа Олександр

9.Бикус Аліна

10.Ляниченко Ліля

На час складання гіпотетичної соціограми мені було важко визначити учнів, які б до неї увійшли, бо як правило особи, що входять до такої групи не відрізняються особливою активністю чи пасивністю.

Отже, можу зробити висновок, що я маю не високий рівень соціально-психологічної компетентності, адже багато моїх прогнозів не підтвердилися фактами, отриманими на педагогічній практиці. Це, на мою думку, свідчить про моє відповідальне ставлення до проходження практики, до завдань, які вона ставить перед студентами. Але для мене це дослідження виявилося найважчим серед інших. Я намагався впродовж першого тижня якнайближче познайомитись з класом аби краще дослідити стосунки, які склалися всередині цього колективу. Хочу сказати, що це було досить легко зробити, адже, як я говорив раніше, клас є активним у спілкуванні та відразу йшов на контакт зі мною. Ті, результати, які виявились розбіжними із моїми прогнозами можна пояснити відсутністю у мене достатнього педагогічного досвіду і безпосереднього досвіду спілкування зі школярами загалом, можливо дане дослідження неправильно виконав. Адже воно потребує великої кількості часу для обрахунків результатів, я гадаю не кожному це завдання буде легким…

Аналіз результатів соціометрії

Провівши соціометричне дослідження я можу сказати, що в 10 класі Лосинівської ЗОШ існує такий статусно-рольовий розподіл: в класі є лідер, в сфері навчання ними є дівчата, які гарно навчаються – Заїка Анна, Кіріченко Валерія, в сфері відпочинку їх дещо більше – до цих двох дівчат приєдналися ще найбільш активні учні класу (Педора Оксана, Манойленко Дарія).Я не помітив існування в класі чітко окреслених і сформованих мікрогруп. Учні хоч і активно, але більш-менш рівномірно спілкуються один з одним. Щоправда більше між собою спілкуються дівчата, які краще навчаються в класі, а також хлопці, яким притаманна більш активна і розкута поведінка вони разом шуткують, сміється над своїми жартами, буває, що порушують дисципліну, або ж разом прогулюють уроки.

Мене здивувало, що за результатами проведеного дослідження виявилось: що зовсім немає аутсайдерів, як у сфері навчання, так і в сфері відпочинку. На мою думку, це пояснюється згуртованістю класу, присутністю між ними справжніх дружніх стосунків. Рівень успішності класу є високим, а отже більшість учнів серйозно, відповідально ставляться до свого першочергово завдання в школі, а саме – навчатися. Тому неважко пояснити чому на питання «з ким в класі ви хотіли б розділити виконання важливого доручення?» більшість класу вибрала тих учнів, які гарно навчаються і відповідально ставляться до навчання, а на протилежне питання вибрали багатьох інших своїх однокласників.

Відсутність аутсайдерів – це досить гарний результат діяльності класного керівника, а це свідчить про те, що в класі між учнями склалися справжні дружні і тепли відносини, вони багато між собою спілкуються, бешкетують, називають одне одного справжніми друзями.

Загалом навіть під кінець практики я так і не зміг чітко визначити, який все таки клімат склався в класі, адже він не має ні позитивної, ні негативної спрямованості. Я все ж таки відніс би його до нейтрального виду. В колективі в принципі домінують гуманні стосунки, я побачив поважне ставлення до кожного члена колективу, так справді, між учнями існує взаємодопомога, але як правило вона спостерігається між сусідами по парті. Загалом у класі не панує песимістичний настрій, проте помітно, що учні вміють співпереживати, співчувати одне одному. За весь час практики не помітив гострих конфліктних ситуацій між учнями і агресивного настрою один до одного.

До рис, які свідчать про наявність певних ознак несприятливості клімату, я відніс:

1. відсутність творчої спрямованості на навчальну діяльність;

2. відсутність само актуалізації, принциповості, дисциплінованості.

Оскільки я володію незначним педагогічним досвідом, то мені важко давати рекомендації класному керівникові, досвід якого щонайменше в декілька разів більший мого. Класний керівник приділяє своєму колективу величезну кількість часу, на кожній перерві заходить в клас та робить перевірку стану класного кабінету, розмовляє з учнями, дозволяє їм після уроків займатися у класі інформатики, шукати інформацію для написання рефератів та повідомлень.

Спілкується в неформальній обстановці, організовує свята в класі, На зимових канікулах ходили до театру – дивилися кіно в 3D форматі.

Можна придумувати багато шляхів зближення класу, але перш за все треба відчути клас і те, що їм необхідно на даному етапі. Як на мене, то Аллі Михайлівні – класному керівникові вдалося згуртувати клас, зробити дружнім, старанним.

Отже, клас не є проблемним, він характеризується нейтральним соціально-психологічним кліматом, але потребує вирішення певних проблем. Але ж у кожному класі присутні різні негаразди, проблеми. Їх потрібно вирішувати на початковому рівні.