2.Суб’єкти права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію

Відповідно до «Цивільного кодексу» України Суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана. Суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є ав­тор і юридична особа, якій ця пропозиція подана. Авторами раціоналізаторських пропозицій можуть бути тільки фізичні особи. На ви­знання фізичних осіб авторами рацпропозицій не впливає, де працює раціоналізатор — на даному підприємстві чи взагалі ніде не працює. Також не впливають на визнання авторства вік та стан дієздатності. За авторів, які не досягли 14 років або визнані у встановленому законом порядку недієздатними, права здійснюють їхні батьки або опікуни. Іноземні громадяни мають рівні з громадянами України права, однак реалізувати свої права вони можуть тільки через представників у справах інтелектуальної власності — па­тентних повірених. Якщо у створенні раціоналізаторської пропозиції брало творчу участь кілька осіб, ви­никає співавторство. Після смерті автора раціоналізаторської пропозиції його права, щодо яких допускають правонаступність, переходять до його спадкоємців.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-якому обсязі. Автор рацпропозиції має право на добросовісну зацікавленість від юридичної осо­би, якій ця пропозиція була подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналіза­торською, має право на використання цієї пропозиції в будь-якому обсязі. Автори рацпропозицій мають особисті немайнові та майнові права. До особистих не-майнових відносяться: право авторства; право на авторське ім'я; право на участь у роботах із впровадження пропозиції. До майнових прав авторів рацпропозицій відносяться: право на одержання винагороди та право на користування існуючими нормами і розцінками про­тягом певного строку. Автор рацпропозиції має право на винагороду, яку йому повинна виплатити юридич­на особа, якій була подана заявка. Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок виплати винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, затвердженої поста­новою Держкомітету у справах винаходів і відкриттів Ради Міністрів СРСР від 15 січня 1974 р. винагороду авторам на підприємстві виплачують на підставі свідоцтва про раці­оналізаторську пропозицію; акта використання пропозиції чи іншого рівнозначного до­кумента, що підтверджує факт використання пропозиції та дату початку її використання; розрахунку економії (доходу) від використання раціоналізаторської пропозиції та угоди співавторів. Згідно з п. 53 Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової влас­ності та раціоналізаторських пропозицій в країні, затвердженого Указом Президента Укра­їни від 18 вересня 1992 р. за № 479, право на винагороду має автор (співавтори) раціоналі­заторської пропозиції, на яку видано свідоцтво, протягом 2 років від дати початку викорис­тання її на підприємстві, що видало свідоцтво. Розмір винагороди визначають умови договору між автором і підприємством. Якщо ви­користання рацпропозиції дає певний економічний ефект, то підприємство, де вона засто­совується, складає розрахунок ефективності на рік. У разі, якщо використання рацпропо­зиції не дає економічного ефекту, але створює позитивний результат, винагорода виплачу­ється у розмірі, визначена в залежності від дійсної цінності такого використання з враху­ванням досягнутого позитивного ефекту і обсягу використання. Винагорода виплачується автору у відповідності з договором, але не пізніше 3-х місяців після закінчення кожного року використання рацпропозиції.

Що стосується формального оформлення права інтелектуальної власності на раціоналіза­торську пропозицію, то на сьогоднішній день це питання на державному рівні не вирішено, оскільки "Вказівки про порядок складання, подання та розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію" 1982 р., за якими право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію засвідчувалось посвідченням, що видавалося юридичною особою, яка визнавала пропозицію раціоналізаторською, втратили чинність. Тим самим закон надає юридичним особам право на власний розсуд визначати порядок оформлення права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію, а ст. 481 ЦК України лише покладає на юридичну особу обов'язок визнання пропозиції як раціоналізаторської.