Контрольні питання для самоперевірки

1. Чим характеризується запиленість повітря?

2. На які види підрозділяється пил по дії на організм людини? Привести приклади.

3. Які Ви знаєте методи визначення запиленості повітряного середовища й у чому їхній принцип дії?

4. Який принцип дії та призначення ротаційної установки ПРУ-4?

5. Які методи індивідуального захисту людини від пилу?

6. Які методи боротьби з пилом застосовуються на виробництві?

Список рекомендованої літератури

1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Ж. «Охрана труда» № 6, 1998, с. 29-44.

2. Золотницкий H. Д. Лабораторный практикум по охране труда. - M.: Высшая школа, 1979.

3. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Навчальний посібник. - Вид. 4-те, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.

4. ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» ССБТ.

5. Контроль химических и биологических параметров окружающей среды. Энциклопедия. «Экометрия». С-Пб, 1998.

6. Леонов B.E. Экология. Учебное пособие. Н-ск: НГАВТ, 1999.

7. СНиП П-33-75. Отопление, вентиляция и кондиционирование. M.: Стройиздат, 1976.

Практичне заняття № 3 Тема: Розрахунок мікроклімату на підприємстві (судні)

Обсяг: 4 академічних години.

Мета роботи

1. Ознайомити курсантів з методом вибору оптимальних мікрокліматичних умов у робочій зоні виробничих приміщень відповідно до ДСТ 12.1. 005-88.

2. Ознайомити курсантів із пристроєм приладів і технікою виміру температури, відносної вологості, тиску й швидкості руху повітря.

3. Ознайомити курсантів з методами нормалізації параметрів метеоумов у робочій зоні.

Навчити курсантів робити розрахунок необхідної кількості повітря, що подається в приміщення з метою видалення надлишкового тепла для оптимізації мікрокліматичних умов у робочій зоні суднових приміщень.

Матеріальне забезпечення

1. Кондиціонер БК-1500.

2. Гігрограф.

3. Психрометр побутовий.

4. Термометр розширення (ртутний або спиртовий).

5. Анемометр (крилатий, чашковий).

6. Плитка нагрівальна (джерело тепла).

7. Вентилятор (для створення потоку повітря).

Теоретичні передумови до виконання роботи

До метеорологічних параметрів в умовах замкнутого простору робочого приміщення відносять – температуру, відносну вологість, швидкість руху повітряних мас.

Для конкретних умов роботи розроблені оптимальні метеорологічні параметри з відхиленнями від оптимальних у припустимих межах.

Дотримання норм згідно параметрам метеоумов у робочих приміщеннях потрібно для підтримки необхідної працездатності, життєдіяльності й комфортності праці.

У процесі виробництва практичного заняття студенти ознайомляться з основними принципами нормування параметрів метеоумов.

Кліматичні умови є найважливішими санітарно-гігієнічними параметрами умов праці. Вони характеризуються температурою, вологістю, тиском і швидкістю руху повітря на робітничих місцях, а також тепловим випромінюванням від нагрівальних поверхонь технологічного устаткування й конструкцій, що обгороджують.

Ці фактори можуть вплинути на самопочуття й працездатність людини, продуктивність і безпеку його праці. Тому створення нормальних кліматичних умов є однією із найважливіших першочергових завдань на виробництві.

При визначенні впливів кліматичних умов на організм людини виходять із так званої терморегуляції організму, під якою розуміють сукупність всіх фізіологічних факторів, що забезпечують процес теплообміну між організмом і зовнішнім середовищем і збереженням температури тіла на постійному рівні (36,6 ° С), незалежно від зовнішньої температури.

Людина в нормальних умовах безупинно віддає теплоту в навколишнє середовище.

Із загальної кількості теплової енергії при 18-20 °С доводиться:

• на випромінювання (радіацію) – 45 %:

• на випар (пітовідділення) – 25%;

• на конвекцію – 30 %;

Такий розподіл теплоти, що втрачається людиною, вважається найбільш оптимальним.

При зміні параметрів навколишнього середовища: температури, тиску, вологості й швидкості повітря – ці співвідношення для людини істотно змінюються. Так, наприклад, при температурі 30° С віддача теплоти людським організмом від випаровування зростає до 50 % і стає рівної сумарній витраті теплоти випромінюванням і конвекцією. При подальшому підвищенні температури віддача теплоти відбувається вже майже повністю за рахунок випаровування. Ця здатність людського тіла до пітовідділення є захисною реакцією організму проти перегріву.

На стан організму в умовах підвищених температур великий вплив робить вологість повітря. При температурі 16-20° С оптимальною є вологість повітря 40-45%. Підвищення вологості до 80% викликає неприємні відчуття, а вологість вище 85 % приводить до порушення терморегуляції організму. Несприятливий вплив на організм людини робить і знижена вологість (нижче 30%).

На терморегуляцію організму великий вплив робить швидкість руху повітря. Якщо температура повітря вище температури тіла, то підвищена швидкість руху повітря приводить до перегріву тіла. При низьких температурах повітря, що рухається, зростає тепловіддача від організму людини конвекцією й температура тіла знижується, що збільшує сприйнятливість людини до простудних захворювань.

Оптимальні метеорологічні параметри в робочій зоні виробничих приміщень, при яких досягаються найбільш сприятливі умови для роботи, визначає ДСТ 12.1. 005-88. Вони вибираються залежно від категорії роботи (легка, середньої ваги, важка) і надлишку явного тепла. При цьому розрізняють приміщення з незначним, менш 20 ккал/м³*година (23 Дж/м³*годину), і із значним, більше 20 ккал/м³ годину, надлишку явного тепла. Приміщення, цеху й ділянки зі значними надлишками явного тепла ставляться до категорії «гарячих цехів».

Температура, відносна вологість і швидкість руху повітря відповідно до ДСТ 12.1. 005-88 установлюється залежно від умов роботи для теплого й холодного періодів.

На виробництві оптимальні метеорологічні умови забезпечують наступними заходами:

• при виборі технологічних процесів повинна віддаватися перевага тим, які характеризуються найменшою виразністю шкідливих виробничих факторів за ДСТ 12.3. 002-75;

• при неможливості повного усунення шкідливих виділень у повітря робочих приміщень треба, шляхом використання раціональних об'ємно-планувальних рішень, максимально обмежити їхнє поширення в робочій зоні приміщень. Апарати з великими тепловиділеннями (печі, сушарки, теплообмінники, казани) розміщують по можливості на відкритих площадках або в окремих ізольованих приміщеннях;

• теплоізоляцією апаратів, устаткування й трубопроводів, що є джерелами тепловиділення;

• застосуванням приточно-витяжної вентиляції й кондиціюванням повітря;

• при локальному виділенні тепла використовуються повітряне й рідше – водяне охолодження.